Справа № 357/15402/18

2/357/1305/19

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 травня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

за участі секретаря - Сокур О.В.,

представника позивача - Недоступ Т.В.,

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2018 року позивач комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини.

Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 відповідач за період з 01.10.2015 року по 01.10.2018 року має заборгованість за послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води в розмірі 17003 грн. 45 коп. необхідно стягнути за рішенням суду, так як добровільно відповідач борг не повертає.

Комунальне підприємство БМР «Білоцерківтепломережа» надіслало боржнику претензію № 456 від 19.10.2018 року про наявність заборгованості з вимогою сплатити її протягом місяця, але боржник не відреагував на дану претензію та не сплатив заборгованості.

Своїми діями відповідач порушив статті 525, 526 ЦК України, у відповідності до яких, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

У відповідності до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статей 67, 68 та 162 ЖК України та у відповідності до «Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2004 року, наймач або власник житла зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Плата за комунальні послуги (водопостачання, теплова енергія) береться за затвердженими рішеннями виконавчого комітету Білоцерківської міської ради в установленому порядку тарифами та вноситься щомісяця. Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання, з підстав передбачених законодавством по сплаті послуг за опалення та підігрів води на користь КП БМР « Білоцерківтепломережа ».

Просили суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 17003 гривень 45 копійок за централізоване опалення та послуги централізованого постачання гарячої води та 1762,00 гривень витрати на оплату судового збору (а.с. 3).

Ухвалою судді від 04 лютого 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 17-18).

08 квітня 2019 року за вх. № 13006 судом отримано відзив ОСОБА_1 на позовну заяву позивача, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості, що виникла за період з 01.10.2015 року до 01.02.2016 року у зв`язку зі спливом позовної давності, обґрунтовуючи наступним.

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом КП БЦМР "Білоцерківтепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.

Ознайомившись з позовною заявою та додатками до неї, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, що виникла в період з 01.02.2016 року до 01.10.2018 року.

Позивач зазначає, що в розрахунку заборгованості зазначено, що борг виник за період починаючи з 01.02.2016 року по 01.10.2018 року.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою в лютому 2019 року.

Тому, вимоги в частині стягнення нарахованої заборгованості, що виникла з 01.10.2015 року до 01.02.2016 року не підлягають задоволенню ( а. с. 36 ).

19 квітня 2019 року за вх. № 14830 судом отримано від представника КП БМР «БЦТМ» Недоступ Т.В. відповідь на відзив відповідача обґрунтовуючи наступним.

11.12.2018 року комунальним підприємством Білоцерківської міської ради

«Білоцерківтепломережа» на адресу Білоцерківського міськрайонного суду було направлено позовну заяву, щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг централізованого постачання гарячої води з ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

13.12.2019 року уповноваженим представником Білоцерківського міськрайонного

суду Київської області отримано дану позовну заяву разом з додатками, підтвердженням цього є рекомендоване повідомлення про вручення.

Відповідач у своєму відзиві посилається на застосування строку позовної давності при цьому вказуючи, що заборгованість, яка виникла з 01.10.2015 року до 01.02.2016 р. не підлягає до задоволення, оскільки, позивач звернувся до суду із позовною заявою в лютому 2019 року.

Викладені вище обставини свідчать про те, що позовна заява зареєстрована не в лютому 2019 року, а в грудні 2018 року.

04 лютого 2019 року лише винесено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи на 13 березня 2019 року о 15 год. 00 хв. за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

У жовтні 2018 року КП БМР «Білоцерківтепломережа» мало місце звернення до ОСОБА_1 із претензією № 456 від 19.10.2018 року про сплату в добровільному порядку суму заборгованості. В свій час, а саме, 26.10.2018 року відповідач отримав претензію особисто, тобто, був з нею ознайомлений, але на яку не відреагував, тим самим, довідався про порушення свого права.

Статтями 252, 253 ЦК України, передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 6 ст. 124 ЦПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

А тому просять задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 17003 грн. 45 коп. та судові витрати в сумі 1762 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача КП БМР «Білоцерківтепломережа» Недоступ Т.В., яка діє на підставі доручення № 50 від 22.12. 2018 року, підтримала позовні вимоги та просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 17003 грн. 45 коп. та судові витрати в сумі 1762 грн. 00 коп.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому зсіданні позовні вимоги позивача визнав повністю, доповнив, що дійсно не сплачував отримані послуги з 2015 року і по теперішній час. Вважав, що він відключений від централізованого опалення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача КП БМР «Білоцерківтепломережа» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що згідно особового рахунку № НОМЕР_1 відповідач ОСОБА_1 за період з 01.10.2015 року по 01.10.2018 року має заборгованість за послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води в розмірі 17003 грн. 45 коп., яку відповідач добровільно не повертає (а.с. 4).

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 15.01.2019 року, отримано судом 22.01.2019 року за вх. № 2694, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Встановлено, що КП БМР «БЦТМ» боржнику було надіслано претензію № 456 від 19.10.2018 року про наявність заборгованості з вимогою сплатити її протягом місяця, але боржник не відреагував на дану претензію та не сплатив заборгованості (а.с. 5), направлення зазначеної претензії підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення особисто.

Згідно рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 23.12.2005 року № 388 КП БМР «Білоцерківтепломережа» визначена виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання у житловому фонді комунальної власності м. Біла Церква.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки.

Частиною 2 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Плата за комунальні послуги (централізоване опалення, централізоване постачання гарячої води) береться за затвердженими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг в установленому поряду тарифами та вноситься щомісячно.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з центрального опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Згідно п. 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, яка полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами відсутні чинні договори про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, однак відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на нього відкритий особливий рахунок, а також в судовому засіданні відповідач підтвердив те, що він дійсно проживає за вищевказаною адресою та користується послугами.

Відповідно до ч 1 ст. 82 ЦП України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Отже, суд вважає доведеним, що останньому надані вищезазначені послуги на вищезазначену суму, що підтверджується розрахунковим листом абонента за особовим рахунком № НОМЕР_1 , який закріплений за відповідачем (а.с. 4).

Навпаки, в судовому засіданні під час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що з 2015 року по 2018 рік не сплачував послуги, які надавалися позивачем, оскільки останній вважав, що його оселю було відключено від централізованого опалення.

В свою чергу, відповідач не надав до суду доказів того, що позивачем здійснено відключення його квартири від системи центрального опалення.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що заборгованість у сумі 17003,45 гривень, яку просить стягнути позивач, утворилася за період з 01.10.2015 року по 01.10.2018 року та підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком (а.с. 4).

Стосовно посилання відповідача ОСОБА_1 у відзиві, що позивачем пропущено строк позовної давності, а сплив строку позовної давності є підставою для часткової відмови у позові, то з цього приводу судом враховується наступне.

Позовна давність - це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене. Іншими словами, це строк протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати захисту чи примусового здійснення свого права через суд. Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

Посилання відповідача на те, що позивач звертаючись до суду про стягнення заборгованості не застосував при розрахунку строки позовної давності, згідно до ст. 257 ЦК України не заслуговує на увагу, оскільки звертаючись з даною позовною заявою позивачем КП БМР «Білоцерківтепломережа» було враховано строки позовної давності, а суму яку просить стягнути позивач з відповідача у сумі 17003,45 гривень утворилася в межах строку позовної давності, а саме за період з 01.10.2015 року по 01.10.2018 року.

Крім того, в судовому засіданні під час розгляду справи та з`ясування обставин по справі, відповідач ОСОБА_1 визнав позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦП України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов ґрунтується на законі, тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

За такого рішення, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1762,00 грн. судових витрат, що складаються із судового збору та понесення яких документально підтверджується наявним платіжним дорученням на вищезазначену загальну суму (а.с. 2).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 11, 322, 526 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 19, 76, 81, 82, 133, 141, 206, 265, 273, 353, 354ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» суму заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води в розмірі 17003 гривень 45 коп. та судового зборув розмірі 1762 гривень 00 коп., на загальну суму - 18765 гривень 45 коп. (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень сорок п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна буд. 3, код ЄДРПОУ - 04654336 );

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстраціїта проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складено 31 травня 2019 року.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов