ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року

м.Харків

справа № 629/3587/16

провадження № 22-ц/818/3065/19

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого : Хорошевського О.М.

суддів: Кіся П.В., Яцини В.Б.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 про стягнення штрафу за договором позики та моральної шкоди, за

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 на її користь заборгованості за договором позики в сумі 1094000 грн.

31 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, яку в подальшому уточнив та просив встановити факт допущення приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8. помилки під час складання та оформлення договору позики зареєстрованого за № 1838, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в якому «Позикодавець» ОСОБА_1 помилково вказаний як «Позичальник» та «Позичальник» ОСОБА_2 помилково зазначено « Позикодавець »; стягнути з ОСОБА_2 на його користь штраф за договором позики від 25.11.2015 за реєстровим №1838 у розмірі 100% від суми позики, що становить 1094000,00 грн, що еквівалентно 42000 доларів США; стягнути моральну шкоду у сумі 30000 грн. та судові витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.

11 квітня 2019 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 подав клопотання про зупинення провадження у справі.

Клопотання вмотивовано тим, що в провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться справа № 629/3587/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики укладеного 25 листопада 2015 року між позикодавцем ОСОБА_2 та позичальником ОСОБА_1 .

На розгляді Первомайського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15-ч.2 ст. 364-1, ч. 4 ч. 190 КК України (справа № 629/1803/18). Судове засідання в справі призначене на 17 квітня 2019 року.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що вона звернулася до Лозівського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики від 25 листопада 2015 року.

Обставини, які підлягають доведенню в справі № 629/3587/16-ц на які в позовній заяві посилається позивач за первісним позовом можуть бути доведені, або спростовані лише в кримінальному провадженні №12016220380002814 . Серед таких обставин саме факт передачі грошових коштів, підстави на яких вони були передані, обставини за яких це відбувалося. Ці обставини можуть бути доведені або спростовані лише в кримінальному провадженні, оскільки оригінали доказів, на підставі яких можуть бути встановлені ці обставини, долучені до зазначеного кримінального провадження, і позивач за первісним позовом позбавлений можливості надати оригінали, або належним чином завірені копії зазначених документів. В рамках кримінального провадження проведено ряд судових експертиз оригіналів документів, які мають доказове значення в цій цивільній справі та без дослідження яких не можуть бути встановлені обставини, що підлягають доведенню. В зазначеній цивільній справі не можуть бути призначені та проведені почеркознавча та технічна експертизи відповідних документів, оригінали яких долучені до кримінального провадження, що унеможливлює їх витребування та вилучення з кримінального провадження, та як наслідок отримання експертних висновків в цивільній справ

У зв`язку з чим, представник позивач за первісним позовом вважає, що об`єктивно та всебічно неможливо розглянути дану цивільну справу до закінчення розгляду кримінального провадження.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2019 року клопотання представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_9 про зупинення провадження задоволено. Зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 про стягнення штрафу за договором позики та моральної шкоди до набрання законної сили вироку по кримінальному провадженню № 629/1803/18 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 190 КК України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити до суду для продовження розгляду, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі. Вказує, що зупиняючи провадження по справі суд першої інстанції посилався лише на припущення. Судом в порушення норм процесуального права зупинено провадження на стадії її розгляду по суті.

Крім того, у Постанові Верховного Суду України від 21.03.2018 року у справі №629/1299/17ц зазначено, що приватним нотаріусом ОСОБА_8 не вносились зміни до договору позики від 26 листопада 2015 року, а була вчинена нотаріальна дія, пов`язана з виправленням помилки. Крім того, рішенням апеляційного суду Харківської області від 6 червня 2017 року оспорюваний ОСОБА_5 . виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому вимоги про визнання його недійсним та скасування є безпідставними.

Також у разі необхідності провести будь-які експертизи у справі є можливим оскільки оригінали документів а саме: договір позики є як у приватного нотаріуса ОСОБА_8 так і в ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що в обвинувальному акті ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що вона звернулася до Лозівського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики від 25 листопада 2015 року. Тобто договору , на який посилаються сторони у цивільній справі № 629/3587/16-ц. При цьому, згідно обвинувального акту, складеному у кримінальному провадженні №12016220380002814 ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_6 грошові кошти 30.07.2015, 28.08.2015, 07.09.2015 у розмірі 184 тис. грн., 28 тис. доларів США, , та 3,5 тис. доларів США, та 3,5 доларів США, які зобов`язалася повернути до 15.09.2015 року, про що написала боргову розписку, оригінал якої передала ОСОБА_6 . Згідно обвинувального акту, який складений прокурором та ґрунтується на показах потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 (нотаріуса) та згідно їх показів при укладенні договору позики від 25 листопада 2015 року грошові кошти за договором жодною зі сторін правочину іншій стороні не передавалися.

Згідно показів осіб, які були присутніми при укладенні 25.11.2015 року правочину, боргові зобов`язання в ОСОБА_2 перед ОСОБА_6 фактично виникли у 2015 році та були оформлені борговою розпискою.

При цьому в кримінальному провадженні в показах потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , а також свідки нотаріус ОСОБА_8 , та помічник нотаріуса ОСОБА_10., секретар нотаріуса ОСОБА_11 стверджують, що 25 листопада 2015 року ОСОБА_1 в приміщенні офісу нотаріуса не передавав зазначену грошову суму ОСОБА_2 .

Крім того, ОСОБА_6 зверталася до Барвінківського районного суду Харківської області про стягнення із ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 1052249,02 грн. за розпискою від 30.07.2015, 28.08.2015, 07.09.2015 у розмірі 184 тис. грн., 28 тис. доларів США, , та 3,5 тис. доларів США, та 3,5 доларів США, стверджуючи, що боргові зобов`язання за цією розпискою не є припиненими.

Натомість, за цією розпискою ОСОБА_2 виконала свої зобов`язання та повернула ОСОБА_6 борг у повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_2 був повернутий оригінал боргової розписки від 30.07.2015, 28.08.2015,

07.09.2015.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 369 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зупиняючи провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням у вчиненні кримінального правопорушення, суд першої інстанції виходив із того, що розгляд цивільної справи є неможливим до вирішення по суті іншої справи, а провадження по даній цивільній справі підлягає зупиненню, так як висновки суду по кримінальному провадженню можуть вплинути на вирішення по суті заявленого позову.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам цивільно - процесуального закону ухвала суду першої інстанції не відповідає в повному обсязі.

Згідно з п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України - суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до змісту п.5 ч.1 ст.253 ЦПК України - провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

За змістом статті 210 ЦПК суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Такий же висновок застосування норм права викладено в постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16.

Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України в редакції 2004 року, (стаття 251 діючого ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Із матеріалів справи вбачається, що у даній справі, предметом спору за первісним позовом є стягнення заборгованості за договором позики, за зустрічним позовом предметом є визнання факту допущення приватним нотаріусом помилки у договорі позики та стягнення суми позики за договором позики.

Підставою для зупинення провадження у справі, зазначеною заявником, є розгляд кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно витягу із сайту Первомайського міськрайонного суду Харківської області на розгляді перебуває кримінальна справа в якій обвинувачена є ОСОБА_2 за кримінальне правопорушення передбачене за ч. 4 ст. 190 КК України.

Так судом першої інстанції не взято до уваги висновки Верховного Суду України у Постанові від 04.11.2015 року у справі №9-923цс15.

Постановляючи рішення судом першої інстанції не зазначив, у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої (кримінальної) справи з огляду на те, що, незалежно від установлення судом у кримінальній справі фактів стосовно шахрайських дій позивачки за первісним позовом, у цивільній справі, предметом позову у якій є стягнення грошових коштів за договором позики, суд повинен вирішити питання про відповідність або невідповідність змісту цих правочинів ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам суспільства, його моральним засадам; про наявність або відсутність підстав для визнання протиправними таких дій, на які посилалась позивач, мотивуючи позовні вимоги, а також про те, які правові норми підлягають застосуванню до цих правовідносин. При цьому суд повинен дослідити наявні у справі докази, з`ясувати обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених цими доказами.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку щодо зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 про стягнення штрафу за договором позики та моральної шкоди, який зроблений без належного дослідження всіх обставин справи.

Щодо доводів викладених ОСОБА_2 у відзиві то вони не спростовують висновків суду, крім того наявність обвинувального акту в якому крім договору позики який є предметом оскарження у даній справі, є розписки за якими ОСОБА_2 отримувала грошові кошти, зазначені документи жодним чином не стосуються розгляду даної справи.

Таким чином, обставини на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог та заперечень можуть бути встановлені в порядку цивільного судочинства .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим на підставі пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 379, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст.384, ст. 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2019 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий О.М. Хорошевський

Судді П.В. Кісь

В.Б. Яцина

повний текст постанови

складено 07 червня 2019 року