Справа №  2-206

                        2010р.

 П О С Т А Н О В А

 Іменем      України

02   лютого  2010 року Новоодеський районний суд  Миколаївської області у складі:

               головуючого судді    Баранкевич В.О.

               при секретарі   Андрусенко В.А.

               в присутності позивача  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління державної автоінспекції УМВС України в Миколаївській області  - на постанову ВЕ №103772  від 06.12.2009року,-

                                                         В С Т А Н О В И В:

    16 грудня 2009 року  позивач звернувся в  суд  з  позовом до УДАІ УМВС в Миколаївській області  на постанову ВЕ №103772  від 06.12.2009року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Позивач просить скасувати вищевказану постанову посилаючись на те, що працівником ДАІ порушено вимоги ст.283 КУпАП тому, що в постанові не було оцінено та викладено всі обставини які існували на той момент, та відсутні будь-які докази вини позивача у вчинені вказаного правопорушення .

          В судовому засіданні позивач  пояснив, що 06 грудня 2009 року  інспектором ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС в Миколаївській області  було винесено постанову серії ВЕ №103772  .  Відповідно до вказаної постанови 06 грудня 2009 року  о 18год. 25 хв. на 225км. автомобільної дороги Р-06 «Ульянівка-Миколаїв» в м. Миколаєві, ОСОБА_1  керував автомобілем «Лексус» державний номер ВН 9127ВН  і рухався зі швидкістю 89км/год., перевищив встановлену швидкість руху більш ніж на 20км/год, чим порушив п. 12.4.   ОСОБА_2 дорожнього руху,  та скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255  грн.

    Позивач пояснив, що 06 грудня 2009 року  о 18год. 25 хв. на 225км. автомобільної дороги Р-06 «Ульянівка-Миколаїв», він дійсно керував автомобілем «Лексус» державний номер ВН 9127ВН, але рухався  за межами населеного пункту. Після зупинки інспектор вказав, що позивачем перевищено допустиму швидкість руху, і рухався зі швидкістю 89км/год, на пояснення позивача, що він керував автомобілем за межами населеного пункту і на те що підчас руху його обганяли інші автомобілі працівник ДАІ уваги не звернув.

    Позивач пояснив, що ІДПС взагалі відмовився пред’явити вимірювальний пристрій яким фіксувалася швидкість, відмовився залучити свідків, та відмовив у наданні копії протоколу.

    ІДПС на місці розглянув справу, та виніс постанову серії ВЕ №103772, що позбавило позивача права на правову допомогу.                                 Позивач зазначив, що працівник ДАІ так і не вказав точний час нібито порушення позивачем ОСОБА_2 дорожнього руху, а враховуючи те, що прилад «Іскра» який зазначений в постанові має зону фіксації швидкості 400-800метрів, а також великий потік автомобілів в той час на вказаній ділянці дороги то ймовірно зафіксована швидкість руху належала не автомобілю позивача, а автомобілю який рухався попереду. Працівник ДАІ так і не надав доказів того, що зафіксована швидкість належала автомобілю позивача, а не іншому автомобілю.

    Позивач додав, що при складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови ІДПС було порушено вимоги ст.ст. 256, 268, 283 КУпАП оскільки не було вписано всіх свідків, не було оцінено та викладено всі обставини які існували на той момент, та порушено права позивача на правову допомогу, адже розгляд справи відбувався на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою таким чином докази нібито скоєння позивачем  правопорушення,  зібрані з порушенням нормативно-правових актів, а тому не можуть вважатися допустимими.

    Відповідач в судове засідання не з’явився,  але надав заперечення, в яких просив розглядати справу у відсутності відповідача та відмовити у задоволенні позову.             Відповідно до ч. 2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує про адміністративного позову. Проте УДАІ УМВС України не надано належних доказів вини ОСОБА_1 у вище зазначеному правопорушенні.

    З вищевикладеного видно, що  постанова ВЕ №103772  від 06.12.2009року  по справі про адміністративне правопорушення є протиправною.

    Таким чином на підставі,  ч.1 ст.247   КУпАП, керуючись  ст.ст.  9, 10, 12,  158-163,  186  КАСУ України,  суд , -

                    В И Р І Ш И В:

    Позов   задовольнити.

    Скасувати постанову ВЕ №103772  від 06.12.2009року по справі про адміністративне правопорушення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122  КУпАП та притягнення його  до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень, та провадження по справі закрити.

    Стягнути з  УДАІ УМВС України в Миколаївській області на користь держави 3 (три) грн. 40 коп.  державного мита.

              Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Новоодеський районний суд Миколаївської області

Головуючий: підпис.

Постанова вступила в законну силу 15 лютого  2010року.

Копія вірна. Суддя: