Справа № 1-63                                                                                                                           2010 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        22 лютого 2010 року         Калуський міськрайонний суд

                                 Івано-Франківської області

   в складі:  головуючого  судді Якиміва Р.В.

              секретаря          Заткальницької Н.І.

   з участю   прокурора          Тичинської У.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4,  не працюючого, не одруженого, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, громадянина України, у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст.342 та ч.3 ст.357 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив опір представнику влади під час виконання ним службових обов”язків та незаконно заволодів шляхом відкритого викрадення важливим особистим документом.

Злочин вчинено при наступних обставинах.

26.11.09 державний виконавець міського відділу ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 здійснював виконавчі дії по провадженнях з примусового виконання рішень Калуського міськрайонного суду по справі № 2-5456 та по справі № 2-703, у зв'язку з чим, здійснював вихід за місцем проживання боржників: громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за адресою: м. Калуш вул. Підвальна, 17/6.

Так, близько 17 год. 00 хв. 26.11.09 двері квартири АДРЕСА_1, відчинив ОСОБА_1, з яким ОСОБА_2 з'ясовував чому той не сплачує борги по комунальних платежах, а також чи проживає за даною адресою громадянка ОСОБА_3 ОСОБА_1 відповів, що громадянка ОСОБА_3М в даній квартирі не проживає, а борги він сплачувати не збирається.

Після чого державний виконавець Горланов М.О. піднявся поверхом вище до наступної квартири в даному під'їзді, а ОСОБА_1, діючи умисно, маючи намір перешкодити представникові влади ОСОБА_2 виконувати свої службові обов'язки, наздогнав його на сходовій площадці між другим та третім поверхами і почав застосовувати фізичну силу вихопив та розірвав виклики-повідомлення.

Вирвавшись від ОСОБА_1, державний виконавець піднявся на третій поверх вказаного будинку та зайшов у квартиру № 96 і викликав працівників міліції. В цей час гр. ОСОБА_1 зайшовши в квартиру, діючи умисно, вихопив з рук ОСОБА_2 його службове посвідчення, вибіг з даної квартири і закрився у своїй квартирі. На вимогу працівників міліції, дверей квартири не відчинив, посвідчення не повернув.

В судовому засіданні ОСОБА_1, свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю та пояснив суду, що злочини вчинено саме при викладених вище обставинах.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено лише допитом підсудного. Так як підсудний визнав себе винуватими у вчиненні злочинів, не бажає досліджувати в судовому засіданні докази, які були зібрані в процесі досудового слідства, прокурор не заперечує проти цього, а тому суд визнає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються.

Крім визнання вини підсудним, його винуватість у вчиненні злочину доведена зібраними по справі під час проведення досудового слідства доказами, які підсудний не оспорює та вважає їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.    

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що дії Дем”ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.342 та ч.3 ст.357 КК України оскільки, він вчинив опір представнику влади під час виконання ним службових обов”язків та незаконно заволодів шляхом відкритого викрадення важливим особистим документом.

Призначаючи покарання Дем”ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що підсудний згідно ст.89 КК України раніше не судимий, особу винного зокрема, суд враховує що підсудний повністю визнав вину у вчиненому, щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину, його позитивну характеристику за місцем проживання, на обліку в наркологічному та психо-неврологічному кабінетах не числиться.

В якості пом’якшуючих покарання обставин, суд враховує, що підсудний щиро розкаявся та визнав вину.

Обтяжуючих покарання обставин судом не виявлено.

Обираючи покарання підсудному, суд вважає, що його виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, визнати винуватим за ч.1 ст.342 та ч.3 ст.357 КК України та призначити покарання:

за ч.1 ст.342 КК України - у виді штрафу в розмірі 550 гривень.

за ч.3 ст.357 КК України - у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання – у виді штрафу в розмірі 600 гривень.

Речовий доказ : службове посвідчення ІФ № 276 державного виконавця Горла нова М.О. повернути останньому.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити попередньо обраний – перебування на підписці про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом 15 діб з часу проголошення.

СУДДЯ: