УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________________________________________________________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "04" червня 2019 р. м. Житомир Справа № 4/166"Б"

За заявою:  Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (м.Житомир)

До боржника:  Підприємства Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" (м.Житомир)

про визнання банкрутом

(заява першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради №20170000582106 вих-17 від 30.06.2017 та заява Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради від 06.03.2018)

Суддя  Гнисюк С.Д.           

Представники:

- від заявника: Костишин О.Д. - посвідчення №045239 від 28.12.2016 (Житомирська місцева прокуратура); Шевчук М.М. - посвідчення №038611 від 11.01.2016 (прокуратура Житомирської області); Кирилюк В. ОСОБА_1 - посвідчення № НОМЕР_1 від 27.04.2016 (Житомирська міська рада та КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради);

- від кредиторів: Захарко Н.В. - довіреність №8782/5/06-30-10-05 від 17.10.2019 (ГУ ДФС у Житомирській області); Костик О.В. - довіреність №53 від 08.04.2019 (УВД ФСС України у Житомирській області);

- від боржника: Крутоус О.В.; Орєхов Р.В.;

- за участю: Усаченко О.В. - посвідчення №68 від 14.10.2010 (ПП "Інстрім").

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №4/166"Б" про визнання банкрутом Підприємство Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" (за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 04.11.2012 (далі - Закон про банкрутство).

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі – ГПК України), іншими законодавчими актами України (ч.1 ст.5 Закону про банкрутство).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.05.2019 заяву першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради №20170000582106 вих-17 від 30.06.2017 та заяву Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради від 06.03.2018 призначено до розгляду по суті на 04.06.2019.

В засіданні суду 04.06.2019 розглядалась по суті заява  першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради №20170000582106 вих-17 від 30.06.2017 та заява Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради від 06.03.2018.

Представники прокуратури в засіданні суду заяву підтримали та надали усні пояснення в обгрунтування своїх вимог.

Представник Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради в засіданні суду заяву підтримав та надав усні пояснення в обгрунтуванння своїх вимог.

Представник банкрута в засіданні суду заперечив проти заяв та надав усні пояснення  по суті заперечень. Просив відмовити у їх задоволенні.

Представник Приватного підприємства "Інстрім" в засіданні суду заперечив проти заяв та надав суду усні пояснення по суті заперечень. Просив суд відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи присутніх представників, оцінивши подані докази в їх сукупності, Господарський суд Житомирської області, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.10.2004, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 31.08.2006, зокрема, визнано банкрутом Підприємство Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика"; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Крутоус О.В.

18.07.2017 до Господарського суду Житомирської області надійшла заява першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради.

Судом прийнято дану заяву до розгляду.

В заяві від 30.06.2017 перший заступник керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради зазначає наступне. 11.05.2016 ліквідатором банкрута Крутоус О.В. проведено повторну інвентаризацію майна банкрута під час якої виявлено гідротехнічну споруду – водозливну греблю. Наказом ліквідатора від 16.05.2016 включено дану греблю до складу ліквідаційної маси. Відповідно до звіту №160701-М про проведення незалежної оцінки про визначення ринкової вартості об`єкту гідроспоруди, вартість оцінки становить 274000,00грн. Ліквідатором в подальшому визначено нового організатора на проведення торгів (аукціону) з продажу майна банкрута. 26.08.2016 між Приватним підприємством "Інстрім" (переможець аукціону, покупець) та Підприємством Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" (продавець) укладено договір купівлі-продажу майна банкрута. 26.08.2016 між Приватним підприємством "Інстрім" та Підприємством Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" укладено акт передавання права власності на куплене нерухоме майно.

Вважає, що ліквідатором було незаконно включено в ліквідаційну масу нерухоме майно (гідротехнічну споруду), яке не належало Підприємству Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика". Банкрут не є правонаступником  Житомирської паперової фабрики ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції.  Ліквідатором порушено вимог ст.44 Закону про банкрутство - реалізація гідротехнічної споруди не у складі цілісного майнового комплексу. Вказує, що ліквідатором проігноровано норму Закону про банкрутство, якою передбачено обов`язок проведення ним оцінки майна. Також ліквідатором без проведення повторного конкурсу та затвердження його результатів, прийнято рішення про визначення нового організатора аукціону. Зазначає, що в реєстрі речових прав відсутня інформація щодо гідротехнічної споруди, тому право власності без державної реєстрації майна не виникло.

До продажу гідротехнічної споруди у Реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-яка реєстрація речового права на неї була відсутня.

Тому, зважаючи на те, що ліквідатором не дотримано вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", результати аукціону з продажу гідротехнічної споруди підлягають визнанню недійсними.

В своїй заяві прокурор просить суд:

- визнати незаконним наказ ліквідатора підприємства Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" арбітражного керуючого Крутоус О.В. від 16.05.2016 про включення до складу ліквідаційної маси банкрута водозливної греблі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Станишівський АДРЕСА_2 ;

- визнати недійсним результати проведеного аукціону з продажу майна Підприємства Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" від 22.08.2016, оформлені протоколом №11 від 22.08.2016 відповідно до якого визнано переможцем аукціону з продажу гідротехнічної споруди - водозливної греблі автоматичної дії донного водоспуску, обладнаної затвором - Приватне підприємство "Інстрім";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна підприємства банкрута від 31.08.2016, укладений між Приватним підприємством "Інстрім" (покупець) та підприємством Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" (продавець) про продаж гідротехнічної споруди - водозливної греблі автоматичної дії донного водоспуску, обладнаної затвором;

- визнати право власності на безхазяйне нерухоме майно комплекс гідротехнічних споруд (гребля) для гідроелектростанції в м. Житомирі за територіальною громадою міста Житомира;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Новелл" гідротехнічну споруду - водозливну греблю автоматичної дії донного водоспуску, обладнану затвором  на користь Житомирської міської ради;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №17628946 від 25.11.2016 та №17624201 від 24.11.2016.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.09.2017, зокрема, залучено до участі у справі № 4/166"Б" в частині розгляду заяви Першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури № НОМЕР_2 вих.17 від 30.06.2017 Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради; залучено до участі у справі № 4/166"Б" в частині розгляду заяви Першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури № НОМЕР_2 вих.17 від 30.06.2017  приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я.

Згідно відзиву та додаткових пояснень Житомирської міської ради, остання вважає позов прокурора законним та обґрунтованим. Документи, які підтверджують право власності у банкрута відсутні. Вважає, що дана гідротехнічна споруда повинна бути повернута у власність територіальної громади м.Житомира. Просить позов заступника прокурора задовольнити.

Згідно відзиву та додаткових пояснень Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, останнє просить позов задовольнити та вказує на наступне. Гідротехнічна споруда відноситься до об`єктів, які мають особливу цінність для територіальної громади м.Житомира, оскільки вона відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні теплопостачання для мешканців міста. Дана гідротехнічна споруда затримуючи воду, створює штучну водойму до гідротехнічної споруди (греблі) за адресою вул. Жуйка, 12 на р.Тетерів, з якої відбувається водозабір води з боку Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" для функціонування котельні РК-6 з виробництва теплової енергії, що знаходиться в м.Житомирі по вул. Жуйка,12. За допомогою насосної станції, яка розташована нижче греблі по вул. Жуйка, 12 здійснюється водозабір з р.Тетерів. В складі водозабірної споруди знаходиться насосна станція. З метою уникнення надзвичайних ситуацій, гідротехнічна споруда (гребля) по пров. Паперовому, 16 (м-н Станишівський, 7-К) має перебувати лише в комунальній власності. Аварійний стан, відсутність належного контролю та можливий обмежений доступ через перебування гідротехнічної споруди у приватній власності, може призвести до надзвичайної ситуації регіонального рівня.

Згідно письмових пояснень приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. №2702/01-16 від 02.11.2017, останній зазначив про таке. 31.08.2016 Приватне підприємство "Інстрім" звернулось з заявою про видачу свідоцтва про придбання нерухомого майна, а саме: гідротехнічної споруди. До вказаної заяви було додано акт про передання права власності на куплене нерухоме майно від 22.08.2016, підписаний сторонами, протокол №11 про проведення аукціону, складений Житомирською товарною агропромисловою біржею 22.08.2016 та доданий до протоколу текст договору  купівлі-продажу, засвідчений організатором аукціону. У даному акті та протоколі зазначені всі необхідні відомості, передбачені п.п.4.3. та 4.4. п.4 глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Вважає, що  Приватним підприємством "Інстрім" були надані всі документи, необхідні для видачі свідоцтва.

Просить суд розглянути заяву без його присутності та на власний розсуд.

Згідно відзиву ліквідатора Крутоус О.В. від 01.03.2019, остання зазначила, що  на її переконання вимоги Прокурора є безпідставними, не ґрунтуються на вимогах закону, а отже, не можуть бути задоволені господарських судом. Вважає, що право власності на спірне майно боржник набув до прийняття чинного Цивільного кодексу України. Цивільний кодекс УРСР вимог щодо обов`язкової державної реєстрації права власності на нерухоме майно не містив. Ліквідатором було законно виявлено та включено спірне майно до складу ліквідаційної маси. Оскаржуваний Прокурором наказ виданий ліквідатором у межах його законних повноважень та не порушує жодної норми чинного законодавства. Ліквідатором Боржника було суворо дотримано порядку та правил визначення організатора аукціону, а організатором - порядку та правил проведення такого аукціону. Відтак формальні підстави для визнання недійсними результатів аукціону - відсутні. Прокурором не наведено жодного належного обґрунтування недійсності оспорюваного ним Договору купівлі-продажу від 31.08.2016, а з закону така недійсність не випливає. Всі доводи заяви Прокурора зводяться до його незгоди із цим правочином, але така незгода не може слугувати підставою для визнання договору недійсним. Окремо зазначає, що ані Житомирська міська рада ані Прокурор взагалі не наділені право заявляти подібну вимогу. Вважає, що порушена Прокурором вимога спрямована на позбавлення боржника належного йому права власності без будь-якої суспільної потреби та всупереч національному закону, та позов у цій справі не може бути задоволено, оскільки це неминуче призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Щодо визнання права власності на безхазяйне нерухоме майно комплекс гідротехнічних споруд. Зазначає, що спір у цій справі не піддягає розгляду в порядку господарського судочинства, Господарський суд Житомирської області за будь - яких обставин не може вважатися відносно цього спору (у межах розглядуваної вимоги) “судом, встановленим законом”. Щодо витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Новелл" гідротехнічної споруди зазначає, що Прокурор жодної самостійної правоздатності не має, а отже, цілком спадковує її від особи, в інтересах якої (за захистом прав якої) він звернувся до суду. Такою особою у розглядуваному спорі є територіальна громада міста Житомира репрезентована Житомирською міською радою. При цьому Житомирська міська рада ніколи не була власником майна про індикацію якого Прокурором заявлено вимогу. Щодо  скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності вказує, що дана вимога є похідною від попередніх, які задоволенню не підлягають, тому також не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні заяви у зв`язку з безпідставністю вимог.

13.03.2018 на адресу Господарського суду Житомирської області надійшла заява від Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (м.Житомир) від 06.03.2018 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Підприємства Укоопспілки "Житомирської паперової фабрики" проведеного 22.08.2016 та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна Підприємства Укоопспілки "Житомирської паперової фабрики" від 31.08.2016.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.03.2018, зокрема, прийнято заяву до розгляду.

У своїй заяві (з урахуванням письмових пояснень) Комунальне підприємство "Житомирводоканал" вказує, що ліквідатором здійснено реалізацію гідротехнічної споруди незаконно так як вона банкруту не належала. Вважає, що банкрут не є правонаступником  Житомирської паперової фабрики ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції.  Зазначає, що в реєстрі речових прав відсутня інформація щодо гідротехнічної споруди, тому право власності без державної реєстрації майна не виникло.

Просить суд:

- визнати недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута, проведеного 22.08.2016 Житомирською товарною агропромисловою біржею;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна банкрута від 31.08.2016.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство відзивів на заяву суду не надали.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.01.2019, зокрема, об`єднано розгляд заяви першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради №20170000582106 вих-17 від 30.06.2017 та заяви Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради від 06.03.2018, в одне провадження.

26.03.2019 до Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, від ліквідатора Крутоус О.В. надійшло клопотання №02-02/4/166-Б від 26.03.2019, з додатками, на виконання вимог ухвали Господарського суду Житомирської області (докази правонаступництва).

14.05.2019 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшли письмові пояснення Житомирської місцевої прокуратури №84-2495 вих-19 від 13.05.2019, згідно яких прокуратура заперечує факт,  що Підприємство Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" є правонаступником Житомирської паперової фабрики ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Також, зазначає, що ліквідатором подано докази не разом з відзивом, а окремо та не в межах встановленого судом строку. Крім того, не були направлені копії на адресу учасників провадження з розгляду заяв, тому не можуть бути прийняті судом.

14.05.2019  на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшли письмові пояснення Житомирської міської ради щодо документів, які долучені ліквідатором. У зазначених поясненнях рада заперечує факт,  що Підприємство Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" є правонаступником Житомирської паперової фабрики ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.05.2019 заяву першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради №20170000582106 вих-17 від 30.06.2017 та заяву Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради від 06.03.2018 призначено до розгляду по суті.

Тобто, ліквідатором подано докази в підготовчому провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід зазначити, що не усі надані докази є новими та частково вже є в матеріалах справи.

З метою всебічного, повного, об`єктивного та належного розгляду заяв, суд приймає надані ліквідатором докази, оскільки вони мають суттєве значення для встановлення дійсних обставин справи, та здійснює розгляд заяв з урахуванням поданих доказів.

В силу ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до  ст.5 ГПК України,  здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ч.6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 3-1 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; вживати   заходів   щодо   недопущення  будь-якої  можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність   конфлікту   інтересів.

При  реалізації  своїх  прав  та  обов`язків   арбітражний керуючий  зобов`язаний  діяти  сумлінно  та  розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Під  час  реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий  зобов`язаний  додержуватися  вимог  Закону  України "Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання  своїх  повноважень  з  метою одержання неправомірної вигоди  або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв).

Згідно ст. 25 Закону про банкрутство, ліквідатор  з  дня   свого   призначення   здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до  свого  відання майно боржника,  вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції  з   управління   та   розпорядження   майном банкрута; здійснює інвентаризацію  та  оцінку  майна  банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно  банкрута для задоволення вимог,  включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно  та  майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського  відання  на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до  складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси.

Отже, згідно зазначеної норми усі види майнових активів (майно  та  майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського  відання  на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

    У відповідності до ст.43 Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями, майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Згідно ст. 44 Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника.

Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів, зокрема, основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі.

Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Положеннями ст.49 Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями, передбачено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Суб`єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.

Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом.

Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди.

Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

Замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію.

Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.

Частинами 1, 3, 5 ст. 51 Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями  передбачено, що за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов`язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду. Після оприлюднення оголошення про проведення аукціону організатор може відмовитися від договору лише у випадку, коли проведення аукціону стало неможливим з причин, за які організатор аукціону не відповідає. Організатор аукціону виконує такі функції: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; укладає із заявниками договори про завдаток; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів.

Згідно вимог ч.3 ст.55 Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями,  результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Підставою для визнання результатів аукціону  недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених  Законом про банкрутство, а саме правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Виходячи з викладеного процедура проведення аукціону у справі про банкрутства складається з чотирьох етапів її організації: 1) перед підготовка проведення аукціону (призначення ліквідатора, отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, вибір організатора аукціону, оформлення проекту договору на проведення аукціону); 2) підготовка до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участи в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону); 3) проведення аукціону та 4) оформлення його результатів.

Порушення порядку організації будь-якого з цих етапів є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з етапів.

Згідно ч.1 ст. 52 Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями, організатор аукціону повинен провести аукціон протягом двох місяців з дня укладення договору про проведення аукціону, якщо інше не встановлено законом або договором.

При проведенні аукціонів в електронній формі (електронних торгів), а також при розміщенні оголошення про проведення аукціону та відомостей про результати аукціону на веб-сайтах технологічні та програмні засоби повинні забезпечувати всім бажаючим можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою та місцем проведення аукціону, видом майна, ціною, видом договору, що укладається, а також можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів та редакторів без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та стягнення плати (ч.1 ст. 53 Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями).

У ліквідаційній процедурі 20.09.2006 арбітражним керуючим Крутоус О.В. було проведено інвентаризацію майна Підприємства Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика", про що складено відповідні інвентаризаційні описи. Загальна кількість найменувань активів боржника склала 1452. Все майно банкрута було в подальшому оцінено.

