Справа № 195/117/19

2/195/129/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

05.06.2019 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Музичук В.В., за участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (прож. за адресою: АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства "Агрофірма "Борисфен" (ЄДРПОУ 30791681, с.Вищетарасівка, вул. Леніна, 1 Томаківський район Дніпропетровської області) про розірвання договору оренди земельної ділянки, про зобов`язання передати земельну ділянку -

В С Т А Н О В И В :

1.Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Приватного підприємства "Агрофірма "Борисфен" про розірвання договору оренди земельної ділянки, про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в загальній сумі 93144,18 грн., та про зобов`язання передати земельну ділянку.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що вона ОСОБА_1 , є власницею земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 6,1 га на території Володимирської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області на підставі Державного акту від 20.03.2002

р. НОМЕР_2 .

26.12.2007 р. між нею та приватним підприємством "Агрофірма

"Борисфен"" було укладено договір оренди належної їй земельної ділянки.

Пунктом 3.1 зазначеного договору було встановлено, що договір

вступає в силу 02.01.2007 р. та діє до 01.12.2012 р.

Також п. 3.2 Договору від 26.12.2007 р. було передбачено, що по закінченню терміну договору Орендар має переважне право на поновлення цього договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна письмово повідомити іншу сторону про намір щодо продовження дії цього договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.

Сторона, яка отримала таке повідомлення, повинна, не пізніше десяти днів з моменту його отримання, надати зацікавленій стороні письмову згоду, або незгоду щодо продовження дії цього договору на новий термін. Ні вона, ні відповідач не вчиняли дій, передбачених п.3.2. укладеного між ними договору, спрямованих на продовження дії договору від 26.12.2007 р. Тому зазначений договір припинив свою дію 01.12.2012 р.

Позивач зазначає, що 10.07.2017 р. вона звернулась до Відповідача із листом, що містив пропозицію поновити договір оренди належної їй земельної ділянки. Листом Відповідача від 03.08.2017 р. їй було повідомлено, що нібито між нею та Відповідачем 06.10.2010 р. було укладено договір оренди земельної ділянки, і за актом прийому-передачі зазначена земельна ділянка була передана нею Відповідачу у користування. Спірний договір від 03.08.2010 р. нібито було зареєстровано Держкомземом у Томаківському районі на підставі її заяви від 06.10.2010 р., про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 р. № 1225400040001809.

Крім того, зазначеним листом її було повідомлено, що 06.10.2010 р. нею ОСОБА_2 , який є сином власника ПП "агрофірма Борисфен", нібито була надана довіреність від 06.10.2010 р.

Отже, про порушення своїх прав, оскільки вона не підписувала жодного договору і не надавала довіреності, вона дізналась 03.08.2017 р.

Позивач зазначає, що п.9 зазначеного Договору встановлено, що орендна плата виноситься Орендарем щорічно у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто у розмірі 2861 грн. 79 коп. в грошовому еквіваленті. П.10 Договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки - не пізніше 01 грудня поточного року. Згідно п.14 Договору оренди, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором з вини Орендаря справляється пеня у розмірі 2,0 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

З 1 січня 2015 р. Відповідач не виконував взяті на себе за Договором оренди обов`язки зі своєчасного, якісного та в повному обсязі внесення орендної плати, при цьому нею як орендодавцем в повному обсязі виконувались обов`язки, передбачені п.29 Договору.

Позивач вважає дії Відповідача такими, що істотно порушують умови укладеного між ними договору оренди земельної ділянки з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 21-22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій формах. Сторони можуть передбачати в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтею 24 цього Закону, в тому числі в астині своєчасного внесення орендної плати. Крім того, згідно ч.1 ст. 36 цього ж Закону, у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Згідно з п. д ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Позивач до початку слухання справи по суті, зменшила позовні вимоги, а саме виключила одну з позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 93144,18 грн.

Короткий зміст відзиву на позов.

