У Х В А Л А

05 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 344/16760/14-ц

Провадження № 14-30цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Лященко Н.П.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2017 року (у складі колегії суддів Бойчука І. В., Горейко М. Д., Васильковського В. М.) у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-колект» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-колект» (далі - ТОВ «Кей-колект») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ТОВ «Кей-колект» зазначало, що за умовами кредитного договору від 29 березня 2006 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , останній отримав у кредит кошти в сумі 80 тис. 162 долари США 48 центів та зобов`язався повернути їх у строк та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком 1 до нього - графіком погашення кредиту. Банк свої зобов`язання виконав, однак відповідач своїх зобов`язань не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 98 тис. 978 доларів США 61 цент.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором відповідач та банк уклали договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку було передано нежитлові приміщення, які належать відповідачу на праві приватної власності.

Правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» є Приватне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПрАТ «УкрСиббанк»).

13 лютого 2012 року на підставі договору факторингу № 2 та договору про відступлення права за іпотечним договором ПрАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-колект» своє право вимоги за зобов`язанням відповідача за кредитним договором.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором ТОВ «Кей-колект» просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 98 тис. 978 доларів США 61 цент звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме спірні нежитлові приміщення, та виселити мешканців із приміщення.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустив строк позовної давності при зверненні до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Кей-колект» задоволено частково: рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (будівля гаража) загальною площею 273,7 кв. м, яке є приватною власністю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (будівлі гаража), зареєстрованого в реєстрі від 29 березня 2006 року № 765, за початковою ціною, погодженою сторонами у договорі іпотеки від 29 березня 2006 року в сумі 137 тис. 255 доларів США, що на час укладення цього договору за курсом Національного банку України (далі - НБУ) складало 693 тис. 137 грн 75 коп., у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеним між ним та АКІБ «УкрСиббанк» від 29 березня 2006 року № 31/232-493/06, у розмірі 98 тис. 978 доларів США 61 цент, що за курсом НБУ станом на 14 жовтня 2014 року становило 1 млн 281 тис. 871 грн 98 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 79 тис. 767 доларів США 82 центи та заборгованості за відсотками у розмірі 19 тис. 210 доларів США 79 центів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки лист-вимога банку, направлена на адресу відповідача, не свідчить про зміну строку виконання основного зобов`язання, а лише констатує наявність простроченої заборгованості, на необхідності погашення якої банк звернув увагу боржника.

У червні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що 23 жовтня 2009 року банк, звертаючись до нього з вимогою про дострокове повернення кредиту, скористався своїм правом та змінив строк виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та процентів за користування ним. 27 жовтня 2009 року ОСОБА_1 отримав зазначене повідомлення, а тому з 28 листопада 2009 року у банка виникло право на стягнення всієї суми кредитної заборгованості та, відповідно, з цієї дати розпочався перебіг трирічного строку позовної давності, який сплив 28 листопада 2012 року.

Оскільки банк своїм правом на звернення до суду у строк, передбачений законом, не скористався, то рішення суду першої інстанції про відмову в позові у зв`язку з пропуском строку позовної давності є правильним.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 листопада 2018 року справу передано для розгляду Великою Палатою Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною п`ятою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)(у редакції Закону № 2147-VIII).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 квітня 2019 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги у справі та про закриття касаційного провадження.

За вимогами пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги. Про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Матеріали цивільної справи не містять жодної заяви про приєднання до касаційної скарги.

Ураховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що є підстави для прийняття відмови ОСОБА_1 від касаційної скарги та закриття касаційного провадження у справі.

Одночасно із відмовою від касаційної скарги ОСОБА_1 просив вирішити питання про повернення сплаченого при подачі касаційної скарги судового збору.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Підстави повернення судового збору передбачені статтею 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).

Зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі закриття провадження в справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 зазначеного Закону).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за подання касаційної скарги 11 серпня 2017 року сплатив судовий збір у розмірі 4 тис. 384 грн 80 коп. на поточний рахунок Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

З огляду на викладене клопотання про повернення судового збору за подання касаційної скарги підлягає задоволенню з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI.

Керуючись частиною другою статті 133, статтями 258, 259, 260, 396, 398 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від касаційної скарги на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2017 року.

Касаційне провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-колект» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - закрити.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 4 тисячі 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок, що внесений згідно з платіжним дорученням від 11 серпня 2017 року, отримувач платежу - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, поточний рахунок отримувача - 31212253700007, код отримувача - 38004897, код банку отримувача - 820019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. П. Лященко Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко С. В. Бакуліна В. С. Князєв В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Ю. Л. Власов В. В. Пророк М. І. Гриців Л. І. Рогач В. І. Данішевська О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич Л. М. Лобойко О. Г. Яновська