справа № 1-130/ 2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді                     Сидоренка Р.В.

при секретарі                           Золотарьовій Т.А.,

за участю прокурора                     Саєнка Б.О.,

захисника                         ОСОБА_1

законного представника

неповнолітнього підсудного                 ОСОБА_2

потерпілого                         ОСОБА_3

законного представника

потерпілого                         ОСОБА_4,

представника служби в справах

дітей Охтирської районної державної адміністрації         ОСОБА_5,

представника від кримінальної міліції в справах неповнолітніх     ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирці справу по обвинуваченню

неповнолітнього  ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, навчається в 9 класі Грунської ЗОШ, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,

УСТАНОВИВ:

Неповнолітній ОСОБА_7, 05.12.2009 року близько 22:00 год., навмисно, з метою скоєння грабежу мобільного телефону „Сіменс CX 75”, що належить його однокласникові ОСОБА_3, пішов за останнім по пров. Холодному, с. Грунь, Охтирського району, Сумської області. Наздогнавши ОСОБА_3 навпроти домоволодіння № 1 по пров. Холодному, с. Грунь, Охтирського району, Сумської області, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння мобільним телефоном потерпілого, усвідомлюючи сутність своїх злочинних дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, діючи зухвало і свідомо, нехтуючи присутністю власника ОСОБА_3, ОСОБА_7, знаходячись за спиною потерпілого, використовуючи його фізичну слабкість, взяв ОСОБА_3 за плечі обома руками та повалив на землю, після чого надавив йому коліном на шию, тобто застосував до нього насильство, яке не є небезпечним у момент заподіяння, та утримуючи останнього у такому положенні, силоміць, відкрито дістав із кишені його джинсів, тобто відкрито викрав мобільний телефон „Сіменс CX 75”, вартістю 100 гривень із вміщеною у ньому сім карткою мобільного оператора „МТС”, у якої на рахунку на момент злочину було 14,06 грн., вартістю 23,06 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 123,06 грн. Внаслідок застосованого насильства з боку ОСОБА_7, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно – мозкової травми, струсу головного мозку, які згідно з пунктом 2.3.5 „Правил судово – медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень” відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після цього ОСОБА_7 відпустив потерпілого ОСОБА_3, який, обернувшись, упізнав його, та почав утікати разом із викраденим мобільним телефоном. Відбігши від потерпілого на відстань близько 500 м.. ОСОБА_7 впав та загубив на місці падіння мобільний телефон, який наступного дня знайшов потерпілий ОСОБА_3

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_7, свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України визнав повністю та пояснив, що 05.12.2009 року о 17:30 год. він вийшов із дому до школи. У той день проводився вечір, посвячений гумору. Побувши на шкільному вечорі, приблизно до 20:00 год., він разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пішли до бару „Берізка”, що розташований у центрі с. Грунь. У цей час до бару підійшов ОСОБА_3, він підійшов до нього, поговорив і разом із ним та однокласником ОСОБА_10 пішли гуляти до дитячого садка. Після цього вони повернулися до бару близько 21:30 год. У барі він помітив у ОСОБА_3 мобільний телефон „Сіменс CX 75” чорного кольору зі сріблястою обробкою. Він у нього й раніше бачив даний мобільний телефон, але саме в той вечір вирішив у нього його забрати. Коли вони прийшли до бару, то ОСОБА_3 до приміщення бару не заходив, а постояв кілька хвилин на вулиці, та пішов додому. Коли він це помітив, то пішов слідом за ним, щоб забрати його мобільний телефон. Весь час він ховався від нього по вулицях, він знав, куди йде ОСОБА_3 і бачив його. Потім він обігнав його за містком, і чекав біля гори у вулиці де він проживає. Коли ОСОБА_3 піднявся на гору, він підбіг до нього з боку спини, взяв його за плечі обома руками, повалив на землю й надавивши на його шию коліном, утримуючи його в такому положенні, почав шукати в його одязі мобільний телефон, щоб забрати його собі. Знайшовши мобільний телефон у кишені його джинсових штанів, він силоміць витягнув його з лівої кишені, і поклав до кишені своєї куртки. Після того як він відпустив його й ОСОБА_3 підвівся, то почав на нього кричати. Він, не зважаючи на це, утримуючи в себе відкрито викрадений мобільний телефон, почав утікати в напрямку бару. Коли збігав із гори, то впав, і в момент падіння з його кишені випав викрадений мобільний телефон. Не шукаючи його, він побіг далі. Не шукав мобільний телефон по тій причині, що не відразу помітив, що він випав із його кишені. Виявив це, коли перебував на відстані близько 300 м. від місця падіння й тому не став повертатися по нього. Після цього він повернувся до бару, побув там близько 5-ти хвилин і пішов додому.

