ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/3589/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Макарика В.Я., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Цар М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року (суддя першої інстанції Коморний О.І., м. Львів),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій щодо приєднання виконавчого провадження ВП № 53374122 по примусовому виконанню виконавчого напису № 5349 від 13.12.2013, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки до зведеного провадження ВП № 50241212. Просила зобов`язати відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області здійснити заходи щодо приведення у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії у виконавчому провадженні ВП № 53374122 по примусовому виконанню виконавчого напису № 5349 від 13.12.2013.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодилася позивач та подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення та постановити нове - про задоволення позову. Обґрунтовуючи незгоду, апелянт зокрема, зауважила, що висновки суду першої інстанції про законність дій відповідача, а також про відсутність порушення прав позивача є неправомірними. Апелянт вказала, що приєднанням виконавчого провадження до зведеного права та інтереси позивача порушуються, оскільки за рахунок вартості іпотечного майна мають бути задоволені вимоги ПАТ «Укрексімбанк» у виконавчому провадженні №50149329. У той же час опис та арешт майна, що є предметом іпотеки у зобов`язаннях ОСОБА_1 в іншому зведеному провадженні №50241212 про стягнення суми боргу за зобов`язаннями ОСОБА_7 та ОСОБА_4 тягне за собою подальші дії з відчуження майна в інтересах інших осіб, що робить неможливим задоволення вимог за кредитним договором ОСОБА_1 за рахунок іпотечного майна. Також, апелянт зауважила, що примусова реалізація майна - будинку безпосередньо стосується права неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , 2004 року народження, яка зареєстрована в ньому. Виконавчі дії у виконавчому провадженні №33272087 вчиняються без дозволу відповідного органу опіки та піклування.

Сторони у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи шляхом надіслання судових повісток у встановленому порядку.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності у зв`язку з неможливістю забезпечення явки в судове засідання.

За нормами КАС України неявка сторін, їх представників не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 листопада 2007 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 60407С87, відповідно до умов якого, ПАТ «Укрексімбанк» надав позивачу грошові кошти в сумі 150000 доларів США на строк до 14 листопада 2017 року.

02 вересня 2008 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 60408С73, відповідно до умов якого ПАТ «Укрексімбанк» надав позивачу кошти в сумі 90000 доларів США на строк до 01 вересня 2017 року.

02 вересня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника між ПАТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_7 (іпотекодавець), укладено Договір іпотеки нерухомого майна № 60408Z73, а саме: житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 0,1505 га.

13 грудня 2013 року Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. видано виконавчий напис № 5349 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами, що належить ОСОБА_7 на праві власності.

10 лютого 2017 року за заявою ПАТ «Укрексімбанк» та на підставі виконавчого напису № 5349 від 13.12.2013 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53374122 по примусовому виконанню виконавчого напису № 5349 від 13.12.2013, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що належить на праві власності ОСОБА_7 , з подальшим направленням коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 60407С87 від 15.11.2007 та за кредитним договором № 60408С73 від 02.09.2008, що включають в себе: заборгованість 201321,95 доларів США 95 центів та 260535,91 гривень, а також 12000 гривень плати ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за вчинення цього виконавчого напису.

Здійснення опису та арешту майна, що є предметом іпотеки, ВПВР ГТУЮ у Львівській області доручено провести Овідіопольському РВДВС ГТУЮ в Одеській області в іншому виконавчому провадженні ВП № 44272087 по виконанню виконавчого листа № 2/463/472/14 виданого 28.07.2014 Личаківським районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» боргу за кредитним договором № 60407С32 від 27.06.2007, кредитним договором № 60407С75 від 22.10.2007 та кредитним договором № 60407С76 від 22.10.2007.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М.В. від 14 квітня 2017 року виконавче провадження №53374122 з виконання виконавчого напису нотаріуса №5349 від 13 грудня 2013 року приєднано до зведеного виконавчого провадження №50241212, яке веде ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про визнання таких дій незаконними з таких підстав.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно статті 15 цього Закону сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно виконавчого напису нотаріуса звернуто стягнення на нерухоме майна, що належить на праві власності ОСОБА_7 , яке передано в іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 на забезпечення виконання кредитних договорів (а.с. 16).

Отже, оскільки на ОСОБА_7 покладено обов`язок виконання рішення за рахунок належного їй майна, боржником за цим виконавчим документом є саме ця особа, а не ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Згідно пункту 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Згідно матеріалів справи на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження ВП №50241212, до складу якого входить три виконавчих документи про стягнення з ОСОБА_7 , а саме:

1) виконавчий лист №2/1312/487/2012 виданий 26.04.2013 Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості за кредитними договорами № 60407С32 від 27.06.2007, № 60407С75 від 22.10.2007 та № 60407С76 від 22.10.2007 в розмірі 735985,38 доларів США та 1080017,96 гривень, а також 2823 гривні судового збору (ВП №40409245);

2) виконавчий лист №2/463/472/14 виданий 28.07.2014 Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості за кредитними договорами № 60407С32 від 27.06.2007, № 60407С75 від 22.10.2007 та № 60407С76 від 22.10.2007 в розмірі 209112,70 доларів США та 2548224,85 гривень, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 3441 гривень (ВП№44272087);

3) виконавчий напис №5349 від 13.12.2013 року вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: будинок, житловий з господарчими будівлями та спорудами та на земельну ділянку, загальною площею 0,1505 га, що належить на праві власності ОСОБА_7 За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, задовільнити вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», що включають заборгованість 201321,95 доларів США та 260535,91 гривень, а також 12000 гривень плати ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за вчинення виконавчого напису (ВП53374122).

Оскільки судом встановлено, що по усіх виконавчих провадженнях, що перебувають в складі зведеного виконавчого провадження № 50241212, боржником виступає ОСОБА_7 , і у виконавчому провадженні № 53374122 боржником виступає також Трощенкова-Іваненко О.А., постанова державного виконавця щодо приєднання цього виконавчого провадження до зведеного №50241212, яке веде ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області, є правомірною.

Доводи апелянта про незаконність дій відповідача щодо продажу нерухомого майна, в якій зареєстровано місце проживання неповнолітньої особи, суд відхиляє, адже такі дії або рішення відповідача не є предметом оскарження у даній справі.

Апеляційний суд також звертає увагу, що позивач не є стороною виконавчого провадження, а тому копія оскаржуваної постанови їй у встановленому законом порядку не надсилалася. Оскільки позивач звернулася до суду після того, як дізналася про порушення її прав, підстав для висновку про пропуск строку звернення до суду і залишення позовної заяви без розгляду немає. Слід зазначити, що відповідач не стверджує зворотного і при вирішенні спору не заявляв про пропуск строків, а наполягав на відмові в позові по суті.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява № 63566/00; від 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Зі змісту рішення Львівського окружного адміністративного суду зрозуміло мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а тому оскаржуване судове рішення є обґрунтованим і підстав для його скасування немає.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 271, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі № 1340/5684/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Большакова

судді В. Я. Макарик

Л. Я. Гудим