2-а-56/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       01 лютого 2010 року

       Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого - судді Харченка С.М., при секретарі Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до окремого батальйону ДПС ДАІ при УМВС України в Харківській області  на постанову по справі про адміністративне правопорушення від 31.07.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 31.07.2009 року та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 31.07.2009 року, згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП до штрафу у розмірі 300 грн. (перевищення встановлених обмежень швидкості руху).

 В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що винесена відповідачем постанова не відповідає вимогам Закону, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не складався , вона отримала постанову поштою,поза межами строку на оскарження,оскаржувала постанову спочатку до окремого Батальйону ДАІ,але ніякої відповіді не отримала, отже просила поновити строк на оскарження даної постанови.

Також позивач зазначає що на фотокартці, доданій до постанови, не відображено, що саме вона керувала автомобілем,вказаний в постанові автомобіль ВАЗ-21093  вона 26 квітня 2008 року продала ОСОБА_2,на підтвердження угоди купівлі-продажу автомобіля видала йому відповідну довіреність. Позивач вважає,що вимірювач швидкості  "Візир", на який йде посилання в оскаржуваній постанові по справі про адміністративні правопорушення, не відноситься до технічного засобу, зазначеного в ст. 258 КУпАП , який працює в автоматичному режимі ,також заперечує сам факт керування нею автомобілем, оскільки в силу стану здоров"я (майже відсутнього зору) та похилого віку (86 років) вона позбавлена можливості самостійно вийти за межі двору,а не те,що керувати автомобілем.Також посилалась на відсутність мотивації при визначенні вказаного в постанові розміру штрафу.

Позивач у судове  засідання не з"явилась,надала клопотання з проханням розгляду справи у її відсутність,наполягала на задоволенні позову.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Як свідчать матеріали справи, постановою ІДПС БДПС ДАІ  від 31.07.2009 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В постанові вказується, що ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, 30 липня 2009 року о 10г. 03хв. керувала автомобілем ВАЗ-21093 д/н АХ 9845ВВ по вул.Полтавський шлях м.Харкова зі швидкістю 83 км/год,тобто з перевищенням швидкості на 23 км/год,чим допустила порушення пункту 12.4 ПДР України, серійний номер приладу  "Візир"  0711183.

 Разом з  постановою ОСОБА_1 отримала розпечатану фотокартку, на якій зображено "30.07.09  10:03:40 Скорость 083 км/ч". Інших позначок на цій фотокартці, а саме, ким та яким засобом такий знімок був зроблений, який серійний чи інший номер цього приладу чи засобу, в якому саме місці проводилася фотозйомка, а також те, що ця фотокартка є додатком до постанови, на ній не зазначено.

 Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

 Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, необхідно з'ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення   швидкості.   Наявність   події  правопорушення  доводиться   шляхом   надання доказів.

 Відповідно до змісту ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

 Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

 Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, а саме, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозйомки.

 Однак, відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 р. № 1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою для подальшого провадження у справі, не складався та під розписку заявнику, як це передбачено ч. 2 ст. 254 цього Кодексу, не вручався.

Вимірювач швидкості "Візир", на який йде посилання в оскаржуваній постанові по справі про адміністративні правопорушення, не відноситься до технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі, про які вказується в ст. 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Так, згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості "Візир" ,цей прилад забезпечує відеозапис (фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимі роботи, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є "умовними" і потребують настроювання приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки, ВШ "Візир" не містить. В розділу 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з ВШ "Візир", де вказується на необхідність складення інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою ВШ "Візир", що також узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 5 ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.Однак, в порушення зазначених вимог закону, постанова по справі про адміністративне правопорушення позивачу не вручалася.

Відповідно до ч.2 ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,адміністративна відповідальність на скоєння правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.

 Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які б встановлювали перевищення ОСОБА_1швидкості руху, постанова не міститься опис обставин, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем.

  Відповідно до ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та інші права, передбачені ст.268 цього Кодексу.

У даному випадку, позивач була обмежена в правах, наданих їй ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення була розглянута за її відсутності.

Крім того, похилий вік (більше 80-ти років)  та стан здоров"я позивача викликають сумніви щодо можливості керування позивачем вказаним в постанові автомобілем,а тим паче перевищення нею швидкості, а тому згідно ст.62 Конституції України  "Усі сумніви щодо доведенності  вини особи тлумачаться на її користь".

При таких обставинах суд дійшов до висновку, що постанова АХ № 174286 від 31 липня 2009 року    про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова скасуванню.

 Строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 31.07.2009 року суд вважає за необхідне поновити, оскільки вказану постанову позивач отримала поза межами строку на оскарження, та звернулася до суду після неотримання жодної відповіді на скаргу, направлену до ДАІ

 Керуючись  ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 86, 99, 159, ст.ст.  160 -163, 167, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до окремого батальйону ДПС ДАІ при УМВС України в Харківській області  на постанову по справі про адміністративне правопорушення від 31.07.2009 року   - задовольнити в повному обсязі.

           Поновити строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 31.07.2009 року.

            Постанову АХ № 174286 від 31 липня 2009 року  по справі про адміністративне правопорушення, про застосування у відношенні ОСОБА_1  адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу, у розмірі 300 гривень   - скасувати.

            Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Богодухівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Суддя