Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2019 р.                                м. Рівне                              Справа № 918/99/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп"

до відповідача: Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.",

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне агентство автомобільних доріг України

про стягнення в сумі 268 385,31 грн.

секретар судового засідання: Коваль С.М.;

Представники:

Від позивача: Лукінчук Р.А.;

Від відповідача: Бляшин М.С,;

Від третьої особи: не з`явився;

ОПИС СПОРУ

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." про стягнення заборгованості в сумі 268 385,31 грн., з яких: 229 483,38 грн. вартості виконаних але неоплачених робіт, та 38 901,93 грн. гарантійних платежів.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" посилається на те, що у січні 2013 року між Державним агентством автомобільних доріг України та Акціонерним товариством "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." були укладені контракти підряду, за якими відповідач зобов`язався здійснити капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський (контракти 2.1 та 2.2, Лоти 2.1-2.6).

Зазначеним основним контрактом також було передбачено, що до виконання вказаних робіт відповідач має право залучати інших осіб на умовах субпідряду, у зв`язку з чим 12 липня 2013 року на підставі укладеного між відповідачем та третьою особою основного контракту між Акціонерним товариством "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" було укладено контракт субпідряду на виконання ремонту автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський в Україні (нанесення дорожньої розмітки холодним пластиком).

Згідно з умовами статті 17 цього контракту субпідряду, погодження та оплата робіт, які виконувалися позивачем за вказаним контрактом, здійснювались на підставі проміжних платіжних сертифікатів. Відповідно до статей 23.9, 23.10 контракту субпідряду з кожного проміжного платіжного сертифікату, відповідач утримав 10% суми платежу як гарантію виконання. Вказана сума гарантії підлягає поверненню. Так, утримані суми повертаються в наступному порядку: 50% - при підписанні сертифікату передачі за весь об`єм робіт або частину постійних робіт, решта 50% - в порядку, передбаченому основним контрактом.

Разом з тим, 23 серпня 2016 року основний контракт між Укравтодором та відповідачем було розірвано у зв`язку з систематичним невиконанням та грубим порушенням відповідачем умов контракту. У зв`язку з розірванням основного контракту, 23 серпня 2016 року на підставі пункту 24.2 був розірваний і контракт субпідряду, укладений між сторонами. При цьому, станом на дату розірвання контракту позивачем були виконані роботи, які відповідачем не оплачено.

22 березня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" з огляду на відсутність підписаного Державним агентством автомобільних доріг України сертифікату передачі робіт в рамках контракту, що у свою чергу свідчить про те, що встановлений контрактом субпідряду річний гарантійний строк на час звернення позивача до суду з даним позовом не сплив. Крім того, наголошував на відсутності на момент вирішення цього господарського спору підписаного між сторонами сертифікату про завершення робіт, а відтак доказів виконання робіт матеріали справи не містять, тому підстав для стягнення спірних сум немає.

11 квітня 2018 року позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до змісту якого позивач зазначає, що позов підлягає до задоволення, зокрема зазначає, що відповідач не прийняв та не оплатив позивачу виконані роботи, однак в той же час вказані роботи відповідач здав замовнику, а замовник прийняв їх що підтверджується листом Укравтодору. Разом з тим, сертифікат про завершення робіт не підписано з вини відповідача, оскільки основний контракт між Укравтодором та відповідачем було розірвано  у зв`язку з порушенням відповідачем умов контракту. Оскільки основний контракт був розірваний, та відповідно розірваний контракт субпідряду, гарантійні утримання на даний час безпідставно утримуються відповідачем та підлягають поверненню позивачу.

08 травня 2018 року відповідачем подано доповнення до відзиву, відповідно до змісту яких відповідач позовні вимоги не визнає, та зазначає, що оскільки позивач у своєму позові посилається на те, що ним було виконано роботи на суму 229 483,38 грн. і те що такі роботи не були прийняті відповідачем, то позивач мав довести те, що ним дійсно фактично були виконані роботи, які він вказує в позові, та те що на виконання вимог контракту субпідряду ним було оформлено та передано для відповідача документи, які підтверджують факт виконання робіт про які зазначено в позові.  

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Інші процесуальні дії у справі

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06 серпня 2019 року у справі №918/99/18  в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" до Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.", про стягнення в сумі 268 385,31 грн. відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 грудня 2018 року, рішення Господарського суду Рівненської області від 06 серпня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 грудня 2018 року та  рішення Господарського суду Рівненської області від 06 серпня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 квітня 2019 року призначено підготовче засідання на 25 квітня 2019 року.

Ухвалою суду від 10 квітня 2019 року судом залучено Державне агентство автомобільних доріг України в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 22 квітня 2019 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" в задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 25 квітня 2019 року підготовче засідання відкладено на 21 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" в задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 21 травня 2019 року закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 04 червня 2019 року.

Ухвалою суду від 23 травня 2019 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" в задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

04 січня 2013 року між Акціонерним товариством "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." та Державним агентством автомобільних доріг України (Укравтодором) був укладений контракт №1754/2/9-13 щодо виконання підрядником (відповідачем) капітального ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський (основний контракт).

12 липня 2013 року між Акціонерним товариством "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" було укладено  контракт субпідряду (далі контракт) на виконання ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський в Україні (контракт 2.1. км 210+000-275+000, контракт 2.2. км 282+000-333+250).

Відповідно до частини 1 контракту, виконання, термін дії і початок виконанню цього контракту ґрунтуються на схваленні інженера (пункт 4.4) і засноване на ввірені робіт субпідряднику. Жодна дія, жоден вид робіт, що відноситься до даного контракту, не може бути виконаний субпідрядником, якщо не буде отримано відповідний дозвіл, в іншому випадку за всі витрати і збитки буде відповідальним він сам.

Підрядник передає на субпідряд, а субпідрядник бере на себе зобов`язання по виконанню робіт, усунення будь-яких виявлених дефектів і недоліків у відповідності з технічними специфікаціями в об`ємах і видах робіт згідно з доданою ВОР, відповідно до проекту по ремонту автодороги М03 Київ-Харків-Довжанський (стаття 1 цього контракту).

Субпідрядник гарантує якість і належне виконання робіт, при цьому дає 1 рік гарантії на основні роботи з моменту їх завершення на будмайданчику і підписанням з боку основного замовника сертифіката передачі робіт, складених відповідно до статті 18 (пункт 6.1 контракту).

Субпідрядник зобов`язується виконати доручені йому роботи, вказані в поданій відомості обсягів робіт. Відомість обсягів робіт (далі ВОР) становить невід`ємну частину цього контракту (пункти 8.1, 8.2).

Згідно з умовами пункту 12.1 контракту субпідряду крім того, що субпідрядник зобов`язаний забезпечити необхідну кількість трудових ресурсів, матеріали, необхідні робочі засоби і механізми, він повинен сам керувати ними з метою здачі виконуваних робіт. При цьому підрядник не несе відповідальність за простій обладнання субпідрядника, у зв`язку з чим ніякі фінансові компенсації даним договором не передбачені.

Як погоджено у положеннях пункту b статті 12.2 контракту субпідряду субпідрядник зобов`язується також забезпечити: поставку всіх матеріалів і устаткування, необхідних для належного виконання робіт у строки, за винятком поставок, що здійснюються підрядником.

Схвалення робіт, виконуваних за цим контрактом, здійснюється підрядником і інженером за допомогою інспекції, складання та підписання відповідного проміжного платіжного сертифікату. Проміжний платіжний сертифікат складається і надається сторонами інженеру згідно обговореної ними схеми і містить письмовий та аналітичний опис робіт, виконаних за цим контрактом і додатками, з докладним посиланням на позиції ВОР по кожному розділу. Проміжний платіжний сертифікат оформляється щомісяця на суму виконаних робіт (стаття 17 контракту субпідряду).

Між сторонами було підписано проміжні платіжні сертифікати від 22.12.2014р. №1 на суму 293 448 грн. 51 коп. з ПДВ (виконано робіт на загальну суму 266 807 грн. 73 коп.) та від 22.12.2015р. №2 на суму 134 432 грн. 76 коп. з ПДВ (виконано робіт на загальну суму 122 211грн. 60коп.).

Згідно з умовами статті 18.1 контракту при завершенні робіт за цим контрактом буде складено остаточний сертифікат, котрий повинен бути схвалений, підписаний і сертифікований підрядником і інженером.

Сума, яку підрядник зобов`язаний оплатити субпідряднику за виконані роботи на умовах даного контракту субпідряду визначається відомостями фактично виконаних робіт на основі затверджених розцінок в гривнях без НДС. Загальна сума до оплати визначається на основі підписаного проміжного платіжного сертифікату за виконані роботи, включаючи НДС (пункт 22.1 контракту).

Підрядник перераховує субпідряднику аванс у розмірі 10% від загальної договірної ціни робіт на розрахунковий рахунок субпідрядника протягом 5 робочих днів після отримання авансового платежу від основного замовника. Підрядник буде утримувати з вартості робіт вартість поставлених підрядником обладнання, матеріалів, оренди машини механізмів підрядника. Підрядник буде утримувати з вартості робіт вартість поставлених підрядником обладнання, матеріалів, оренди машин і механізмів підрядника (пункт 23.1 контракту).

