Справа № 562/2089/18 

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2019 року                            Здолбунівський районний суд

                                   Рівненської області

в складі: головуючого судді                     ОСОБА_1 

    при секретарі                         ОСОБА_2 

за участю прокурора                             ОСОБА_3 

    потерпілої                             ОСОБА_4 

    обвинуваченого                         ОСОБА_5 

    його захисника-адвоката                     ОСОБА_6 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів кримінальне провадження № 12018180130000200 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Здолбунів, Рівненської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого: 25.11.2014р. Здолбунівським районним судом Рівненської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до покарання у виді 6 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, звільнений з Маневицької ВК № 42 по відбуттю строку покарання 02.06.2016р.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вечірній час доби, перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, умисно та систематично наніс численні удари руками та ногами по голові, животі та тулубу ОСОБА_4 внаслідок чого заподіяв їй тілесні ушкодження у виді:

- черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м`яких тканин голови, обличчя, шиї, рани в ділянці лівого вуха, рваної рани слизової оболонки лівої щоки, закритого перелому кісток носа зі зміщенням уламків, відкритого перелому стінок правої верхньощелепної пазухи та перелому стінок лівої верхньощелепної пазухи, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров`я;

- закритої тупої травми грудної клітини, множинних переломів ребер з обох сторін, двобічного пневмоплевротораксу, множинних осаднень та гематоми грудної клітки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момен їх заподіяння;

- гематом та осаднень м`яких тканин передньої черевної стінки, попереку, множинних забоїв верхніх кінцівок, гематом сідниць, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як кожен окремо так і в своїй сукупності.

Обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому злочині не визнав та дав суду показання, що 07 квітня 2018 року, приблизно о 17:00 год. він, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 біля будинку №31 по вул.Шкільна в м.Здолбунів зустріли потерпілу ОСОБА_4 . Вона стояла з велосипедом. ОСОБА_8 запитала чи є в неї горілка і потерпіла запросила їх в квартиру. В квартирі вона дістала з тумбочки горілку та налила кожному. Горілки в потерпілої було мало і випивши її вони дали потерпілій 17-20 грн., щоб вона поїхала і купила горілки. Потерпіла погодилася, але сказала, що цих коштів буде мало і вона попросить в борг. Вони пообіцяли, що до вечора решту коштів повернуть. Вони всі вийшли з квартири та чекали потерпілу в дворі будинку. Коли потерпіла повернулася вони всі знову зайшли в квартиру та розмістилися на кухні і почали вживати горілку. Через деякий час в них виник конфлікт з потерпілою в зв`язку з тим, що остання вимагала гроші, щоб віддати за горілку. Під час конфлікту потерпіла кинулася до ОСОБА_8 , яка до того обіцяла повернути кошти, і він заступився за ОСОБА_8 та сказав, що кошти повернуть. Потерпіла кулаком правої руки вдарила його в обличчя і тоді він у відповідь тричі вдарив потерпілу долонею руки в обличчя. Під час вживання алкоголю ОСОБА_9 повів ОСОБА_7 в іншу кімнату. Коли до них зайшла потерпіла, то побачила, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 лежали в ліжку, а ОСОБА_7 була взута і тоді потерпіла почала на них кричати. У відповідь ОСОБА_9 почав їй наносити тілесні ушкодження. Він запитав для чого той робить таке, на що ОСОБА_9 відповів за те, що чіпляється до ОСОБА_7 . В подальшому ОСОБА_9 ще наносив для потерпілої тілесні ушкодження. Пізніше по його вказівці ОСОБА_9 викликав швидку допомогу.

