Справа № 22ц-580/2010р.                Головуючий у 1 інстанції – Косач І.А.

     Категорія - цивільна                                     Доповідач – Позігун М.І.

   У Х В А Л А

    І м е н е м   У к р а ї н и

 1 березня 2010 року                                                                        місто  Чернігів

                    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  у  складі :

                                  головуючого - судді Позігуна М.І.

                      суддів  –   Губар В.С., Мамонової О.Є.

                      при  секретарі – Рачовій І.І.          

                                  з участю – ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивача- Костюченко В.А.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня  2010 року у справі за позовом Дочірнього підприємства „Соціально-побутове управління” ЗАТ „Чернігівоблбуд” до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі за проживання в гуртожитку,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2010 року позовні вимоги ДП „Соціально-побутове управління” ЗАТ „Чернігівоблбуд” задоволено та стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 1150  грн. заборгованості по орендній платі за проживання в гуртожитку та судові витрати..

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити  нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись  на порушення судом першої інстанції ч.2 ст.820 ЦК України, в якій зазначається, що одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається. Також в апеляційній скарзі зазначається, що при ухваленні рішення судом не було враховано положення п.7.4 та 7.5 Договору оренди, відповідно до якого, зміни в Договір можуть бути внесені лише за взаємною згодою Сторін, що оформляється Додатковою угодою, підписаною сторонами і лише у письмовій формі.  На думку апелянта цей пункт Договору має перевагу над п. 7.8 Договору, яким закріплене право орендодавця змінювати розмір плати за користування житлом у разі зміни тарифів на житлово-комунальні послуги. Апелянт заперечує направлення йому  позивачем листів з попередженнями про зміну орендної плати  з інформацією про наявність заборгованості, які з врахуванням положень пунктів 7.4, 7.5 Договору не можуть вважатися додатковими угодами до існуючого договору.

Заслухавши доповідь  судді, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають з Договору оренди житла. Проте, належним чином умови договору відповідачі  не виконують, зокрема щодо сплати орендної плати.  Станом на 01.11.2009 року по оплаті за житло відповідачка має заборгованість у розмірі 1150 грн.( а.с. 9).

Відповідно до ч.1, 2. ст. 820 ЦК України розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Як вбачається з  п.7.8 укладеного сторонами договору оренди житла,

передбачено, що у зв’язку зі змінами тарифів на житлово-комунальні послуги орендна плата буде змінена.

Відповідно до п.3.1 Договору оренди  на день укладення Договору (01.01.2006) плата за оренду приміщення була визначена  сторонами 150 грн. (а.с.8). На аркушах справи 39-52 знаходяться докази, що підтверджують факт збільшення тарифів на послуги водопостачання та опалення у відповідні періоди 2006-2009 років. Отже, наявні підстави для висновку, що підвищення розміру орендної плати позивачем проведено у відповідності до укладеного договору та вимог ч.2 ст. 820ЦК України.

Виходячи з положень ст. 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов’язання мають виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог ЦК України, та визнавши встановленим порушення зобов’язань, суд  обґрунтовано дійшов  висновку, що  вся сума заборгованості    підлягає стягненню з відповідачки  на користь позивача.

Не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги посилання апелянта  на відсутність повноважень в Дочірнього підприємства „Соціально-побутове управління” ЗАТ „Чернігівоблбуд”  на укладення договору та невірну  дату укладення договору,  оскільки  в силу ст..  204 ЦК України правочин є  правомірним, якщо  його недійсність  прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним. Укладений між сторонами правочин  є чинним і жодною із сторін не оспорено і, такі повноваження  надано рішенням ЗАТ „Чернігівоблбуд” від 16 листопада 2000 року.

Висновки місцевого суду відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам закону, який  регулює спірні правовідносини між сторонами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

 Керуючись ст.ст. 303, 304, 307-308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України,  апеляційний суд

   У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14 січня 2010 року  залишити без змін.  

      Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:                                              Судді: