Справа № 22ц- 363/2010 Головуючий у першій інстанції Чугуєвська Т.П.
Категорія – цивільна Доповідач – Іваненко Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ІВАНЕНКО Л.В.
суддів: СМАГЛЮК Р.І., КВАЧ М.О.
при секретарі: ЗІНЬКОВЕЦЬ О.О.
за участю: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного підприємства „Авангард” про визнання права власності на домоволодіння, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просив скасувати рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2009 року, яким відмовлено в задоволенні його позовних вимог до ПП „Авангард” про визнання права власності на домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухваливши рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції допустив невідповідність надав невірну правову оцінку обставинам справи, оскільки на думку апелянта в матеріалах справи мається достатня кількість доказів, що вказують на виконання всіх істотних умов договору та ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, а тому є підстави для застосування ст. 220 ЦК України та визнання договору купівлі-продажу домоволодіння дійсним.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без зміни, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в 1998 році Товариством з обмеженою відповідальністю „Скіф” села Гужівка Ічнянського району, правонаступником якого є ПП „Авангард”, молодому спеціалісту ОСОБА_6 був наданий будинок по АДРЕСА_1 для постійного проживання (а.с.7).
Позивач, посилаючись на існування домовленості між ним та вказаним підприємством, за умовами якої, підприємство утримувало з заробітної плати позивача гроші в рахунок внесення ним оплати вартості зазначеного домоволодіння та стверджуючи про здійснення ним повного розрахунку з підприємством, вказував на ухилення ПП „Авангард” від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу домоволодіння, у зв’язку з чим просив визнати за ним право власності на вищевказаний будинок з надвірними господарськими будівлями.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_6 не підлягають задоволенню, оскільки ст.ст. 328, 331 ЦК України чітко визначені підстави та порядок набуття права власності на майно, тоді як в даному спорі позивач фактично заявляючи вимоги про визнання права власності на домоволодіння, одночасно пов’язував можливість його задоволення з необхідністю визнання договору купівлі-продажу дійсним. При цьому ОСОБА_6 не надав суду належних доказів на підтвердження досягнення такої домовленості між сторонами спору, оскільки її існування випливає лише зі слів позивача, у справі відсутні дані про вартість вказаного домоволодіння, тобто ціни договору, яка однією з його істотних умов.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що даний будинок не зареєстрований в КП БТІ Ічнянської районної ради (а.с. 11), інвентаризація його не проводилась, в експлуатацію у визначеному законом порядку будинок не зданий, відтак дане домоволодіння немає статусу нерухомості, у зв’язку з чим не є об’єктом права власності.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2009 року є обґрунтованим, відповідає обставинам справи, ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2009 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий Судді: