Номер провадження: 22-ц/813/6128/19

Номер справи місцевого суду: 2-5457/11

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

07.06.2019 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд, в особі судді-доповідача Сегеди С.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суд м. Одеси від 26 травня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

встановив:

01 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2011 року було задоволено позов ОСОБА_2

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 06 листопада 1998 року у відділі РАГС у Центральній райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис № 457 – розірвано.

Неповнолітніх дітей сторін: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати разом з батьком ОСОБА_2 .

Не погодившись з вказаним рішенням суду, 28 травня 2019 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково рішення Приморського районного суд м. Одеси від 26 травня 2011 року, в частині визначення місця проживання дітей.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суд м. Одеси від 26 травня 2011 року, в якому апелянт посилається на те, що про розгляд справи судом належним чином не повідомлялась, рішення було ухвалено без її участі, про наявність оскаржуваного рішення дізналась лише в травні 2019 року, його копію отримала лише 14.05.2019 року, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження повинен бути поновлений.

Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку визнаються неповажними, з наступних підстав.

Згідно ч.4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 13.06.2007 року була знята з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , та станом на 08.02.2011 року реєстрації не має (а.с. 12 зворот).

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 74 ЦПК України (у редакції, яка діяла на час ухвалення рішення у справі) відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

Друкований орган, у якому розміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в поряду, встановленому Кабінетом міністрів України.

З даних підстав ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про розгляд справи, призначений на 26 травня 2011 року на 10 год. 30 хв., про що свідчать оголошення розміщені у газеті «Урядовий Кур`єр» № 81 (4249) від 06 травня 2011 року та у газеті «Одеські вісті» № 50 від 12 травня 2011 року (а.с.26-28).

З наведеного можна зробити висновок, що апелянт ОСОБА_1 у встановленому законом порядку була повідомлена про розгляд даної справи, про дату, час та місце її слухання.

Разом з тим, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулась до суду лише через вісім років після його ухвалення, зазначаючи про те, що рішення від 26 травня 2011 року вона отримала лише 14.05.2019 року, оскільки не була повідомлена про призначення даної справи до судового розгляду та не отримувала оскаржуване судове рішення, однак наведене спростовується матеріалами справи та свідчить про її зловживання своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

Європейський суд з прав людини визнає легітимним обмеження у доступі до суду через значний пропуск строку оскарження рішення суду, що є дотриманням принципу правової визначеності (рішення Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року, рішення Брумареску проти Румунії від 28 листопада 1999 року).

З огляду на викладене, ураховуючи вимоги ч.2 ст.358 ЦПК України, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суд м. Одеси від 26 травня 2011 року, слід відмовити.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суд м. Одеси від 26 травня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом із апеляційною скаргою та додатками до апеляційної скарги надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Суддя Одеського апеляційного суду                                С.М. Сегеда