Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1041/19

Провадження № 1-р/376/1/19

УХВАЛА

"06" червня 2019 р. 06 червня 2019 року Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді - Коваленка О.М.,

при секретарі судових засідань - Ярликовій М.Л.,

за участю прокурора - Руденка Є.В.,

захисника - Гарди А.О.,

перекладача - Палманова М.У. о.,

потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілих - Бірюка М.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Сквира Київської області кримінальне провадження №120 161 102 60 000 538 по обвинуваченню :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджанської Республіки, громадянина Азербайджанської Республіки, маючого посвідку на постійне проживання в Україні з загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, фізична особа підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч. 3 ст. 146 КК України,

в с т а н о в и в :

Кримінальне провадження № 120 161 102 60 000 538 з обвинувальним актом, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч. 3 ст. 146 КК України надійшло до Сквирського районного суду Київської області.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи.

Під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому в порядку вимог ст. 315 КПК України.

В клопотанні прокурор вказує, що ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 02.05.2019 року ОСОБА_4 на виконання постанови Касаційного кримінального суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.06.2019 року. Вказане рішення прийнято з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкістю вчинених ним кримінальних правопорушень, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, існування можливості переховування обвинуваченого від слідства і суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, можливістю вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню. Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121,ч. 3 ст. 146 КК України, тяжкість покарання, за що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів у вигляді позбавлення волі, свідчить про те, що перебуваючи на волі він може переховуватись від слідства і суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню. Тому ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились і продовжують існувати. Прокурор просив суд продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою стром на 60 днів.

Прокурор Руденко Є.В. в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого та просив суд задовольнити його.

Представник потерпілих Бірюк М.М . та потерпілі підтримали клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та просили суд задовольнити його, а також представник потерпілих повідомив суду, що клопотання прокурора є обґрунтованим, існують ризики вказані в клопотанні, а також обвинувачений здійснював тиск на свідків при попередньому розгляді справи і з цього приводу були звернення до правоохоронних органів.

Захисник Гарда А.О. в судовому засіданні просив суд не розглядати взагалі клопотання прокурора, оскільки воно не надавалось в письмовому вигляді стороні захисту і не підлягає розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника щодо клопотання прокурора.

Суд, дослідивши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників процесу щодо клопотання прокурора, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Частиною 1, 2 ст. 177 КПК України, передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 19 грудня 2014 року Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вирішено, що суд під час підготовчого судового засідання вправі продовжити строк тримання під вартою в межах, визначених частиною першою ст. 197 КПК України.

Судом встановлено, що ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 02.05.2019 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.06.2019 року (а.с.161-164).

Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у злочинах, враховуючи його вік, стан здоров`я, а також ризики зазначені прокурором в клопотанні , з урахуванням позиції Верховного Суду вказаної в постанові від 20 листопада 2018 року, а саме «з метою попередження ризику його переховування від суду, оскільки він не може не усвідомлювати імовірність повторного визнання його вини за висунутим йому обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України…» (а.с. 134) суд вважає за доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого - Гарда А.О. звернувся до суду з клопотанням про повернення прокурору обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК України.

В клопотанні захисник вказав, що невідповідність акта вимогам КПК України полягає в тому, що обвинувальний акт складений слідчим, який не приймав участі у досудовому розслідуванні в цьому кримінальному провадженні, а отже - не мав повноважень складати обвинувальний акт; всупереч положенню п. 4 ч. 1 ст. 291 КПК України, неправильно вказано перелік слідчих, котрі проводили досудове розслідування; до обвинувального акту не додано розписку підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, який був пред`явлений під час досудового розслідування і реєстру матеріалів досудового розслідування; обвинувачення є некоректним у змісті чинного кримінального закону. Фабули обох злочинів мають внутрішні протиріччя між рядом ключових тез, а також містять невизначеності щодо істотних обставин, які приховують зміст версії події і унеможливлюють підготовку до захисту від такого обвинувачення.

