Справа № 616/821/17

Провадження № 2/617/15/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        03 червня 2019 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого – судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,

представника позивача – Подуса М.О.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вовчанську Харківської області у загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у жовтні 2017 року звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 07 серпня 2017 року він уклав договір позики грошової суми у розмірі 7000 доларів США із ОСОБА_1 На підтвердження вказаної угоди, остання власноручно склала розписку. Складання розписки та передача грошей відбувалась в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що вони власноручно зробили написи. ОСОБА_1 гроші в сумі 7000 доларів США були отримані повністю із зобов`язанням їх повернення у встановлений місячний строк до 07 вересня 2017 року. Разом з тим, ОСОБА_1 обумовлену грошову суму не повернула. З урахуванням офіційного курсу гривні та трьох процентів річних від неповернутої суми позики, просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь 186474 грн. 31 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2184 грн. 75 коп.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп. 9 п. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині, у якій вони не встановлюють нових обов`язків, не скасовують чи не звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи не обмежують їх використання.

Позивач в судове засідання не з`явився, сповіщався судом про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Представник позивача під час судового розгляду заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові. Просив стягнути заборгованість станом на час ухвалення судового рішення.

Відповідач позовні вимоги не визнала, заперечила проти їх задоволення, пояснивши, що 07 липня 2017 року вона взяла в борг у ОСОБА_6 . 7000 доларів США, про що зазначила у розписці. Гроші вона отримувала та складала вказану розписку за місцем свого проживання у домоволодінні АДРЕСА_1 . Розписку вона залишила на столі. Через деякий час до неї приїхали ОСОБА_3 із дружиною з приводу земельних паїв. Після їх розмови розписка зникла. Зазначає, що ніяких грошей від ОСОБА_3 вона не отримувала та розписки йому не писала. При їх розмові свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не було. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні.

       Суд вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що згідно оригіналу розписки від 07 серпня 2017 року ОСОБА_1 взяла у борг грошові кошти у розмір 7 000 доларів США з зобов`язанням повернути у місячний строк. Розписка написана ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 7000 доларів США передані ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 158).

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

За ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Відповідач під час судового розгляду зазначила, що 07 липня 2017 року вона взяла в борг у  ОСОБА_6 . 7000 доларів США, про що зазначила у розписці, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи. Грошей від  ОСОБА_3  вона не отримувала та розписки йому не писала,  ОСОБА_4  та ОСОБА_5  не були свідками передачі коштів та записи у розписці, які зроблені ним, якможливими свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є фіктивними.

Суд відкидає вищевказані доводи відповідач, оскільки вони повністю спростовуються наданими під час судового розглядану показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , про те, що наприкінці липня – початку серпня 2017 року вони були присутні у домоволодінні ОСОБА_1 , яке знаходиться у с. Вільхуватка, у літній кухні. У їх присутності ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 7000 доларів США, про що остання надала розписку, в якій вони засвідчили вищевказане.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 22532 та судово-технічної експертизи № 22533 від 28 січня 2019 року та додаткам до експертиз, проведених експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, рукописний запис: «Расписка написана ОСОБА_9 , деньги передані ОСОБА_10 в сумме 7 (семь) тыс. долларов США, в моем присутствии……/А.Валевич/» у розписці від 07 серпня 2017 року від імені ОСОБА_1 та підпис від імені ОСОБА_5 , розташований ліворуч від запису – виконані Валевич О.Л.

Рукописний запис: «Расписка написана ОСОБА_9 , деньги передані ОСОБА_10 в сумме 7 (семь) тыс. долларов США, в моем присутствии……/ ОСОБА_11 Ю.Н/» у розписці від 07 серпня 2017 року від імені ОСОБА_1 та підпис від імені ОСОБА_4 , розташований ліворуч від запису – виконані ОСОБА_12 Ю.М.

Встановити, чи в один проміжок часу (одночасно) у наданій розписці від 07 серпня 2017 року від імені ОСОБА_1 виконані рукописний запис абзацу 2 розписки і абзацу 1та абзацу 3 розписки і абзацу 1 не представляється можливим (а.с. 204-230).

Таким чином, суд вважає, що твердження відповідача щодо неотримання у борг грошових коштів у розмірі 7000 доларів США є недоведеними, натомість судом встановлено, що між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 існують договірні відносини з позики, ОСОБА_1 була отримана в борг сума грошових коштів у розмірі 7000 доларів США, про що нею написана розписка від 07 серпня 2017 року, кошти, отримані у позику, у строк обумовлений у розписці нею не повернуті, тому враховуючи презумпцію правомірності правочину, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у валюті, визначеній договором позики у розмірі 7000 доларів США.

Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. п. 1 та 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

У постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 суд зазначив, що «незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов`язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов`язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.

Враховуючи наведене, сума боргу у розмірі 7000 доларів США за офіційним курсом НБУ 2685.4695 грн. станом на день ухвалення рішення, тобто 03 червня 2019 року складає 187982 грн. 87 коп.

Разом з тим судом встановлено, що згідно обумовлених умов у розписці, ОСОБА_1 зобов`язалась повернути грошові кошти у місячний строк, тобто до 07 вересня 2017 року, взятих на себе зобов`язань не виконала - грошові кошти не повернуті і на час розгляду справи.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

У постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, роз`яснено, що передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Оскільки на день ухвалення рішення боргове зобов`язання не виконане, суд здійснює розрахунок 3 % річних з урахуванням частини другої статті 625 ЦК України до дня ухвалення рішення.

Отже, 3 % річних розраховуються з урахуванням боргу у розмірі 187982 грн. 87 коп., помноженого на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання, а саме з 07 вересня 2017 року до дня ухвалення судового рішення, 03 червня 2019 року, що становить 635 день, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).

Тобто 3% річних становлять 9811 грн. 16 коп. за формою: 187982 грн. 87 коп. х 635 днів х 3 : 100 : 365.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу у сумі 187982 грн. 87 коп., три відсотки річних у сумі 9811 грн. 16 коп., що у загальному розмірі становить 197794 грн. 03 коп.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 2184 грн. 75 коп. (1864 грн. 75 коп., сплаченого за квитанцією (а.с. 1) та 320 грн. 00 коп. сплаченого за квитанцією (а.с. 20)).            

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

        Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики від 07 серпня 2017 року у загальному розмірі 197794 (сто дев`яносто сім тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн. 03 коп., з яких сума боргу – 187982 грн. 87 коп., три відсотки річних – 9811 грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2 184 (дві тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 75 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вовчанський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача – ОСОБА_14 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представник відповідача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Суддя –