Справа №2-79/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2007 року Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Волощук О.Я. при секретарі Пристал М.М. з участю представників ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіпанні в м. Хуст справу за позовом :
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Треті особи без самостійних вимог:
ОСОБА_3 ОСОБА_4
про дострокове розірвання договору найму та звільнення приміщення
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідача про дострокове розірвання договору найму приміщення площею 28.83 м. кв., розташоване в АДРЕСА_1, звільнення даного приміщення та стягнення орендної плати у розмірі 440 гривень, сплаченого державного мита у розмірі 51 гривні, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду цивільної справи в розмірі 30 гривні, всього 521 гривень. Позивачка в обґрунтування своїх вимог посилалася на те. що відповідно до договору дарування від ІНФОРМАЦІЯ_2 вона стала власником побутової кімнати площею 28,38 м.кв. будинковолодіння в АДРЕСА_1.Враховуючи наявність договору оренди між відповідачем та попередніми власниками майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
2
вона неодноразово в усній та письмовій формі зверталась до відповідача з пропозицією укласти новий договір оренди на тих самих умовах ,що і попередній договір із змінами в частині орендної плати, але відповідач відмовлявся від укладення договору та сплати орендної плати. Позивачка вважає .що порушені істотні умови договору із цієї підстави договір має бути розірваний.
Позивачка та її представник ОСОБА_5 у судовому засіданні уточнили позовні вимоги-просили розірвати договір оренди приміщення площею 28,38 кв. м. ,що знаходиться у АДРЕСА_1 і належного їй на праві особистої власності та зобов'язати відповідача звільнити дане приміщення. Стягнення орендної плати позивачка не ставить.
Представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнав. Суду пояснив ,що із позивачкою його довіритель ніяких відносин не мав. Договір оренди був укладений із ОСОБА_4 і нею була дана згода на влаштування в даному приміщенні як магазину так і проведення ремонту приміщення. Відповідачем були затрачені значні кошти, про що складений відповідний кошторис. Відповідач розраховував на оренду приміщення як мінімум на 5 років. Орендна плата справно сплачується відповідачем у розмірі 1100 гривень, хоча у договорі зазначено розмір орендної плати -200 гривень. Представник відповідача ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_8 просила відмовити у задоволенні позову , оскільки вважає даний позов безпідставний. В обґрунтування своєї позиції пояснила ,що відповідачем подано позов до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання договорів дарування від ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 недійсними та відшкодування вартості витрат на поліпшення приміщення або зарахування їх вартості в рахунок плати за оренду приміщення, так як на момент укладення договорів дарування побутової кімнати площею 28,38 кв.м, не існувало і одна із сторін право чину ввела другу сторону в оману . ОСОБА_4 власноручно дала дозвіл на реконструкцію частини житлового будинку. Згідно кошторису сума витрат на реконструкцію складає 53680,19 гривень. Відповідачем справно сплачується орендна плата орендодавцю за договором. Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_4 позов ОСОБА_1 визнала. Суду пояснила , що вона являється первинним орендодавцем. Договір оренди укладався на 1 рік. Вона думала, що через рік автоматично буде розірвано договір оренди і це була її помилка. Позивачка відповідно до договору дарування від ІНФОРМАЦІЯ_2 стала власником побутової кімнати площею 28,38 м. кв. будинковолодіння в АДРЕСА_1. Враховуючи наявність договору оренди між відповідачем та попередніми власниками майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивачка неодноразово в усній та письмовій
3
формі зверталась до відповідача з пропозицією укласти новий договір оренди на тих самих умовах ,що і попередній договір із змінами в частині орендної плати, але відповідач відмовлявся від укладення договору та сплати орендної плати.
Орендну плату відповідач сплачує їй у розмірі 1100 гривень, бо між сторонами на момент укладення договору оренди була домовленість про розмір орендної плати-суми еквівалентна 200 доларам США, хоча у договорі розмір орендної плати визначений у 200 гривень. Вона вважає ,що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення і при таких обставинах що склалися і сама прийшла до висновку про необхідність розірвання договору оренди із відповідачем.
Представник третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 ОСОБА_9 підтримав уточнені позовні вимоги позивачки. Просив позов ОСОБА_1 задоволити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи що відповідно до договору дарування від ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка стала власником побутової кімнати площею 28,38 м.кв. будинковолодіння в АДРЕСА_1.Враховуючи наявність договору оренди між відповідачем та попередніми власниками майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вона неодноразово в усній та письмовій формі зверталась до відповідача з пропозицією укласти новий договір оренди на тих самих умовах ,що і попередній договір із змінами в частині орендної плати, але відповідач відмовлявся від укладення договору та сплати орендної плати.
Позивачка вважає , що порушені істотні умови договору із цієї підстави договір має бути розірваний. Суд не погоджується з таким твердженням позивачки, оскільки між позивачкою та відповідачем не укладався договір оренди приміщення.
Згідно умов договору оренди приміщення укладеного 20.04.2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 термін оренди складає один рік і якщо жодна сторона в термін один місяць до закінчення договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на наступний термін /а.с.9/
Відповідач ухилився від укладення, договору оренди із позивачкою -новим власником частини орендованого ним приміщення, посилаючись на те, що договір оренди, який не розірваний , є пролонгований.
Сторонами визнано в судовому засіданні , що відповідачем сплачується орендна плата первинному орендодавцю - ОСОБА_4 у розмірі 1200 гривень.
Як з'ясовано у судовому засіданні ОСОБА_4 згоду відповідачу давала лише щодо влаштування магазину в орендованому приміщенні , згода на проведення реконструкції приміщення відсутня. Пунктом 7.1 договору оренди зазначено вимога щодо обов'язків орендодавця не здійснювати без письмової
4
згоди орендодавця перебудову чи перепланування приміщення ,що орендується. Саме цієї вимоги не дотримано орендарем.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10,60,209 ЦПК України, ст.651,782 ЦК України,
суд-
РІШИВ:
Позов ОСОБА_1 частково задоволити.
Відмовити ОСОБА_1 у достроковому розірванні договору оренди.
Зобов'язати ОСОБА_2 по закінченні договору оренди-20.07.2007 року звільнити частину орендованого приміщення - площею 28,38 кв.м., належного на праві власності - ОСОБА_1 за договором дарування від ІНФОРМАЦІЯ_2, розміщеного АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 81 гривні судових витрат.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана до суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя Хустського
районного суду : підпис Волощук О.Я.
З оригіналом вірно :
Суддя Хустського
районного суду : Волощук О. Я.