Тілесних ушкоджень, за винятком трьох ударів долонею руки по обличчю потерпілої, він не наносив.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину доводиться наступними доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 дала показання, що 07 квітня 2018 року близько 16:00-17:00год. вона на власному велосипеді повернулася з с.Здовбиця, Здолбунівського району Рівненської області. Біля будинку, за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_3 , вона зустріла ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які попросили у неї піти купити горілки на, що вона погодилася. Коли вона повернулася з горілкою, то вказані особи запропонували для неї допомогти завезти велосипед та речі в квартиру. Прийшовши в квартиру вони всі сіли на кухні, де почали розпивати спиртні напої. Через деякий час вона попросила, щоб вони залишили квартиру, так як вона має йти в церкву святити паску. Проте, у відповідь обвинувачений ОСОБА_5 виразився образливо в її адресу та попросив піти ще принести горілки. Вона відмовилася і ОСОБА_5 вдарив її кулаком в обличчя від чого вона впала. Коли вона лежала на підлозі ОСОБА_5 почав наносив їй удари в область голови та тулуба від яких вона знепритомніла і весь час знаходилася на підлозі. ОСОБА_5 підходив до неї час від часу і приводив в свідомість після чого починав наносити удари в різні частини тіла. В подальшому, в якийсь момент коли вона були в свідомості, до неї підійшов ОСОБА_9 і запитав чи необхідно викликати швидку на що вона відповіла так. Вона знову втратила свідомість і вже лише в лікарні прийшла до свідомості.

Свідок ОСОБА_8 дала суду показання, що 07.04.2018р. в обідню пору вона, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 знаходилися біля будинку де проживає потерпіла ОСОБА_4 і зустріли останню та попросили у неї піти купити горілки. ОСОБА_4 погодилася, взяла велосипед, поїхала купувати горілку. Коли вона повернулася, то запросила їх до себе додому. Вони піднялися в квартиру і розмістилися на кухні, де і вживали алкоголь. Через деякий час у них виник конфлікт під час якого потерпіла ОСОБА_4 вдарила кулаком ОСОБА_5 . Він у відповідь вдарив потерпілу 3-4 рази в обличчя. Потім виник конфлікт між потерпілою ОСОБА_4 та ОСОБА_9 і потерпіла пішла в іншу кімнату, а вона, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 залишилися на кухні і продовжили вживати алкогольні напої. Потім ОСОБА_9 почав виштовхувати ОСОБА_7 в іншу кімнату, оскільки вона була дуже п`яна. Через деякий час повернулася потерпіла ОСОБА_4 і у неї на лиці були тілесні ушкодження. Майже відразу вона повернулася назад в кімнату. За нею пішов ОСОБА_9 . Вона разом з ОСОБА_5 пішли за ними і коли зайшли в кімнату то побачили, що ОСОБА_4 була в крові, побита.

Свідок ОСОБА_9 дав суду показання, що 07 квітня 2018 року, в післяобідню пору він разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сиділи на лавці на подвір`ї будинку АДРЕСА_3 . В цей час до них підійшла ОСОБА_4 і під час розмови з нею він попросив її поїхати купити горілки. Вона погодилася, він дав їй кошти і вона на велосипеді поїхала купувати горілку, а вони залишилися на подвір`ї чекати її. Коли ОСОБА_4 повернулася, то вони всі разом пішли до неї в квартиру, де на кухні почали вживати алкоголь. Під час вживання алкоголю в ОСОБА_5 з потерпілою виник конфлікт. ОСОБА_5 зірвав з неї золотий ланцюжок. Після цього потерпіла вдарила ОСОБА_5 по обличчі. ОСОБА_5 у відповідь вдарив ОСОБА_4 в обличчя від чого вона впала на підлогу і тоді ОСОБА_5 почав бити її ногами в різні частини тіла. Він відтягнув ОСОБА_5 від ОСОБА_4 і вони знову почали вживати алкоголь. Через деякий час ОСОБА_5 знов почав наносити удари для ОСОБА_4 і він знову відтягнув його від неї і посадив на диван. Через деякий час він залишив квартиру і пішов на автобусну зупинку на маршрутку, щоб їхати додому. Оскільки маршрутки не було, він повернувся назад в квартиру до ОСОБА_4 і побачив, що вона лежить на підлозі між коридором та кімнатою. Все обличчя в неї було в крові і з вуха текла кров. Всі інші  ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 спали. Він підійшов до ОСОБА_4 і запитав чи потрібно викликати швидку, вона сказала так і він викликав швидку.

