Справа №295/7202/18

6/295/146/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       03.06.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі головуючого – судді Полонця С.М.,

при ceкpeтapi – Глущенко Я.В.,

розглянув подання старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Лотуги Л.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Лотуга Л.В. звернулася до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання зобов`язань, покладених на неї за виконавчим листом № 295/7202/18, який видано 08.01.2019 року.

В поданні зазначено, що на виконанні Богунського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області перебуває виконавче провадження № 58553498 з примусового виконання виконавчого листа № 295/7202/18, який видано 08.01.2019 року Богунським районним судом м. Житомира, яким встановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 20000,00 грн., судові витрати на професійну правову допомогу у сумі 6483,80 грн. та по сплаті судового збору в розмірі 559,61 грн. Однак рішення суду боржником не виконано, декларацію не надано. Вжитими державним виконавцем заходи встановлено, що майно на праві власності у боржника відсутнє. Державним виконавцем 16.04.2019 року на адресу боржника надсилався виклик, однак ОСОБА_1  на виклик не з`явилася та не повідомила причини неявки.  ОСОБА_1  працює у ФОП ОСОБА_3  та отримує заробітну плату, однак кошти на виконання рішення суду не сплачує. Дані про те, що ОСОБА_1  перетинала державний кордон, у відділі ДВС відсутні, однак за даними Державної міграційної служби України, документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Отже, рішення суду  ОСОБА_1  не виконує, що призвело до вжиття відносно неї заходів забезпечення виконання рішення суду.

В судове засідання державний виконавець не з`явилася, всупереч положенням ч. 4 ст. 441 ЦПК України, яким передбачено негайний розгляд відповідного подання за участю державного виконавця.

Дослідивши подання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно частин 1, 2 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Частина перша ст. 33 Конституції України передбачає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.

Пункт 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» визначає, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

З наведених положень можна дійти висновку, що обґрунтованою підставою для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України є ухилення боржника від виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Державним виконавцем не додано доказів на підтвердження доводів, викладених в поданні. Зокрема, в поданні державний виконавець посилається на те, що 16.04.2019 року на адресу ОСОБА_1 було направлено виклик, однак боржник не з`явилася до державного виконавця з метою надання пояснень та відомостей про доходи та майно, якими вона володіє, проте докази на підтвердження отримання такого виклику боржником відсутні. Також, як вбачається з копій письмових доказів, які державним виконавцем долучені до подання, боржник ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_3 та 27.03.2019 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, отже висновок про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду про стягнення коштів, є передчасним.

Крім того, згідно довідки, яка міститься у матеріалах справи, цивільну справу № 295/7202/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення коштів було направлено до апеляційного суду та станом на 03.06.2019 року справа до Богунського районного суду м. Житомира не поверталася, отже рішення суду законної сили не набрало.

За таких обставин, оскільки відсутні докази, які вказували б на умисне ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням, суд дійшов висновку про безпідставність, необгрунтованість та передчасність подання, а тому відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Лотуги Л.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Богунський районний суд м. Житомира.

Суддя С.М. Полонець