Справа № 369/356/14-ц

                                                                        Провадження №8/369/8/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2019                                                                 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.

секретаря Середенко Б.С.

за участі представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву публічного акціонерного товариства «Легбанк» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом позовом публічного акціонерного товариства «Легбанк» до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах  ОСОБА_2 , до публічного акціонерного товариства «Легбанк», реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області, треті особи приватний нотаріус Горяйнова Тетяна Костянтинівна, Шаповалова Вікторія Адольфівна про визнання недійсним договорів, застування реституції, -

в с т а н о в и в :

У березні 2019 року до суду надійшла заява ПАТ «Легбанк» звернулись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Вказав, що рішенням суду оспорювані правочини були визнані недійсними. Підставою для прийняття такого рішення було те, що іншим рішенням суду від 31 березня 2014 року ОСОБА_2 було визнано недієздатним. Останнє рішення було скасовано в касаційному порядку та справу передано на новий судовий розгляд. У подальшому ухвалою суду від 28 березня 2017 року заяву про визнання особи недієздатною було залишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили 05 квітня 2017 року. Дана обставина є нововиявленою при розгляді цієї цивільної справи. Вказали також, що ПАТ «Легбанк» не були стороною по справі про визнання особи недієздатною. Тому дізнались про наявність судових рішень лише 26 лютого 2019 року під час розмови представника банку та колегою з ПАТ «Укрсоцбанк». Раніш про дану нововиявлену обставину не могли дізнатись раніш та звернутись до суду у строки ст.424 ЦПК України.

Просили суд переглянути справу та прийняти рішення про задоволення позову ПАТ «Легбанк» шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість по кредитному договорі №04-09-08 КФ від 21 лютого 2008 року в розмірі 10 585 320,23 грн.; в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку площею 0,2451га, кадастровий номер НОМЕР_1 , земельну ділянку площею 0,6500 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; покласти судові витрати на відповідача. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

У судовому засіданні представник заявника подану заяву підтримав. Просив задоволити подану заяву та прийняти нове рішення, яким позов банку задоволити, а зустрічний позов залишити без задоволення.

У судове засіданняОСОБА_2 , представник реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області, приватний нотаріус Горяйнова Тетяна Костянтинівна, ОСОБА_4 . не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Легбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 , яка діє в інтерсах ОСОБА_2 , до публічного акціонерного товариства «Легбанк», реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області, треті особи приватний нотаріус Горяйнова Тетяна Костянтинівна, ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів, застування реституції – задоволено.

Визнано недійним кредитний договір № 04-09-08 КФ, укладений 21 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком Легбанк» та додаткові угоди до нього.

Визнано недійним договір іпотеки, укладений 21 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Легбанк» та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горяйновою Т.К. за № 1463, за яким в іпотеку передано земельну ділянку площею 0,2451 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та домоволодіння загальною площею 675,2 кв.м, житловою площею 192,0 кв.м, що складається з: жилого будинку А, матеріал - цегла, загальною площею 675,2 кв.м., житловою площею 192,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та договори про внесення змін до договору іпотеки.

Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 02 серпня 2011 року між Акціонерним комерційним банком «Легбанк» та ОСОБА_2 , який посвідчений 02 серпня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горяйновою Т.К. за № 1205, відповідно до якого в забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором № 04-09-08 КФ в іпотеку передано земельну ділянку площею 0,6500 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства та договір про внесення змін до договору іпотеки.

Знято заборону, накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горяйновою Тетяною Костянтинівною, на земельну ділянку площею 0,2451 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та домоволодіння загальною площею 675,2 кв.м, житловою площею 192,0 кв.м, що складається з: жилого будинку А, матеріал - цегла, загальною площею 675,2 кв.м, житловою площею 192,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,6500га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована: АДРЕСА_1 , відповідно до договорів іпотеки, укладених між Акціонерним комерційним банком «Легбанк» та ОСОБА_2 .

Стягнено з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , - на користь публічного акціонерного товариства «Легбанк» (м. Київ, вул. Жилянська, 27, код ЄДРПОУ 14291780) кошти в розмірі 2 904 308,24 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2014 року рішення суду залишено без змін та на час розгляду справи набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 423 ЦПК України).

Відповідно до ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно даних Єдиного реєстру судових рішень, ухвала суду від 28 березня 2017 року була оприлюднена 31 березня 2017 року.

З урахуванням приписів частини першої статті 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; 2) з підстав, визначених пунктами 2-3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Разом з тим, матеріали справи не містять даних, коли саме представнику ПАТ «Легбанк» достеменно стало відомо про скасування рішення суду щодо визнання особи недієздатною, а згідно пояснень про дану нововиявлену обставину стало відомо лише 26 лютого 2019 року, що не спростовано іншими учасниками справи, тому суд приходить до висновку про подання заяви у строки та можливість розгляду її по суті, що сприятиме дотримання прав особи на подання такої особи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» (далі по тексту - Постанова) нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 4 Постанови, судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

П.9 також роз`яснено, що скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору. Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 березня 2014 року визнано громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 – недієздатним; призначено ОСОБА_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09 квітня 2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства залишено без змін. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.03.2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15.01.2015 року залишити без змін.

