Справа № 2а-15/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року смт. Станиця Луганська
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Соболєв Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання незаконними дій відповідача у зв’язку з неналежною виплатою грошової компенсації при встановленні 2-ої групи інвалідності ліквідатору аварії на ЧАЕС та зобов’язання зробити перерахунок і виплату недоотриманої грошової компенсації,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся до суду з цим позовом, в якому просив: розглянути питання про поновлення строку позовної давності; визнати незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації (далі за текстом - УПСЗН Станично-Луганської райдержадміністрації) відносно виплати йому одноразової компенсації при встановленні 2-ої групи інвалідності в заниженому розмірі – 284,40 грн., як такої, що не відповідає ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати відповідача з урахуванням проведеної виплати зробити перерахунок і виплату за рахунок Державного бюджету України на його користь недоотриманої суми одноразової допомоги при встановленні 2-ої групи інвалідності у відповідності до ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В обґрунтування свого позову позивач посилався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом ІІ групи захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. ІІ група інвалідності йому була встановлена з 04.01.07 р. безстроково, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він мав отримати одноразову грошову компенсацію в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат, але насправді отримав компенсацію в значно нижчому розмірі – 284,40 грн..
У жовтні 2009 року він звернувся до відповідача з заявою про виплату йому компенсації відповідно до закону, однак фактично отримав відмову у цьому.
До початку судового засідання від сторін та третьої особи надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, у зв’язку з чим до початку розгляду справи було постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З копій посвідчення, експертного висновку та довідки МСЕК, виданих на ім’я позивача вбачається, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії та інвалідом ІІ групи захворювання, яке пов’язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС. ІІ група інвалідності позивачу була встановлена 04.01.07 р. (а.с. 7-9).
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону від 06.06.1996 р., що діяв на час виплати одноразової компенсації позивачу – грудень 2007 року (див. відповідь УПСЗН – а.с. 10), і який діє на цей час, передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи - інвалідам ІІ групи виплачується одноразова компенсація в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
На 2006 та 2007 рік дія цієї норми зупинялася Законами України «Про державний бюджет України на 2006, 2007 рр.» відповідно.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 р. зупинення вказаної норми закону на 2007 рік визнано неконституційним.
На момент встановлення ІІ групи інвалідності позивачу з 01.01.07 р. мінімальна заробітна встановлена Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік становила 400 гривень.
З відповіді відповідача (а.с. 10) вбачається, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де встановлено, що у разі встановлення вищої групи інвалідності виплачується різниця у компенсаціях, позивачу одноразова компенсація раніше як інваліду ІІІ групи не виплачувалась, а була одразу виплачена компенсація як інваліду ІІ групи відповідно до постанови КМУ № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 284,40 грн., що раніше дорівнювало 28440 тис. карбованців. Ця виплата позивачу була здійснена у грудні 2007 року.
Аналізуючи наведені вище обставини, норми законодавства та акти судової влади, суд встановив, що відповідач, який застосовуючи позивачу при визначенні розміру одноразової грошової компенсації підзаконний акт, а не вимоги ст. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, тим самим виплатив позивачу одноразову компенсацію як інваліду ІІ групи захворювання, яке пов’язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС, в значно заниженому розмірі, чим порушив його права, у зв’язку з чим позов ОСОБА_1 є обґрунтованим.
У своїх письмових запереченнях відповідач - УПСЗН Станично-Луганської райдержадміністрації наполягав на правильності нарахованої позивачу одноразової грошової компенсації, тому просив, як і третя особа, у задоволенні позову відмовити, застосувати строк позовної давності.
Відповідно до ст. 268 Цивільного кодексу України, який є основним актом цивільного законодавства України встановлено, що на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю позовна давність не поширюється.
Одноразова компенсація, що повинна була бути виплачена позивачу згідно вимог ст. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » є різновидом державної компенсації за шкоду заподіяну його здоров’ю під час виконання ним обов’язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому позовна давність на ці правовідносини не поширюється, у зв’язку з чим вимога позивача про поновлення йому строку позовної давності є в даному випадку недоречною.
На підставі ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік, рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 р. , ст. ст. 4, 268 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації відносно виплати ОСОБА_1 одноразової компенсації при встановленні 2-ої групи інвалідності в заниженому розмірі – 284,40 грн., як такої, що не відповідає ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації з урахуванням проведеної виплати зробити перерахунок і виплату за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми одноразової допомоги при встановленні 2-ої групи інвалідності у відповідності до ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження постанови, яка може бути протягом десяти днів з дня винесення постанови, а особами, яки не були присутніми в при винесенні постанови, в той же строк – з дня отримання постанови.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана без попередньої подачі заяви на апеляційне оскарження у строк, передбачений для подачі цієї заяви.
Суддя Є.О.Соболєв