Справа №2-а-353/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

   18 лютого 2010 року                                                                                                                                смт.Рокитне  

    Суддя Рокитнянського районного суду Київської області  Корбут В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про стягнення підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-

В С Т А Н О В И В:

05.02.2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду позовом, в якому просить  визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі (далі-відповідач) щодо  виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на весь період чинності ст.6 Закону та стягнути з відповідача на її користь щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 2734 грн. 90 коп., посилаючись на те, що вона народилась в 1940 році  і тому у відповідності  до ст. ст. 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" будучи дитиною війни, відповідач повинен з 01.01.2006 року виплачувати їй щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але така допомога в 2006-2007 роках не виплачувалась, а в 2008 році виплачувалась  в значно меншому розмірі.

В силу свого похилого віку та юридичної необізнаності вона повністю довіряла відповідачу. Про те, що відповідач порушує її право на отримання щомісячної соціальної державної допомоги вона дізналась тільки після того, як прочитала інформацію в газеті "Селянська правда" №59 від 22.05.2009 року. Після цього вона звернулась до відповідача із заявою про нарахування і виплату підвищення до пенсії за весь час чинності ст.6 Закону. Проте, відповідач листом № 1106/К-3 від 30.12.2009 року відмовив  у задоволенні її заяви, що і змусило звернутись до суду з даним позовом.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, але звернулась із заявою, згідно якої позов підтримує та просить розглянути справу в порядку письмового провадження без її  участі.

 Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не з'явився в судове засідання, натомість надіслав заяву в якій просить розглянути справу у відсутності представника відповідача в порядку письмово провадження  та заперечення, згідно якого заперечує проти задоволення позову і  наполягає на застосуванні вимог ст. ст. 99, 100 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмово провадження.

Дослідивши надані сторонами докази та перевіривши письмові матеріали справи, вважаю за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.

Згідно копії паспорта вбачається, що позивачка народилась 27 вересня 1940 року, а тому  являється дитиною війни, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Із листа відповідача № 1106/К-3 від 30.12.2009 року вбачається, що звернення позивачки від 16.12.2009 року про проведення перерахунку та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" залишено без задоволення. Позивачка перебуває на обліку  в райуправлінні ПФ з 27.09.1995 року і отримує пенсію по віку. В 2006 - 2007 роках позивачці не виплачувалось підвищення до пенсії, як дитині війни, а в період з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року було виплачено дане підвищення по 47 грн., з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року по 48 грн. 10 коп., з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року по 48 грн.20 коп., з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року по 49 грн.80 коп.

  Відповідно до п.2 ст.99 КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідно до ч.5 ст.55, ч.1 ст.57, ч.1 ст.59, ч1 ст.68 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

 Закон України “Про соціальний захист дітей війни” було опубліковано в офіційних виданнях “Голос України” від 28.12.2004р. та “Урядовий кур”єр” від 22.12.2004р., а тому позивачка повинна була своєчасно дізнатись та зрозуміти про те, що з січня 2006 року їй не виплачують щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, але вона недбало віднеслась до захисту своїх прав та інтересів і тільки 05.02.2010 року звернулась з адміністративним позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки, що значно перевищує річний строк звернення до суду, установлений ч.2 ст.99 КАС України.  

Оскільки, похилий вік  позивачки та незнання вимог чинного законодавства України не є поважною причиною на поновлення строку  для звернення до суду, суд у відповідності до ч.1 ст.100 КАС України задовольняє клопотання відповідача і відмовляє у задоволенні вимог позивачки про визнання відмови відповідача щодо  виплати підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною та стягнення з відповідача підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період за 2006-2008 роки в сумі 2734 грн.90 коп.

Судом встановлено, що відповідач  не в повному розмірі виплачує позивачці  підвищення до пенсії, як дитині війни  тому, що  керується вимогами  п.п.2 п.41 розділу 11 Закону України "Про  Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року.

Дана позиція відповідача  є хибною тому, що ним не враховано рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 та № 10 рп/2008 від 22.05.2008 року, згідно яких призупинення, обмеження та скасування  прав і свобод громадян є неконституційними.

Таким чином, відповідач повинен у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачувати позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни  у розмірі  30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.28 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.12.2004 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків-25, а у жінок-20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить: з 01.11.2009 року - 573 грн.

Виконуючи вимоги ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідач повинен був після отримання заяви позивачки від 16.12.2009 року  здійснювати виплату підвищення до пенсії, як дитині війни у відповідності до ст.6   Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків  від мінімальної пенсії за віком, що становила :  з 01.11.2009 року - 573 грн., з врахуванням того, що за цей період часу відповідач вже сплатив позивачці щомісячне підвищення до пенсії  у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зважаючи на те, що відповідач ігнорує вимоги чинного законодавства України, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 та № 10 рп/2008 від 22.05.2005 року та в своїй діяльності не враховує  пріоритетність законів над підзаконними актами, суд вважає за необхідне  зобов'язати відповідача з 16.12.2009 року виконати вимоги положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо здійснення нарахування та  провести виплату позивачці щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  до того часу поки дана стаття Закону буде чинною або не зміненою.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 55, 57, 59, 68, 152 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 17, 99,100, 122, 158-163 КАС України, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити  частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської  області здійснити  нарахування та виплати ОСОБА_1 з 16.12.2009 року підвищення до пенсії, як дитині війни  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на весь період чинності ст.6 Закону України" Про соціальний захист дітей війни".

   В задоволенні решти вимог  відмовити.  

Звільнити Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області  від сплати судового збору у відповідності до п.34 ст.4 Декрету КМ України "Про державне мито"  від 21.01.1993 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                                                                                  В.М.Корбут