За пунктом 23.2 контракту субпідряду не пізніше 25 числа кожного місяця субпідрядник повинен подати підряднику форми замірів фактично виконаних робіт відповідно до статті 17 даного контракту та умовам основного контракту; згодом субпідрядник і підрядник на цій основі складають і підписують проміжний платіжний сертифікат на оплату виконаних робіт.

На основі проміжних платіжних сертифікатів, підписаних і погоджених сторонами, субпідрядник виставляє відповідний рахунок-фактуру на оплату виконаних робіт (пункт 23.5 контракту).

Згідно з положеннями п.п.23.9, 23.10 контракту субпідряду з кожного проміжного платіжного сертифікату підрядник буде утримувати 10% суми платежу, як гарантію виконання. Утримані суми повертаються в наступному порядку: 50% - при підписанні сертифікату передачі на весь обсяг робіт або частину постійних робіт, решта 50% - в порядку, передбаченому основним контрактом.

Як видно з наявних у матеріалах справи проміжних платіжних сертифікатів від 22.12.2014р. №1 та від 22.12.2015р. №2, згідно з відомостями у вказаних документах загальна сума гарантійних утримань становить 38 901 грн. 93 коп.

Відповідно до пункту a статті 24.1 контракту субпідряду останній вважається розірваним в правовому порядку, зокрема: у випадку розірвання основного контракту.

У випадку розірвання даного контракту з причин розірвання основного контракту, підрядник відшкодовує субпідряднику всі понесені витрати по виконанню зобов`язань даного контракту і оплачує виконану роботу до моменту розірвання даного контракту впродовж 10 календарних днів з моменту розірвання даного контракту в порядку передбаченому основним контрактом (п. 24.2 контракту).

Як зазначено позивачем,  23 серпня 2016 року основний контракт між Укравтодором та відповідачем було розірвано у зв`язку з систематичним невиконанням та грубим порушенням відповідачем умов контракту, а у відповідності до ст.24 контракту субпідряду останній вважається також розірваний в правовому порядку.

Питання щодо проведення взаєморозрахунків між позивачем та третьою особою є предметом розгляду Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати (Париж, Франція)", що вбачається з наявних у матеріалах справи пояснень представників позивача та відповідача.

Відповідачем було долучено до матеріалів справи повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури Міністерством юстиції України.

Як було вказано позивачем, після підписання ППС №2 з 22.12.2015р. та до розірвання основного контракту (і відповідно контракту субпідряду) до 23.08.2016р., позивачем були виконані роботи, які відповідачем не прийняті та не оплачені, при цьому вказані роботи були прийняті у підрядника службою інженера за контрактом. Даний факт підтверджується листом Укравтодору від 07.12.2017р. №5985/3/9-1-10-2733/10. Згідно розрахунку позивача, сума виконаних але не оплачених робіт становить 229 483грн. 38коп.

22 серпня 2017 року позивач направив на адресу відповідача для підписання остаточний сертифікат до контракту субпідряду від 22 серпня 2017 року №3 з додатком, а також відомість об`ємів робіт, акт №3 про витрату давальницьких матеріалів від 22 серпня 2017 року в 3 екземплярах.

З матеріалів справи встановлено, що остаточного сертифікату за укладеним між сторонами контрактом субпідряду від 12 серпня 2013р. підписано не було.

Зазначені вище обставини підтверджуються основним контрактом від 04 січня 2013 року №1754/2/9-13, укладеним між відповідачем та Укравтодором щодо виконання підрядником капітального ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський, контрактом субпідряду від 12 липня 2013 року, укладеним між відповідачем та позивачем на виконання ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський в Україні, проміжним платіжним сертифікатом від 22 грудня 2014 року №1 та від 22 грудня 2015 року №2, листа Укравтодору від 07 грудня 2017 року №5985/3/9-1-10-2733/10, розрахунку позивача, щодо неоплаченої суми (не підписаний відповідачем проміжний платіжний сертифікат від 22 серпня 2017 року №3).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються виконання підрядних робіт. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає безпідставним ухилення відповідача від оплати вартості виконаних але неоплачених робіт та повернення гарантійних платежів, а відповідач заперечує проти цього.

Статтею 318 Господарського кодексу України передбачено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (стаття 875 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 317 Господарського кодексу України будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.

Згідно з приписами статті 319 Господарського кодексу України договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Як передбачено статтею 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 839, 840 Цивільного кодексу України врегульовано порядок виконання робіт з матеріалу підрядника або замовника. Так, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Як зазначалося, статтею 12 контракту субпідряду обов`язок по забезпеченню виконання робіт необхідною кількістю трудових та матеріальних ресурсів покладено на субпідрядника.

Відповідно до статті 71 Господарського кодексу України передбачено, що облік і звітність підприємства здійснюються відповідно до вимог статті 19 цього Кодексу та інших нормативно-правових актів.

