ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

05 червня 2019 рокуСправа №  280/2647/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «Банк Форвард», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікотек», про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Міністерства юстиції України (далі – відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «Банк Форвард», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікотек», про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, в якому позивач просить суд:

скасувати наказ Міністерства юстиції України №1180/5 від 10.04.2019 в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.01.2015 №18957694, прийнятого державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової Ангеліни Олександрівни (яким зареєстровано право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 за ПАТ «Банк Форвард» на підставі Договору іпотеки №014-13 від 02.09.2011), та в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.04.2016 №29424665, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфін Михайлом Борисовичем (яким зареєстровано право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 26.04.2016);

зобов`язати відповідача поновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.01.2015 №18957694, прийняте державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової Ангеліни Олександрівни, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.04.2016 №29424665, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфін Михайлом Борисовичем.

Крім того, разом з позовною заявою, представником позивача до суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій представник позивача просить суд забезпечити позов шляхом:

заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, які наділені функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 1813156323110, - до винесення рішення по цій справі;

заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вікотек», в особі арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №550 від 03.07.2015), у будь-який спосіб розпоряджатись, у тому числі, але не виключно: відчужувати, передавати у заставу, оренду, вносити до статутного капіталу будь-яких суб`єктів господарювання, включати у ліквідаційну масу та використовувати, у тому числі, але не виключно: користуватись, вести будь-які будівельно-монтажні, опоряджувальні та будь-які будівельні роботи щодо приміщення АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 1813156323110 - до винесення рішення по цій справі.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 07.05.2019 право власності на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення (магазин), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 243,50 кв.м, зареєстровано за ТОВ «Вікотек». За таких обставин, оскільки на даний час ТОВ «Вікотек» має право розпоряджатися вказаним майном, то існує очевидна безпека заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача у вигляді не можливості розпоряджатися майном, а також існує вірогідність відчуження нежитлового приміщення на користь третіх осіб. Просить задовольнити позовні вимоги.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).

Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи з пов`язаності обраних заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, який вказує позивач, оскільки на час вирішення клопотання позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або дійти висновку, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Інших обставин, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому спричинити порушення прав та інтересів позивача, або призвести до виникнення складнощів у їх відновленні, позивачем не наведено та судом не встановлено, відповідних доказів до матеріалів справи позивачем не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що відповідно до п.5 ч.3 ст.151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Суд зазначає, що забезпечення позову повинно стосуватися безпосередньо предмету спору адміністративної справи та повинно бути тісно пов`язано з ним, а заборона іншим особам вчиняти дії повинна стосуватися предмета спору.

В даному випадку предметом судового оскарження є наказ Міністерства юстиції України №1180/5 від 10.04.2019, який оскаржується з підстав відсутності компетенції на його прийняття, порушення процедури прийняття наказу та безпідставність такого наказу.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи не є питання права власності на нежитлове приміщення (магазин), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки таке питання не може вирішуватись в рамках адміністративного судочинства.

Відтак, у суду відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення шляхом заборони розпоряджатися вищевказаним майном, оскільки вжиття заходів способом про який просить позивач виходить за межі предмету розгляду адміністративної справи, що не узгоджується із завданнями інституту забезпечення позову та вимогами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст.294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                   І.В. Новікова