Справа № 2-98/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 лютого 2010 року                                                                                     смт. Нижньогірський

Нижньогірський районний суд АР Крим у складі:

головуючого судді – Петрова М.О.,

при секретарі – Юденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жемчужінської сільської ради Нижньогірського району АР Крим, третя особа Нижньогірська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Жемчужінської сільради Нижньогірського району АР Крим у якому просить визнати за ним право власності на ? частку житлового будинку, розташованого за адресою: АР Крим, Нижньогірський район, с. Жемчужина, вул. Радянська, буд. 6, з надвірними будівлями та спорудами, який залишився після смерті його батька ОСОБА_2, який помер 05 березня 2008 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що є спадкоємцем майна після смерті свого батька. Він прийняв у встановленому законом порядку спадщину однак, у зв’язку з тим що свідоцтво про право власності на вказаний будинок було отримано після смерті спадкодавця, нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на ? частку житлового будинку.

Представник відповідача – Жемчужінської сільради в судове засідання не з'явився. Надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника. Вказавши що позовні вимоги визнає. представник Нижньогірської держнотконтори до суду не з’явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши позивача, який підтримала у судовому засіданні свої вимоги та просив суд задовольнити позов, розглянувши заяву голови Жемчужінської сільської ради, який не заперечував проти задоволення позову, та лист Завідуючої Нижньогірської державної нотаріальної контори, яка вважала можливим позов розглянути на розсуд суду суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 помер 05.03.2008 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть (а.с. 6).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітентом Жемчужінської сільської ради 22.06.2009 році, будинок, за адресою АР Крим, Нижньогірський район, с. Жемчужина, вул. Радянська, 6, належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с. 12).

Як слід з постанови нотаріуса Нижньогірської державної нотаріальної контори від 15.07.2009 року позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на ? частку житлового будинку зі спорудами під № 6 по вул.. Радянській у с. жемчужна Нижньогірського району АР Крим відмовлено, з тих підстав, що спадкоємцем не надано документів, які підтверджують факт того, що житловий будинок належав спадкодавцеві на момент смерті. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 поряд з іншими документами нотаріусі було надано свідоцтво про право власності на ? частку будинку від 22.06.2009 року та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Разом з тим у суді ОСОБА_1 було долучено до матеріалів справі договір купівлі-продажу житлового будинку від 26.12.1991 р.,згідно якого радгосп «Побєда» продав а ОСОБА_2 купив житловий будинок, розташований за адресою: Нижньогірський район, с. Жемчужина, вул. Радянська, буд. 6. Вказаний був договір зареєстрований у Жемчужінській сільській раді Нижньогірського району.

Також з довідки Радгоспу «Побєда» від березня 1995 року слід, що ОСОБА_2 за будинок сплачено повністю (а.с. 7).

Як слід з відповіді державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 звернувся син ОСОБА_1, а дружина ОСОБА_3 відмовилася від спадщини.

Відповідно до домової книги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За статтею 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Таким чином, суд вважає, що у зв’язку з тим, що позивач не надав нотаріусу документи, які підтверджували право власності спадкодавця на час смерті на вказаний будинок, однак за наявності таких документів на будинок, та підстав закликання до спадкування, свідоцтво про право на спадщину на підставі статей 1296, 1297 ЦК України, статті 34 Закону України «Про нотаріат» повинно видаватися нотаріусом.

За таких обставин суд вважає, що право позивача на спадкове майно не є порушеним та судовому захисту не підлягає, оскільки він не позбавлений права на оформлення правовстановлюючих документів на спадкове майно у позасудовому порядку, тобто шляхом отримання свідоцтва на спадщину.  

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва позивачем не оскаржувалася.

На підставі наведеного суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 1218 ЦК України, ст.ст. 3, 158, 174, 213-215 ЦПК України суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 у задоволенні позову до Жемчужінської сільської ради Нижньогірського району АР Крим про визнання права власності на житловий будинок – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосія через Нижньогірський районний суд АР Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                             М.О.Петров