Свідок ОСОБА_7 дала суду показання, що 07.04.2018р. у післяобідню пору, вона спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 перебувала в дворі будинку АДРЕСА_3 . В цей час вони зустріли потерпілу ОСОБА_4 і ОСОБА_9 попросив її купити для них горілку і дав їй гроші. Коли ОСОБА_4 повернулася вони всі пішли до неї в квартиру, де розмістилися на кухні і почали вживати алкоголь. В ході вживання алкоголю в ОСОБА_5 з ОСОБА_4 виник конфлікт під час якого ОСОБА_5 зірвав з ОСОБА_4 золотий ланцюжок. Потім ОСОБА_5 наніс в область обличчя ОСОБА_4 удар від якого вона впала. Тоді ОСОБА_5 почав наносити для потерпілої удари ногами в область голови, тулуба та живота. В дану ситуацію втрутився ОСОБА_9 та відтягнув ОСОБА_5 . Через деякий час, випивши спиртного, ОСОБА_5 , знову почав наносити удари ногами в область голови, живота та тулуба ОСОБА_4 і їх знову розборонив ОСОБА_9 . Пізніше ОСОБА_9 пішов на маршрутне таксі, щоб їхати додому. Побачивши це ОСОБА_5 знову почав бити потерпілу, його намагалася зупинити ОСОБА_8 . Через деякий час повернувся ОСОБА_9 так як не було маршрутки і тоді хтось викликав швидку.

Свідок ОСОБА_10 дала суду показання, що вона є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_5 07 квітня 2018 року вона ввечері зателефонувала до ОСОБА_9 і попросила передати телефон для ОСОБА_5 , на що ОСОБА_9 повідомив, що він спить. Наступного дня вона зустрілася з ОСОБА_9 і він їй повідомив про конфлікт, який відбувся напередодні, а саме: що конфлікт виник із-за золотого ланцюжка. ОСОБА_9 також сказав, що під час конфлікту він разом з ОСОБА_5 наносив для ОСОБА_4 тілесні ушкодження та сказав «що ми їй добре дали».

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №59 від 13.04.2018 року у потерпілої ОСОБА_4 встановлено тілесні ушкодження у виді:

черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м`яких тканин голови, обличчя, шиї, рани в ділянці лівого вуха, рваної рани слизової оболонки лівої щоки, закритого перелому кісток носа зі зміщенням уламків, відкритого перелому стінок правої верхньощелепної пазухи та перелому стінок лівої верхньощелепної пазухи, які згідно із п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказ МОЗ Украіни № 6 від 17.01.1995 року відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров`я;

закритої тупої травми грудної клітки, множинних переломів ребер з обох сторін, двобічного пневмоплевротораксу, множинних осаднень та гематоми грудної клітки, які згідно із п. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх заподіяння;

гематом та осаднень м`яких тканин передньої черевної стінки, попереку, множинних забоїв верхніх кінцівок, гематом сідниць, які згідно із п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ МОЗ України №6 від 17.04.2018 року) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як кожне окремо так і в своїй сукупності.

Крім того, відповідно до висновку експерта від 13.04.2018 №59 положення потерпілої під час її побиття могло неодноразово змінюватись, а тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя в момент їх заподіяння виникли від травматичних дій (ударів) тупих предметів (без відображення індивідуальних особливостей травмуючої поверхні), що цілком можливо виникнення їх при нанесенні ударів, як кулаками рук, так і ногами людини з достатньою силою нанесення (спричинення) характерною для даних ушкоджень(а.с.56-58).

Згідно протоколу огляду місця події від 08.04.2018р. з фототаблицею, зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення, та слідів крові виявленої на місці події (а.с.12-17).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 08.04.2018р. з фототаблицею в ході проведення огляду місця події вилучено одяг обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме кофту, джинсові штани та кросівки з нашаруванням речовин ззовні схожих на кров (а.с.22-23).

Висновком судово-медичної експертизи № 303 від 29.05.2018р. встановлено, що виявлена на джинсах ОСОБА_5 кров, може походити за рахунок крові потерпілої ОСОБА_4 (а.с127-128).

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту події 11.06.2018 року з фототаблицею до нього, слідчим з потерпілою ОСОБА_4 проведено слідчий експеримент. В ході зазначеної слідчої дії ОСОБА_4 показала за яких обставин ОСОБА_5 наніс їй тілесні ушкодження (а.с.182-185).