Постановою Верховного Суду України рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 березня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 січня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 квітня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 березня 2017 року заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа – орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна – залишено без розгляду.

Звертаючись до суду з даною заявою представник ПАТ «Легбанк» вказував, що суд посилався на рішення, яке в подальшому було скасовано, та саме на його підставі було прийнято оскаржуване рішення. З такими доводами суд не погоджується.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за клопотанням представника позивача за зустрічним позовом, ухвалою від 12 червня 2014 року по справі призначено експертизу. На вирішення експерту постановлено питання: чи розумів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , значення своїх дій та чи міг ними керувати під час укладення кредитного договору та додаткових угод до нього: 21 лютого 2008 року, 25 червня 2010 року, 26 липня 2010 року, договорів іпотеки і змін до них: 21 лютого 2008 року, 21 серпня 2008 року та 02 серпня 2011 року, 06 червня 2011 року, 22 лютого 2011 року, 06 березня 2012 року.

У серпні 2014 року до суду надійшов висновок експертизи.

З мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається, що судом взято до уваги саме висновок експерта. А саме вказано, що «Згідно акту амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи №239ц від 16 липня 2014 року: ОСОБА_2 страждав на період укладення кредитного договору та додаткових угод до нього (21 лютого 2008 року, 25 червня 2010 року, 26 липня 2010 року, договорів іпотеки та змін до них 21 лютого 2008 року, 21 серпня 2008 року, 02 серпня 2011 року, 06 червня 2011 року, 22 лютого 2011 року, 06 березня 2012 року) на хронічний психічний розлад у вигляді посттравматичного стресового розладу, який ускладнений хронічним алкоголізмом. Психічні розлади виражені в ОСОБА_2 значно, вони позбавляли його у той час здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Враховуючи надані суду пояснення сторонами, суд при вирішення спору бере до уваги експертизу від 16 липня 2014 року, оскільки вона проведена за матеріалами цієї справи та справи про визнання особи недієздатною, є комісійною експертизою, стаж членів комісії є значним, обсяг матеріалів наданих для вивчення експертам є повним та об`єктивного для повного дослідження психічного стану ОСОБА_2

Інших доказів на підтвердження заперечень щодо висновку експертів позивачем суду не надано. Подані суду роздруківки різноманітних матеріалів щодо характеристик ОСОБА_2 , суд до уваги не бере, оскільки інформація, викладена в них не підтверджена іншими доказами, не надано доказів належності сайтів, веб-ресурів, не підтверджено спілкування на форумах під ім`ям ОСОБА_5 Шаповалова саме ОСОБА_2 , а не сторонніми особами, з поданих копій фото не можливо встановити особу та час в якому зроблені фото, тобто дані докази не підтверджують психічний стан на час вчинення оспорюваних правочинів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог за зустрічним позовом та визнає кредитний договір з додатковим угодами, договори іпотеки з додатковими угодами недійсними.».

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Ні у заяві про перегляд рішення, ні у судовому засіданні представник не вказав, яким чином скасування рішення про визнання особи недієздатною, а подальшому залишення заяви без розгляду (не відмова у задоволенні заяви) впливає на висновки експерта, прийняті судом до уваги при ухваленні рішення. Так, дійсно, рішення містить посилання на рішення суду від 31 березня 2014 року (абз.3 стр.4 повного тексту рішення). Разом з тим, це лише певна обставина, встановлена судом та яка існувала на час прийняття судом рішення. У подальшому мотивувальна частина ґрунтується на інших підставах.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що скасування рішення суду від 31 березня 2014 року не може бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Таким чином, суд вважає, що заява є не обґрунтованою, не доведеною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 429 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (P0N0MARY0V v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Христов проти України» (Khristovv. Ukraine, заява № 24465/04) від 19.02.2009, де в п. 33 зазначено, що «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). 34. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

У зв`язку суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви публічного акціонерного товариства «Легбанк» про перегляд рішення Києво-Святошинського районного суду від 18 вересня 2014 року за нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

         Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 423-429 ЦПК України, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Легбанк» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом позовом публічного акціонерного товариства «Легбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до публічного акціонерного товариства «Легбанк», реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області, треті особи приватний нотаріус Горяйнова Тетяна Костянтинівна, Шаповалова Вікторія Адольфівна про визнання недійсним договорів, застування реституції- відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 31 травня 2019 року.

Суддя                                                                                Н.С. Пінкевич