Представником відповідача надано відзив на позов, відповідно якого - відповідач заперечує проти позову в повному об`ємі мотивуючи наступним, 06.10.2010 між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Борисфен» було укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір) (номер земельної ділянки - 715), що розташована на території Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, строком на 49 років, який зареєстровано 05.08.2011 у відділі Держкомзему у Томаківському районі за №1225400040001809. Вищевказаний факт також підтверджує Акт приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від 06.10.2010.

Вищевказаним Договором, згідно п.9 було встановлено орендну плату у розмірі 3%

від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка складала 2 961.79 грн. Однак в

зв`язку з тим, що згідно п.9.1 Договору, Орендар зобов`язаний з нарахованої суми

орендної плати, утримати податок з доходу фізичних осіб, тому за вказаним Договором

сума орендної сплати яка фактично виплачувалась Орендодавцю становила 2 432,52 грн.

06.10.2010 ОСОБА_1 звернулася до Директора ПП «Агрофірма «Борисфен» з

заявою, про переукладення Договору оренди на період з 2018 по 2065 р. Однак в зв`язку з

тим, що Договір оренди, було укладено 06.10.2010 на 49 років, то переукласти його на

новий термін не було жодних підстав. Також у вище вказаній заяві, Позивач прохав

виплатити їй орендну плату за весь період в грошовій формі. В зв`язку з чим, 06.10.2010 з

каси ПП «Агрофірма «Борисфен» видано 70 000,0 грн. особисто ОСОБА_1 в

рахунок орендної плати по Договору, відповідно до видаткового касового ордеру №693

від 06.10.2010.

Станом на теперішній час, ПП «Агрофірма «Борисфен» не має заборгованості з виплати орендної плати Позивачу, згідно Договору оренди землі від 06.10.2010.Тому

твердження Позивача, про те що з боку Відповідача має місце систематична несплата орендної плати не відповідає дійсності.

Щодо представництва позивача.

Вдодатках до позовної заяви позивачем долучено копію Довіреності від 07.12.2016 року виданої позивачем по справі на ім`я ОСОБА_3 , та посвідчена приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області.

Відповідно Законом України №1401-VIII від 02.06.2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», Конституцію України доповнено статтею 131-2, відповідно до якої виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Розділом ХV Перехідних Положень Конституції України, а саме: п.п.11 п.16-1 визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1та статті 131-2цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" Закон № 1401-VIII, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Таким чином, норма Закону 1401-VIII відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-2 Конституції України щодо представництва виключно адвокатами в судах першої інстанції - почала діяти з 01 січня 2019 року.

Даний спір не є трудовим спором, не є спором щодо захисту соціальних прав, не є спором щодо виборів та референдумів, не є малозначним спором.

До позовної заяви не додано доказів, що представник позивача ОСОБА_3 є адвокатом, а отже повноваження даної особи, як представника позивача, в рамках даного провадження залишаються не підтвердженими.

Аргументи учасників справи :

В судовому засіданні позивач не підтримала позовні вимоги зазначені в позовній заяві, та заявила вимогу про виплату їй відповідачем грошової суми 200000 грн., просить суд задовольнити дані вимоги, при цьому жодних пояснень, обгрунтувань та доказів на підтвердження даної вимоги суду не надала.

Представник відповідача надав суду заяву про відкладення або на розсуд суду, розгляду справи за його відсутності, проти позову заперечує в повному обсязі, в його задоволенні просить відмовити.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 20.03.2002 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1499, позивачу належить на праві приватної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 6.100 га, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради.

Позивачка стверджує, що 26.12.2007 р. між нею та приватним підприємством "Агрофірма"Борисфен"" було укладено договір оренди належної їй земельної ділянки.

Пунктом 3.1 зазначеного договору було встановлено, що договір

вступає в силу 02.01.2007 р. та діє до 01.12.2012 р.

Позивачка посилається на те що після закінчення строку дії вищевказаного договору про оренду землі 01.12.2012 року, 10.07.2017 року вона звернулася до відповідача з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому позивачка надає в якості доказів по справі копію договору оренди земельної ділянки та позивачкою долучено до позовної заяви копія договору оренди землі укладений 06.10.2010 між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Борисфен» (номер земельної ділянки - 715), що розташована на території Володимирівської сільської ради Томаківського району

Дніпропетровської області, який зареєстровано 05.08.2011 у відділі

Держкомзему у Томаківському районі за №122540004001809, та копію Акту приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від

06.10.2010. При цьому в пункті 8. Договору копія якого надана позивачкою вказано цифра 7, з візуальними виправленнями, в копії акту передачі земельної ділянки теж вказано цифра 7 , та дія до 06.10.2017 року, копію договору та копію акту позивачка не завірила власним підписом, оригінал договору та акту суду не надала, пославшись, що вони в неї відсутні.

Представником відповідача надані аналогічні копії документів, належно завірені, але строк дії договору в пункті 8 вказано 49 років, а у копії акту передачі земельної ділянки вказано строк оренди 49 років але не вказано до якого числа. При ньому в позовній заяві, Позивач вказує на те що договір діє до 01.12.2012 р. Отже договір, який долучено до позовної заяви та договір про який йдеться у позовній заяві, це два різні документи.

Позивачка не змогла пояснити дані розбіжності в доказах, не надала суду жодних додаткових доказів чи пояснень, не заявляла клопотання про витребування доказів, про призначення експертиз та інш.

2. Мотивувальна частина

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, заслухавши позивача, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи покази позивача, у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що дані пояснення мають об`єктивний, загальний зміст, чітких конкретних фактів стосовно обставин справи суду не надано, а отже не можуть бути взяті до уваги на підтвердження обставин, на які посилається позивач.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст.141 Земельного кодексу України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Позивач стверджує, що вказану орендну плату вона не отримує з 2015 року. Разом з тим, посилаючись в позові на невиплату їй орендної плати з 2015 року та висуваючи у зв`язку з цим прохання про розірвання договору оренди земельної ділянки, позивач, між тим, не просить стягнути орендну плату.

Не спростовував позивач і отримання коштів у сумі 70000 грн. вказаних у видатковому касовому ордері і своїх записів та підписів на цьому ордері, на якому нею власноручно написано в графі «одержав» прописом суму «сімдесят тисяч», та підпис у графі «підпис одержувача» .

Заперечуючи сплату цих коштів як орендної плати за цим ордером, позивач не підтвердила наявність будь-яких інших правовідносин з відповідачем з приводу землі.

Вказані факти спростовують доводи позивача про те, що гроші за вказаним ордером вона отримувала не як орендну плату, або орендну плату за іншим договором. Жодних доказів позивач на підтримання своїх пояснень, які підтверджували би факт отримання вказаних коштів у зв`язку з іншими відносинами, не навела.

Вказане повністю узгоджується з поведінкою позивача щодо її бездіяльності з 2015 року з приводу заборгованості з орендної плати, а також непред`явлення відповідної вимоги про стягнення орендної плати за цей період, одночасно з вимогою про дострокове розірвання договору оренди.

Судом не встановлено підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки належної позивачу, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог, то понесені нею судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають та покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, ч.2 ст.247, 258-259, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (прож. за адресою: АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства "Агрофірма "Борисфен" ( ЄДРПОУ 30791681, с.Вищетарасівка, вул. Леніна, 1 Томаківський район Дніпропетровської області) про розірвання договору оренди земельної ділянки № 715 площею 6,1 га на території Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, зареєстрованого відділом Держкомзему у Томаківському районі, та про зобов`язання Приватного підприємства "Агрофірма "Борисфен" передати ОСОБА_1 земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 07.06.2019 року.

Суддя:/підпис/Л. А. Кондус

З оригіналом згідно:

Суддя Л.А.Кондус