Комітетом кредиторів погоджено умови, порядок та склад продажу майна банкрута (згідно норм Закону про банкрутство) (протокол №2 від 28.11.2006).

В зв`язку з відсутністю попиту на майно комітетом кредиторів неодноразово проводилась уцінка (протоколи  (зокрема) № 2-5, 7-8, 11).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області  від 28.02.2013, зокрема, застосовано в частині продажу майна в провадженні у справі № 4/166"Б" про банкрутство Підприємства Укоопспілки "Житомирської паперової фабрики" (м. Житомир)    положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI зі змінами та доповненнями; зобов`язано ліквідатора ОСОБА_2 . забезпечити належне виконання заходів, передбачених ст. ст. 43, 44, 49 - 52; 54 - 58; 60 -66; 68 -76 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212 - VI/ зі змінами та доповненнями (далі – Закон про банкрутство зі змінами та доповненнями).

05.03.2014 в газеті "Ваші Інтереси" №08 (1118) було опубліковано оголошення про проведення конкурсу з визначення кандидатур організаторів аукціону з продажу майна банкрута. У визначений термін надійшла заява Товарної біржі "Електронні торги України" в особі філії Товарної біржі "Електронні торги України" в м. Житомирі від 07.03.2014 р. вих. №21-2/14 про участь у конкурсі з визначення кандидатур організаторів аукціону з продажу майна банкрута. Інших заяв на адресу ліквідатора банкрута не надходило.

На засіданні комітету кредиторів боржника 31.03.2014 розглянуто вказану заяву та вирішено визначити організатором аукціону з продажу майна банкрута Товарну біржу "Електронні торги України" в особі філії Товарної біржі "Електронні торги України" в м. Житомирі, про що свідчить протокол №43.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.05.2014 Товарну біржу "Електронні торги України" в м. Житомирі визнано учасником провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями, організотором аукціону були розміщені оголошення з продажу майна банкрута як цілісного майнового комплексу. Проте торги не відбулись, у зв`язку з відсутністю заявок. Тому в подальшому реалізація майна проводилась за погодженням з комітетом кредиторів окремими лотами.

Отже, доводи прокурора щодо недотримання ліквідатором  вимог п.5 ст. 44 Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями, судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

11.05.2016 ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Крутоус О.В. проведено повторну інвентаризацію активів Підприємства Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" під час якої додатково виявлено гідротехнічну споруду - водозливну греблю, що підтверджується відповідним актом інвентаризації (документ - дублікат від 16.05.1994 акту 1974 державної комісії про прийняття споруди, лист Житомирської міської ради народних депутатів від 16.05.1994).

27.05.2015 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Крутоус О.В. повідомила суд про отримання листа управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Житомирської міської ради від 16.03.2015 №219, яким проінформовано ліквідатора Підприємства Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" арбітражний керуючий Крутоус О.В. щодо проведення перевірки 25.02.2015 стану готовності водопідйомної гідроспоруди Підприємства Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" на р. Тетерів. Факт вказаної перевірки підтверджується актом перевірки стану готовності до пропуску льодоходу, весняної повені та дощових паводків водопідйомної гідроспоруди Підприємства Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" на р. Тетерів від 25.02.2015.

У поданому до суду звіті про проведення ліквідаційної процедури банкрута за травень 2015 року №02-02/4/166-Б від 28.05.2015 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Крутоус О.В. прийшла до висновку про належність вказаної водопідйомної гідроспоруди на р. Тетерів - Підприємству Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика".

Також, з матеріалів справи вбачається, що 05.05.2004 між Центральною спілкою споживчих товариств України (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сорді" (покупець) укладено договір купівлі-продажу підприємства (єдиного майнового комплексу) Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика".

Згідно із пунктом 1.1. вказаного договору продавець (Центральна спілка споживчих товариств України) передав у власність покупця (Товариство з обмеженою відповідальністю "Сорді") частку у розмірі 100% Підприємства Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика", що належить продавцю як власнику такої частки та підприємство (єдиний майновий комплекс) Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" з активами, пасивами і зобов`язаннями (сукупними валовими активами) згідно з договором, яке належить продавцю, а покупець прийняв вказане майно та зобов`язався сплатити відповідну суму згідно умов цього договору.

Після укладення вказаного договору, 07.06.2004 виконкомом Житомирської міської ради зареєстровано зміни та доповнення до Статуту підприємства Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" за змістом яких в Статут внесено інформацію про те, що власником майна підприємства на підставі вказаного договору купівлі-продажу є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сорді".

Разом з тим у Реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня реєстрація за банкрутом будь-якого речового права на вказане нерухоме майно - гідротехнічну споруду.

Ліквідатором учинялись дії з метою уникнення можливих порушень прав третіх осіб на гідротехнічну споруду.

Згідно отриманих відповідей зазначене майно не знаходиться на балансі водогосподарських організацій Житомирської області, документація щодо належності цієї споруди відсутня.

Так, з метою підтвердження факту належності даної водопідйомної гідроспоруди Підприємству Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика", ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Крутоус О.В. в липні 2015 року було направлено запити до КП "Експлуатація штучних споруд Житомирської міської ради" №02-02/4/166-Б-2 від 13.07.2015 та Житомирського обласного управління водного господарства №02-02/4/166-Б-3 від 13.07.2015. Згідно відповідей вказаних установ водопідйомна гідроспоруда на р. Тетерів не знаходиться на балансі водогосподарських організацій Житомирської області, документація щодо належності даної споруди відсутня.   

Листом від 06.09.2017 №1853 Станишівська сільська рада повідомила, що спірна гідротехнічна споруда знаходиться в межах м. Житомира та надала викопіювання з проекту роздержавлення.

Листом від 20.09.2017 №01.2-1494 Департамент містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Житомирської ОДА повідомив, що департамент не приймав участі в створенні спірної гідротехнічної споруди.

Колективним підприємством "Житомирводпроект" у листі від 15.09.2017 № 9183/вих.-17 пояснено, що підприємство не проектувало спірну гідротехнічну споруду.  

Листом Житомирського міжрайонного управління водного господарства №412 від 08.09.2017  повідомлено, що в районі пров. Паперовий розташований гідровузол (комплекс гідротехнічних споруд), який на балансі управління не знаходиться.

Крім того, встановлено, що на розгляді в Корольовському районному суді м.Житомира перебувала справа за позовом Житомирської міської ради про визнання безхазяйним комплексу гідротехнік споруд (греблі) для гідроелектростанції за адресою: м.Житомир, пров.Паперовий,16 (справа 296/6905/16-ц).

13.10.2016 Корольовським районним судом м.Житомира у даній справі прийнято рішення про задоволення позовних вимог та передачу даного майна у власність територіальної громади м. Житомира.

У зв`язку з цим, за Житомирською міською радою було зареєстровано право власності на комплекс гідротехнік споруд (греблі) для гідроелектростанції за адресою: м. Житомир, пров.Паперовий,16.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новелл" направило до суду апеляційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира з вимогою скасувати рішення на підставі якого Житомирська міська рада набула у власність відповідну гідротехнічну споруду.

Постановою апеляційного суду Житомирської області рішення рішення Корольовського районного суду м. Житомира  від 13.10.2016 скасовано;  позов Житомирської міської ради про визнання безхазяйним комплексу гідротехнік споруд (греблі) для гідроелектростанції - залишено без розгляду.

За наказом ліквідатора Підприємства Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" арбітражного керуючого Крутоус О.В. від 16.05.2016  включено до складу ліквідаційної маси банкрута гідротехнічну споруду; проведено технічну інвентаризацію гідротехнічної споруди – водозливної греблі за адресою: м. Житомир, майдан Станишівський АДРЕСА_3 та з метою визначення вартості майна забезпечено проведення незалежної оцінки.

Відповідно до звіту №160701-М про проведення незалежної оцінки про визначення ринкової вартості об`єкту – гідроспоруди, що розташована в м. Житомирі, майдан Станишівський, 7-К, проведеної фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 , вартість об`єкту оцінки – 274000,00 грн.

Отже, доводи прокурора щодо не проведення ліквідатором оцінки гідротехнічної споруди, судом не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо доводів заявників в частині незаконності наказу ліквідатора; того, що банкрут не є  правонаступником  Житомирської паперової фабрики ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції та відсутності у  реєстрі речових прав інформації щодо гідротехнічної споруди, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови правління Укоопспілки від 03 січня 1990 (протокол засідання №1) в зв`язку зі створенням Республіканського постачально-виробничого об`єднання споживчої кооперації Української PCP "Укооппостачмаш", правління Укоопспілки постановило: внести зміни в назву Житомирської паперової фабрики ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, та іменувати її в подальшому - Житомирська паперова фабрика. Житомирська паперова фабрика, є правонаступником Житомирської паперової фабрики ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції  (т.27 а.с.140).

Згідно протоколу №1 від 09.10.1992 зборів засновників спільних підприємств Центральної спілки споживчих товариств України - Укоопспілки, Кримспоживспілки, обласних споживчих спілок України, було створено Спільне підприємство Житомирської паперової фабрики “Укооппостачмашу” на колективній власності Центральної Спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) (т. 23 а.с. 138-142).

Відповідно до додатку до протоколу №1 від 09.10.1992 зборів засновників спільних підприємств Центральної спілки споживчих товариств України - Укоопспілки, Кримспоживспілки, обласних споживчих спілок України - Республіканське постачально-виробниче об`єднання “Укооппостачмашу” входить до переліку об`єднань спільних підприємств Центральної спілки споживчих товариств України (т.23 а.с. 144).

Згідно з Доповненням до Статуту Спільного підприємство Житомирської паперової фабрики “Укооппостачмаш”, Спільне підприємство Житомирська паперова фабрика “Укооппостачмашу” є правонаступником підприємства Житомирська паперова фабрика Республіканського постачально-виробничого об`єднання “Укооппостачмашу” (т.23 а.с. 145).

Постановою правління Укоопспілки від 16.12.2002 №401 Спільне підприємство Житомирської паперової фабрики “Укооппостачмашу” реорганізоване у Підприємство Укоопспілки “Житомирська паперова фабрика“ (т.23 а.с. 155 (на звороті)).

Відповідно до п. 1.2 Статуту Підприємств Укоопспілки “Житомирська паперова фабрика“ є правонаступником Спільного підприємства "Житомирська паперова фабрика" (п.1.2) (т.23 а.с. 125-128).

Судом встановлено, що припинення Підприємства Укоопспілки “Житомирська паперова фабрика“ банкрута не відбувалось.

З огляду на встановлене, суд дійшов  до висновку, що надані докази доводять факт, що Підприємство Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" є правонаступником Житомирської паперової фабрики ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, тому доводи заявників в цій частині судом не приймаються, як такі, що спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно копії дублікату акту "Государственной прийомки здания (сооружения)" від 1974 року (акт), затвердженого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради депутатів працівників №793 від 21.10.1974, державна приймальна комісія передала  Житомирській паперовій фабриці ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції - гідровузел на річці Тетерів в м.Житомир, вул. Карла Маркса, 287 (т.15 а.с.95-96).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів від 13.02.1992 №81 адреса Житомирської паперової фабрики змінена з вул. К. Маркса, 287 на Станишівська площа, 7, м. Житомир (т.27 а.с. 141-144).

Відповідно до листа Житомирської міської ради народних депутатів №12777 від 16.05.1994, направленого на адресу Спільного підприємства "Житомирська паперова фабрика" фабрика Укооппостач, остання звертає увагу директора банкрута на обов`язковість проведення щорічного регламентованого обслуговування належної їй на праві власності гідроспоруди (т.15 а.с.97).  

Згідно листа Житомирської міської ради №219 від 16.03.2015, направленого на адресу ліквідатора, остання просить вжити заходи по усуненню виявлених недоліків.

Згідно акту перевірки стану готовності до пропуску льодоходу, весняної повені та дощових паводків водопідйомної гідроспоруди Підприємства Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" від 25.02.2015, комісією, у тому числі за участю представника Житомирської міської ради, надано пропозиції (т. 12 а.с.125).

У акті зазначено пропозицію ліквідатору, що у разі відчуження гідротехнічних споруд повідомити, у тому числі Житомирську міську раду, про даний факт.  

Тобто, попередньо факт належності банкруту на праві власності гідротехнічної споруди Житомирською міською радою визнавався та не оспорювався.

Заявник - Житомирська міська рада здійснювала контроль за функціонуванням гідротехнічної споруди та брала участь у наданні пропозицій щодо поліпшення її стану.

Правовідносини, станом на 1974 рік, регулювались Цивільним кодексом УРСР (1963).

Положеннями ст.128 Цивільного кодексу УРСР (1963), право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передання речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Переданням визнається вручення речей набувачеві.

Наведеною нормою встановлено загальне правило про виникнення у набувача права власності на майно з моменту передачі речі. Передачею визнавалося вручення речей набувачеві.

Таке правове регулювання правовідносин щодо права власності на майно застосовується до прав, які виникли, або могли виникнути до січня 2004.

У даному випадку договірні відносини відсутні. Гідротехнічна споруда була побудована на замовлення банкрута, а отже з моменту її отримання боржник набув право власності на неї.

Законодавство, що діяло на той час (1974) не передбачало реєстрації права власності на нерухоме майно.

Також слід зазначити, що 15.03.1991 було введено в дію закон Української РСР "Про власність".  Згідно норм цього закону, власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна та державна. Всі форми власності визнаються рівноправними.

Після прийняття чинного Цивільного кодексу України, який набрав сили з 1 січня 2004 року, законодавець остаточно визначив: суб`єктами права приватної власності є не лише особи фізичні, а й  юридичні.

За змістом п.4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Отже, Житомирська паперова фабрика ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, як юридична особа та замовник будівництва, згідно вищевказаного акту, набула право власності на гідротехнічну споруду.

Те, що власником гідротехнічної споруди була Житомирська паперова фабрика ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, заявниками та іншими учасниками з розгляду заяв не оспорювалось.

Доказів переходу права власності на гідротехнічну споруду (до моменту та на момент продажу) від Житомирської паперової фабрики до третіх осіб суду не надано.

З огляду на викладене, суд не приймає доводи заявників, щодо незаконного включення до ліквідаційної маси гідроспоруди, як такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того слід зазначити про наступне.

Частиною 3 ст.3   Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень"   (далі - Закон) унормовано, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Законом у первинній редакції 2004 року щодо нерухомого майна було встановлено наступні положення: право   власності   та   інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими   актами   до   набрання чинності   цим   Законом,   визнаються державою.   Відповідно до цього   Закону реєстрація   речових   прав   на   нерухомість,   їх   обмежень здійснюється   лише   в   разі   вчинення   правочинів   щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.   Правочини щодо нерухомого   майна   вчиняються,   якщо   право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього   Закону. Зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над   незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна (п.п.5, 6, 7 ст.3 Закону).

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч.1 ст. 5 Закону).

Частиною 4 статті 5  Закону встановлено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, під спорудами розуміється будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Будівлі -  це  споруди,   що   складаються   з   несучих   та огороджувальних     або     сполучених    (несуче-огороджувальних) конструкцій,  які  утворюють  наземні  або  підземні   приміщення, призначені   для  проживання  або  перебування  людей,  розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання   виробничих   процесів   різних    видів,    розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей,  транспортних  засобів,  вантажів,  переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Інженерні споруди класифікуються в  основному  за  інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об`єкта.

До інженерних   споруд   відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні   дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та  комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін.

Згідно із пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів (затверджена наказом Державного комітету України у справах містобудування та архітектури N 252 від 19.12.1995) (далі - Методика), гідротехнічні споруди – це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Такий об`єкт, як гребля, належить, зокрема, до гідротехнічних споруд.

Водночас незалежно від того, чи є дамба гідротехнічною чи інженерною спорудою, вона є спорудою, призначеною для використання водних ресурсів, для боротьби з шкідливим впливом вод, захисту земель від водної та вітрової ерозій, інших негативних процесів.

Отже, такий об`єкт, як гребля, є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана з землею та її переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Підпунктом другим пункту 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визначено, що до Державного реєстру прав вносяться такі відомості про об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці: тип об`єкта нерухомого майна;  площа об`єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова); опис об`єкта нерухомого майна із зазначенням об`єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є головною річчю); відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєна літера, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є складною річчю); адреса об`єкта нерухомого майна; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (у разі відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна, право власності на який було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно); кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований такий об`єкт нерухомого майна (у разі коли об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав).  

З огляду на викладене, державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та якому притаманні характеристики, значення яких є обов`язковим для внесення до Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації. Відтак гідротехнічна споруда (гребля) не наділена всіма тими технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру прав.

Тому, суд дійшов до висновку, що гідротехнічна споруда не підлягає обов`язковій реєстрації відповідно до законодавства, яке діяло момент його реалізації, тому доводи заявників, в цій частині суд не приймає, оскільки вони не відповідають законодавству.

У той час слід зазначити, що відповідно до Методики (п.1.1,1.2.,1.3), методика,  призначена для забезпечення комплексу робіт,  що виконуються при  обстеженні  і  паспортизації гідротехнічних   споруд  систем  гідравлічного  транспортування  і складування промислових відходів та  поширюється  на  всі  споруди незалежно від відомчої належності та виду власності.

Планові обстеження виконуються підприємством,   яке експлуатує   гідротехнічну   споруду  гідравлічного  вилучення  та складування  промислових  відходів  та   хвостів із залученням інститутів Генеральними проектувальниками   та   інститутами Держкоммістобудування України,  що виконують головні територіальні функції у цій галузі, а також спеціалізованими організаціями, що мають ліцензію на цей вид діяльності. Позапланові обстеження виконуються при виникненні аварійних ситуацій або аварій спеціальними комісіями,  склад  яких затверджується органами місцевого самоврядування. Головою комісії призначається представник органу місцевого самоврядування. Комісія  проводить  обстеження за спеціальною програмою, що дозволить з`ясувати причини виникнення аварійних  ситуацій  або аварій,  визначити  наслідки  і  розробити  рекомендації  щодо  їх ліквідації.

Також, відповідно до Положення "Про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу" (затвердженого наказом Міністерства інфраструктури №21 від 16.01.2014) (Положення), це Положення встановлює організаційні форми, принципи та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу (п.1.1.).

Дія цього Положення поширюється на гідротехнічні споруди (далі - ГТС) воднотранспортного комплексу різного функціонального призначення незалежно від форми власності та відомчої належності ГТС, що використовуються з метою забезпечення безпеки судноплавства та здійснення господарської діяльності (п. 1.2.). Інформаційною основою бази даних гідротехнічних споруд є акти оглядів гідротехнічних споруд, технічна документація ГТС і облікові картки гідротехнічних споруд (додаток 4) (п.8.1.). База даних гідротехнічних споруд формується і ведеться Регістром з метою: обліку ГТС, що перебувають під технічним наглядом Регістру; збору, узагальнення, збереження і поширення інформації про відповідність технічного стану ГТС нормативним документам Регістру, інформаційного забезпечення у сфері нагляду за технічним станом ГТС (п. 8.2.).

Гідротехнічна споруда повинна перебувати під технічним наглядом, мета якого є контроль за зміною її технічного стану під час експлуатації, у тому числі визначення і забезпечення придатності до безаварійної експлуатації протягом строку служби.

Отже, на підставі зазначених нормативних документів, гідротехнічна споруда, у даному випадку при наявності власника, може перебувати у приватній власності, у той же час знаходитись під контролем відповідних органів.

Тому доводи заявників, що гідротехнічна споруда може перебувати лише у комунальній власності суд не приймає як такі, що не відповідають законодавству.

Щодо доводів заявників, що ліквідатором без проведення повторного конкурсу та затвердження його результатів, прийнято рішення про визначення нового організатора аукціону, суд встановив наступне.

На звернення ліквідатора до Товарної біржі "Електронні торги України", яка визнана ухвалою суду учасником у справі №4/166"Б", щодо можливості проведення аукціону з продажу майна банкрута, біржею було надано відповідь про припинення діяльності.

Для організації продажу гідроспоруди ліквідатором банкрута було розроблено нове положення про визначення організатора аукціону з продажу вказаного майна банкрута.

Для відбору організатора аукціону, ліквідатором банкрута було прийнято рішення 07.07.2016 повідомити організаторів продажу майна банкрута про проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута.

Для подачі відповідних заяв про участь у конкурсі суб`єктам господарювання було надано термін до 13.07.2016.

Ліквідатором було отримано заяву Житомирської товарної агропромислової біржі, яку рішенням ліквідатора банкрута від 14.07.2016 і визначено організатором аукціону.

Пояснено, що погодження порядку відбору організатора аукціону для реалізації гідроспоруди та кандидатури організатора з комітетом кредиторів банкрута не здійснювалося, у зв`язку з тим, що Законом про банкрутство зі змінами та доповненнями не передбачено таке погодження.

Відповідна позиція про відсутність обов`язку погодження кандидатури торгуючої організації з комітетом кредиторів боржника та обов`язкового затвердження кандидатури судом також викладена в постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 903/481/16.

Суд приймає дані доводи, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають законодавству.

Заявниками не обґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування ліквідатором законодавства, що призвело до прийняття незаконного рішення по визначенню організатора аукціону, окрім вказівки на те, що ліквідатор на власний розсуд без погодження з кредиторами визначився з організатором аукціону.

Отже, доводи заявників в цій частині суперечать законодавству та не приймаються судом.

21.07.2016 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_4 О.В. та Житомирською товарною агропромисловою біржею укладено договір №05/21-07-16 про організацію та проведення аукціону з продажу майна.

Так як майно банкрута вже реалізовувалось ліквідатором та додатково виявлене майно (гідроспоруда) не увійшло до цілісного майнового комплексу банкрута, даний аукціон мав на меті реалізацію гідроспоруди окремо.   

22.07.2016 на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковано оголошення про проведення 22.08.2016 аукціону з продажу майна банкрута.

22.08.2016 Житомирською товарною агропромисловою біржею проведено аукціон з продажу майна банкрута - гідротехнічної споруди:  водозливної  греблі  автоматичної  дії  донного  водоспуску, обладнаної затвором, рік побудови 1974, фундамент бетон, стіни – моноліт бетон, лівобережна шпора - бетонна, правобережна шпора - бетонна, протяжність греблі: 87,76 м.,  місцезнаходження: м. Житомир, площа Станишівська, 7 К.

Згідно із протоколом від 22.08.2016 № 11 про проведення аукціону переможцем аукціону стало Приватне підприємство "Інстрім". Вартість продажу – 301400,00 грн.

Відповідно до ст. 50 Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями, продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

31.08.2016 між Приватним підприємством "Інстрім" (покупець) та підприємством Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" (продавець) укладено договір купівлі-продажу гідротехнічної споруди - водозливної греблі автоматичної дії донного водоспуску, обладнана затвором, що знаходиться за адресою м. Житомир майдан Станишівський 7К.

Відповідно до ст. 75 Закону про банкрутство зі змінами та доповнення, передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства. В акті про передання права власності на куплене нерухоме майно зазначаються: ім`я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також організатора аукціону; відомості про продане нерухоме майно; адреса веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону. Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю. Нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом.

31.08.2016 між Приватним підприємством "Інстрім" (покупець) та підприємством Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" (продавець) укладено акт передавання права власності на куплене нерухоме майно.

Отже, ліквідатором здійснено усі дії по реалізації додатково виявленого майна банкрута, наявність якого унеможливлювала подання остаточного звіту, адже умовою завершення ліквідаційної процедури є відсутність майна і як наслідок ліквідація юридичної особи та припинення провадження у справі.

31.08.2016 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. видано свідоцтво, яким, відповідно до статті 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та на підставі Акта про передавання права власності на куплене нерухоме майно від 22.08.2016 і протоколу № 11 про проведення аукціону, складеного Житомирською товарною агропромисловою біржею 22.08.2016, посвідчено, що Приватному підприємству "Інстрім" належить на праві власності нерухоме майно, що складається з гідротехнічної споруди: водозливної греблі автоматичної дії донного водоспуску, обладнаної затвором, рік побудови 1974, яке придбане Приватним підприємством "Інстрім" за 301 400,00 грн без ПДВ, що раніше належало Підприємству Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" на підставі акта державного приймання будівлі (споруди) гідровузлу на річці Тетерів у місті Житомир – водозливної греблі Житомирської паперової фабрики ім. 50 років Великої Жовтневої соціалістичної революції Укоопспілки УРСР, затвердженого рішенням виконкому Житомирської міської ради депутатів трудящих № 793 від 21.10.1974.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про нотаріат", вчинення  нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в  державних  нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні   нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріусами визначено ст. 34 Закону України "Про нотаріат". Так, абз. 5 ч. 1 ст. 34 передбачено, що нотаріуси видають  свідоцтва  про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами  та  посадовими особами   органів місцевого  самоврядування  встановлюється  цим Законом та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України "Про нотаріат").

Пунктом 4 глави 12 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено порядок видачі нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство.

Приватним нотаріусом у свідоцтві зазначено, що нерухоме майно - гідротехнічна споруда належала Підприємству Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика", на підставі акту державного приймання будівлі (споруди) гідровузлу на річці Тетерів у місті Житомир – водозливної греблі Житомирської паперової фабрики ім. 50 років Великої Жовтневої соціалістичної революції Укоопспілки УРСР, затвердженого рішенням виконкому Житомирської міської ради депутатів трудящих № 793 від 21.10.1974.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Крутоус О.В. у межах справи № 4/166"Б" про банкрутство Підприємства Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" правомірно включено до ліквідаційної маси та здійснено реалізацію належного на праві власності нерухомого майна, що складається з гідротехнічної споруди: водозливної греблі автоматичної дії донного водоспуску, обладнаної затвором, рік побудови 1974.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що питання включення майна до ліквідаційної маси, підготовка, проведення аукціону та оформлення кінцевих результатів аукціону здійснені у відповідності до норм чинного законодавства, з дотриманням норм Закону про банкрутство, що регулюють означені питання.

Підстав для визнання незаконним наказу та визнання аукціону недійсним судом не встановлено.

Отже, суд встановив, що твердження заявників щодо незаконності наказу ліквідатора про включення гідроспоруди до ліквідаційної маси банкрута та порушення законодавства щодо порядку проведення аукціону не відповідають дійсності, чинному законодавству та спростовується доказами, наявними в матеріалах справи, а тому доводи заявників, в цих частинах, суд не приймає.

З огляду на таке, суд дійшов висновку, що вимоги заявників про визнання незаконним наказу та визнання недійсними результатів аукціону задоволенню не підлягають.

Оскільки вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, про визнання права власності, про витребування  майна та про скасування запису про право власності є похідними від вимоги про визнання незаконним наказу та вимоги про визнання недійсними результатів аукціону, які залишені судом без задоволення, вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, про визнання права власності, про витребування  майна та про скасування запису про право власності, також задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення учасників провадження у справі про банкрутство, проаналізувавши фактичні обставини справи в їх сукупності, на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку в задоволенні заяви першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради №20170000582106 вих-17 від 30.06.2017 – відмовити; в задоволенні заяви Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (м.Житомир) від 06.03.2018 - відмовити.

Керуючись статтями  12, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 5, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 04.11.2012,  статтями 42, 44, 49-75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013, Господарський суд Житомирської області, -   

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради №20170000582106 вих-17 від 30.06.2017 – відмовити.

2. В задоволенні заяви Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (м.Житомир) від 06.03.2018 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 та підпунктом 17.5 підпункту 17 пункту 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/.

                                  Дата складання повного тексту ухвали: 07.06.2019.

Суддя                                                                                           Гнисюк С.Д.