Як вбачається з переглянутих в судовому засіданні відеозаписів слідчих експериментів та протоколів проведення слідчих експериментів з свідками ОСОБА_9 від 20.04.2018р., ОСОБА_7 від 12.05.2018р., ОСОБА_8 від 17.05.2018р., останні показали де, коли, при яких обставинах, в якій послідовності обвинувачений наносив та заподіював тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4 (а.с.а.с.94-99, 158-163, 165-170).

Висновком судово-медичної експертизи № 84 від 23.05.2018р. встановлено, що за результатами вивчення даних слідчих експериментів з свідками ОСОБА_9 від 20.04.2018р., ОСОБА_7 від 12.05.2018р., ОСОБА_8 від 17.05.2018р., механізм виникнення тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_4 , який показали свідки під час проведення з ними слідчих експериментів, не суперечить судово-медичним даним їх виникнення (а.с.175-178).

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №110/18 від 17.05.2018р. ОСОБА_5 на момент вчинення інкримінованого йому діяння якими-небудь психічним захворюванням не страждав; на даний час якими-небудь психічним захворюванням не страждає; на момент вчинення інкримінованого йому діяння у тимчасово-хворобливому стані не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Також ОСОБА_5 на момент вчинення інкримінованого йому діяння в стані фізіологічного афекту або в іншому емоційному стані, який би істотно вплинув на його поведінку під час конфлікту, не перебував (а.с.143-149).

Захисником обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання про недопустимість доказів, а саме: протоколів слідчих експериментів з участю потерпілої ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , показань потерпілої ОСОБА_4 , ОСОБА_7 в суді, оскільки слідчі експерименти проводилися виключно стороною обвинувачення, сторона захисту не повідомлялася про проведення слідчих експериментів. Обвинувачений під час досудового слідства заявляв клопотання про одночасний допит. Але його клопотання слідчим було залишено без задоволення, а отже було порушено право на захист. Крім того, показання свідків суперечать між собою.

Проте, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про недопустимість доказів є безпідставним. 

Так, слідчі експерименти, які проведені за участю ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 проведені у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при їх проведенні дотримані всі вимоги законодавства, будь-яких порушень законодавства не встановлено.

Що стосується деяких розбіжностей в показаннях, то вони можуть бути викликані тривалістю розгляду справи. При цьому суд враховує, що показання, які стосуються суті обвинувачення свідки дали практично аналогічні.

Відмова в задоволенні клопотань захисника та обвинуваченого під час досудового розслідування не є підставою для визнання доказів недопустимими.

За таких обставин невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 суд розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою уникнути відповідальності.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.121 КК України, як умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, обставини злочину, його наслідки, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд виходить із вимог ст.12 КК України, яка відносить злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України до категорії тяжких.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ст.66 КК України судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно ст. 67 КК України є рецидив злочинів

Обвинувачений по місцю проживання характеризується негативно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання доцільно призначити пов`язане з позбавлення волі в межах санкції статті, що йому інкримінується.

Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 , то в частині стягнення матеріальних збитків він підлягає задоволенню повністю, а в частині стягнення моральної шкоди частково.

Так, відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з матеріалів справи потерпілою було витрачено на придбання лікарських засобів 33000,24 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви квитанціями.

Згідно ст.ст.23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд приходить до висновку, що підсудним була завдана потерпілій моральна шкода, яка полягає у моральних та фізичних переживаннях у зв`язку з нанесенням шкоди здоров`ю, стражданнях, перенесенні фізичного болю, у порушенні нормальних життєвих зв`язків.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд керується ст.23 ЦК України і вважає за необхідне стягнути з підсудного на користь потерпілої моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити попередній тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі 

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 24.04.2018 року

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Речові докази: кофту темно - сірого кольору із горизонтальними смугами в районі грудей світло - сірого кольору, джинсові штани темно синього кольору із плямами речовини бурого кольору, кросівки чорного кольору з надписом «ЕССО», спортивна куртка зі слідами речовини бурого кольору повернути власнику; сліди речовин бурого кольору (вилучено їх змиви та контролі до них), які упаковані у спеціальні пакети Експертної служби МВС України №№ 0920270, 0920271, 0920268 та 0920269- знищити.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовільнити частково. Стягунти з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 33000 грн. 24 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 грн.

На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченому в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя: