31.05.2019                                                                 Провадження № 2/331/586/2019

ЄУН 331/6941/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       «31» травня 2019 р.                                                                м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Антоненка М.В., за участі секретаря Андрієнко С.O. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя клопотання Державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича про вжиття заходів забезпечення позову, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт Рентал» про скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт Рентал» про скасування рішення державного реєстратора.

«31» травня 2019 р. від Державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова С.О. до суду надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якому він просить забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №1256/5 від 19.04.2019р. «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині пункту З блокування доступу державному реєстратору виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців.

Клопотання мотивовано тим, що у випадку задоволення позовних, державний реєстратор Ільющенков С.О. не буде мати можливості виконати рішення суду, у відповідності до «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015р. №1127 (в редакції постанови КМУ від 23 серпня 2016 р. № 553), оскільки на теперішній час, згідно з наказом Міністерства юстиції України №1256/5 від 19.04.2019р. йому заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців.

Також, зазначено, що в ході розгляду справи не виключено укладення мирової угоди між сторонами, яку знов ж таки, не буде можливим виконати внаслідок блокування державному реєстратору доступу до Державного реєстру.

Суд, дослідивши матеріали клопотання та надані до нього письмові докази, приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ІДПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно із 4.2 ст.149 ЦІІК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд відзначає, що відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14. 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення4 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦГІК України).

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи № 6- 2552цс16 у постанові від 18 січня 2017 року, яка є обов`язковою для усіх суб`єктів правозастосування судів України.

У відповідності до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право па справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії"(рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Як повідомив державний реєстратор Ільющенков С.О., випадку задоволення позовних, він не буде мати можливості виконати рішення суду, у відповідності до «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015р. №4127 (в редакції постанови КМУ від 23 серпня 2016 р. № 553), оскільки на теперішній час, згідно з наказом Міністерства юстиції України №1256/5 від 19.04.2019р. йому заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців. На підтвердження цих обставин заявником надано суду копію наказу Міністерства юстиції України №1256/5 від 19.04.2019р., скріншот блокування доступу до Державного реєстру прав.

Крім того, заявником повідомлено, що в ході розгляду справи не виключено укладення мирової угоди між сторонами, яку знов ж таки, не буде можливим виконати внаслідок блокування державному реєстратору доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення суду про скасування рішення державного реєстратора передбачає дії державного реєстратора про скасування відповідного рішення в Державному реєстру речових uрай на нерухоме майно. Проте, згідно наданих документів, такі дії здійснити неможливо через блокування доступу до відповідного Державного реєстру.

Приймаючи до уваги, що спірне нерухоме майно, а саме: будівлі загальною площею 1766.9 кв.м.: адміністративна будівля (літ. А-2), площею 561,9 кв.м., гараж (літ. Б), площею 16,2 кв.м., магазин (літ. А'-З), площею 1188,8 кв.м., розташовані за адресою АДРЕСА_1 є предметом вказаного позову, учасником справи надані докази утруднення виконання судового рішення, у випадку задоволення позову, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, так як невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суд.

Окрім того, суд вважає, що наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Відповідно до ч.1 статті 273 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Враховуючи вищенаведене, ухвала суду про забезпечення позову набирає законної сили після набрання законної сили рішення по цивільній справі (провадження 2/331/586/19; справа 331/6941/18 ) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт Рентал» про скасування рішення державного реєстратора і діє до закінчення строку, визначеному в п.3 наказу № 1256/5 міністерства юстиції України від 19.04.2019 р.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №1256/5 від 19.04.2019р. «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині пункту 3 - блокування доступу державному реєстратору виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців.

Ухвала підлягає негайному виконанню після набрання законної сили рішення по цивільній справі (провадження 2/331/586/19; справа 331/6941/18).

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження» до 31 травня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя:                                                                                М.В. Антоненко