В судовому засіданні захисник Гарда А.О. підтримав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, просив суд задовольнити його та повернути обвинувальний акт, який не відповідає вимогам КПК України прокурору Відділу прокуратури Київської області Цибульському Віталію Петровичу.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.

Прокурор Руденко Є. В. в судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника заперечував та вказав, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстави для повернення акту прокурору відсутні, просив у задоволенні клопотання відмовити та призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню.

Потерпілі в судовому засіданні та їх представник Бірюк М. М. заперечували проти задоволення клопотання захисника щодо повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вважають клопотання не обґрунтованим, а обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам КПК України.

Суд, дослідивши клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, вислухавши думку учасників справи, вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Володарського районного суду Київської області від 04 березня 2019 року було задоволено клопотання захисників обвинуваченого Гарди А.О. та Гажали Ю.Б. про повернення обвинувального акту прокурору. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № №120 161 102 60 000 538 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч. 3 ст. 146 КК України, разом з матеріалами досудового розслідування (4 томи) - повернуто прокурору.

Після усунення недоліків, 26.04.2019 року згідно штампу вхідної кореспонденції Сквирського районного суду Київської області вх.. № 4284/19 від 26.04.2019 року вищевказаний обвинувальний акт направлено до Сквирського районного суду (а.с.86).

З обвинувального акту вбачається, що його складено 26 квітня 2019 року в м. Києві по вул. Дегтярівська, 15-А Старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції Карнатовою Я.А. та затверджено прокурором відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя та здоров`я особи управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області юристом 1 класу Цибульським В.П. (а.с.12).

Пунктом 17 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Згідно з вимогами п.5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу норм ст. ст. 3,110 КПК України слідчий Карнатова Я.А. не мала повноважень складати обвинувальний акт після закінчення стадії досудового розслідування, яке згідно попереднього обвинувального акту було закінчено 24 лютого 2017 року.

В судовому засіданні також встановлено, що слідчий поліції Карнатова Я.А. взагалі не приймала участь у досудовому розслідуванні кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , що також підтверджується матеріалами справи, а саме копією попереднього обвинувального акту відносно ОСОБА_4 від 24 лютого 2017 року (а.с.114,115).

За таких обставин, суд вважає, що після повернення обвинувального акту прокурору судом , складання нового обвинувального акту це є повноваження прокурора, а не слідчого поліції.

Відповідно до вимог п. 2,3 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.

В обвинувальному акті від 26 квітня 2019 року (а.с.12) вказано, що цивільний позов заявлено: потерпілою ОСОБА_1 на загальну суму 1 030 863 грн. 61 коп.; потерпілою ОСОБА_2 на загальну суму 1 000 000 грн.; потерпілим ОСОБА_2 на загальну суму 1 000 000 грн.; цивільним позивачем ОСОБА_9 (яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на загальну суму 2 000 000 грн.

В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому не було вручено копії вищевказаних позовних заяв, в матеріалах обвинувального акту відсутня розписка ОСОБА_4 про отримання ним копії позовних заяв, а також до самого обвинувального акта від 26 квітня 2019 року не додано відповідних позовних заяв, що з боку прокурора не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч. 3 ст. 146 КК України складено не повноважною особою, а саме слідчим поліції , а не прокурором та не в повній мірі відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому суд вважає за необхідне на підставі вимог ст. 314 КПК України повернути обвинувальний акт прокурору.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 314 КПК України ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3,110,177, 183,184,291,314, 369 - 372,395,532 КПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Руденка Євгенія Валерійовича про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до 03 серпня 2019 року.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - Гарди Аркадія Олександровича про повернення прокурору обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК України - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120 161 102 60 000 538 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч. 3 ст. 146 КК України - повернути прокурору відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя та здоров`я особи управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області юристу 1 класу Цибульському Віталію Петровичу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення в частині повернення обвинувального акту прокурору.

Суддя О.М. Коваленко