Допитаний як потерпілий неповнолітній ОСОБА_3, пояснив, що 05.12.2009 року в період часу з 19:00 до 22:00 год. він перебував у приміщенні школи. У той день проводився вечір, присвячений гумору. Після закінчення вечору він сам пішов додому, а його однокласники пішли на дискотеку. ОСОБА_7 пішов слідом за ним. Пройшовши близько 500 метрів, ОСОБА_7 повернув за ним у вуличку й пішов далі. Через 5 хв. ОСОБА_7 його наздогнав, він запитав у нього, куди він іде, на що ОСОБА_7 відповів, що йде на 2-гу сотню, після чого повернув уліво. Але через деякий час ОСОБА_7 знову наздогнав його, у той час як він продовжував іти додому. Не дійшовши додому, близько 300 м., у момент, коли він перебував навпроти домоволодіння № 1 по пров. Холодному, с. Грунь, Охтирського району, Сумської області, до нього підбіг ззаду ОСОБА_7 і наніс удар, чим саме він не знає, внаслідок чого він знепритомнів і впав на землю. Він відчував, що особа, застосувала до нього насильство, фізично сильніша за нього й він не міг йому протистояти. Після того як ОСОБА_7 (він упізнав його пізніше, коли той збігав із гори), повалив його на землю й він, перебуваючи в положенні лежачи на землі долілиць, відчув, що ОСОБА_7 сидить у нього на спині й сильно надавив на шию, чим саме, він пояснити не може, бо не бачив, але відчував запаморочення. Після цього він на деякий час втратив свідомість, але вказати на який час не може. Він не пам’ятає той момент, як на його спині опинився ОСОБА_7, який обшукував його кишені. Коли він прийшов до тями, він уже сидів на його спині зверху й обшукував його. У його лівій кишені джинсів перебував мобільний телефон „Сіменс CX 75” чорного кольору зі сріблястою обробкою. Він відчув, як ОСОБА_7 дістав із кишені мобільний телефон. У цей час його руки знаходилися в нього під тулубом, і він не міг протистояти ОСОБА_7, і не зумів йому заборонити забрати мобільний телефон. Він не пам’ятає, чи говорив йому щось у момент заволодіння телефоном, чи ні. Після того як ОСОБА_7 силоміць забрав у нього мобільний телефон і, залишивши його на землі, побіг від нього, він самостійно підвівся й, подивившись у слід ОСОБА_7, саме в той момент його впізнав його. Після того як ОСОБА_7 втік разом із його мобільним телефоном, він пішов додому, розповів про все, що трапилося матері, і зателефонував на мобільний телефон своїй сестрі – ОСОБА_11 Внаслідок застосування до нього фізичного насильства з боку ОСОБА_7, він отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких перебував на стаціонарному лікуванні в педіатричному відділенні з 08.12.2009 року по 18.12.2009 року.

Крім повного визнання вини підсудним, його винність підтверджується іншими доказами, зібраними в ході досудового слідства та перевіреними в судовому засіданні:

-   протоколом добровільної видачі та огляду мобільного телефону, розпискою потерпілого про отримання телефону (а.с. 13, 19);

-   висновком товарознавчої експертизи № 013 від 21.01.2010 року, згідно якого вартість мобільного телефону „Сіменс CX 75” становить 100 гривень, вартість сім картки мобільного оператора „МТС”, на рахунку у якої було 14,06 грн., - 23,06 грн., (а.с. 52);

-   висновком судово – медичної експертизи № 19 від 22.01.2010 року, згідно якої потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно – мозкової травми, струсу головного мозку, які згідно з пунктом 2.3.5 „Правил судово – медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень” відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 59-56);

За таких обставин, проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності суд уважає, що винність неповнолітнього підсудного ОСОБА_7, у вчиненні злочину доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення неповнолітньому ОСОБА_7, покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 65-68, 103 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, характер і тяжкість наслідків що настали, дані про особу винного, умови його життя та виховання, зокрема, що останній виховується в неповній сім’ї, стан здоров’я, рівень розвитку.

До обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_7, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, повне визнання підсудним своєї вини.

Разом із тим обставин, що обтяжують покарання, суд не знаходить.

Зважаючи на викладене, обставини справи, з урахуванням особи винного, який за місцем проживання та навчання характеризується посередньо, тяжкості вчиненого ним злочину, суд приходить до переконання, що підсудному ОСОБА_7, необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, на строк необхідний і достатній для його виправлення та попередження нових злочинів та застосувати ч. 1 ст. 69 КК України, призначивши за вчинення злочину більш м’яке основне покарання, ніж зазначене в санкції статті за цей злочин.

Разом із тим, з урахуванням обставин, що пом’якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, суд уважає за необхідне застосувати ст. 75, 104 КК України, оскільки можливе виправлення підсудного без відбування покарання.

Законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 ОСОБА_4 до суду було подано позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином. Зокрема, було заявлено цивільний позов: 212 грн. 40 коп. – матеріальної шкоди за лікування, та про відшкодування моральної шкоди на суму 2000 грн. так як потерпілий переніс моральні страждання та душевні хвилювання пов’язані із вчиненням відносно нього злочину та пов’язаним із цим лікуванням.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної, або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної, або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, установлених частиною другою цієї статті.

При вирішенні питання про відшкодування шкоди суд ураховує також положення ст. 1179 ЦК України.

Позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди повністю підтверджені відповідними документами по понесені витрати, отже, підлягають повному задоволенню, із чим погодились в судовому засіданні неповнолітній підсудний та цивільний відповідач.

Керуючись вимогами розумності на справедливості, ураховуючи ступінь моральних страждань із боку потерпілого суд уважає, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди в сумі 1000,00 грн. з урахуванням ступеню моральних страждань та переживань потерпілого із приводу вчинення відносно нього протиправного діяння.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

Речовий доказ – мобільний телефон „Сіменс CX 75”, який згідно розписки про збереження знаходяться в ОСОБА_4, уважати повернутим власнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК У країни, суд -

ЗАСУДИВ:

Неповнолітнього  ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7  від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, якщо він не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України:

1.   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

2.   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

3.   періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_7 на користь неповнолітнього ОСОБА_3 212 (двісті дванадцять) гривень 40 копійок матеріальної шкоди та 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди, а при відсутності в нього майна чи заробітку, стягнути вищенаведену суму коштів із його матері ОСОБА_2.

Речовий доказ – мобільний телефон „Сіменс CX 75”, який згідно розписки про збереження знаходяться в ОСОБА_4, уважати повернутим власнику.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб із часу його проголошення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду                             ОСОБА_12