Згідно положень статті 19 Господарського кодексу України усі суб`єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов`язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Статтею 145 Господарського кодексу України унормовано, що майновий стан суб`єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов`язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. Суб`єкти господарювання зобов`язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з вимогами статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Таким чином позивач як субпідрядник, під час виконання обумовлених контрактом субпідряду робіт ніс матеріальні витрати, до яких, зокрема відносяться: вартість використаних на об`єкті сировини, матеріалів, деталей, конструкцій, механізмів, робочих ресурсів тощо. До моменту використання такі матеріальні цінності та ресурси повинні були включатися до запасів та обліковуються на відповідних субрахунках позивача. Так само їх списання підлягало відображенню у бухгалтерському обліку. У свою чергу, відображення будь-якої господарської операції в бухгалтерському обліку здійснюється на підставі первинних документів (видаткових накладних, актів прийому-передачі, актів виконаних робіт, відряджень тощо).

А проте позивач на підтвердження факту виконаних робіт посилається лише на остаточний сертифікат №3 від 22 серпня 2017 року та на відомість об`ємів робіт.

Як видно із позовної заяви, предметом виконаних та неоплачених робіт були послуги з нанесення ліній холодного пластику білого кольору.

Тобто позивач у процесі виконання робіт, обумовлених ним в остаточному сертифікаті, використовував матеріали, а виконання таких робіт здійснювалося із використанням необхідної техніки і безпосередньо працівниками позивача (або залученими працівниками на підставі відповідних правочинів) з виплатою їм заробітної плати, відрядних, покриття витрат на проживання тощо.

У той же час жодних документів із наведених, які б підтверджували понесення позивачем витрат на виконання спірних робіт, а відтак сам факт їх виконання, суду не надано.           

Як стверджує позивач, з 22 грудня 2015 року по 23 серпня 2016 року останній виконав роботи, які не були прийняті та оплачені відповідачем. Тобто за твердженням позивача виконання спірних робіт тривало значний час (грудень 2015 року - серпень 2016 року).      

Контрактом субпідряду визначено порядок виконання робіт, згідно з яким не пізніше 25 числа кожного місяця субпідрядник повинен надати підряднику протокол оцінки виконаних робіт, на підставі якого сторони складають і підписують проміжний платіжний сертифікат на оплату виконаних робіт; схвалення робіт, виконуваних за контрактом, здійснюється підрядником і інженером за допомогою інспекції, складання та підписання відповідного проміжного платіжного сертифікату. Проміжний сертифікат складається і надається сторонами інженеру згідно з обговореної ними схеми і містить письмовий та аналітичний опис робіт виконаних за цим контрактом і додатками, з докладним посиланням на позиції ВОР (відомості об`єму робіт) по кожному розділу. Проміжний платіжний сертифікат оформляється щомісяця на суму виконаних робіт, а при завершенні робіт за цим контрактом складається остаточний сертифікат, котрий повинен бути схвалений, підписаний і сертифікований підрядником і інженером.

Іншого порядку здачі-приймання робіт, у тому числі у зв`язку з достроковим розірванням, контракт субпідряду не містить.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 525 - 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені норми суд застосовує з огляду на необхідність перевірки аргументів сторін на предмет їх відповідності положенням законодавства та з метою співставлення тверджень позивача та відповідача з установленими судом фактами та обставинами, а також з метою їх порівняння з нормативним регулюванням договірних відносин. Застосовані судом норми визначають законодавчі вимоги до договірних відносин як до підстав для виникнення господарських зобов`язань, зокрема щодо зобов`язань з виконання підрядних робіт, порядку їх прийняття та оплати.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмові докази (стаття 73 ГПК України).

Згідно з нормами статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 76 -79 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд, оцінивши докази, надані позивачем у підтвердження заявлених позовних вимоги в частині виконаних підрядних робіт на суму 229 483,38 грн., відхиляє їх як такі, що не дають можливості встановити факт реального виконання робіт, тобто є недостатніми для підтвердження обставин, викладених позивачем у позовній заяві.           

Щодо посилання позивача на лист третьої особи №5985/3/91-10-2733/10 від 07 грудня 2017 року, додатком до якого є інформація щодо загального обсягу виконаних робіт, то суд зауважує наступне. Зазначений у названому листі загальний обсяг виконаних робіт не дає змоги підтвердити тези позивача про включення до нього саме спірних робіт які є предметом судового розгляду у цій справі. З листа не можливо встановити те, що такі роботи виконувалися саме позивачем.

Разом з тим з листа ТОВ "Ежіс Україна" вих.№ 72 від 19 червня 2018 року (на який в судовому засіданні посилався представник позивача) суд також не може зробити висновку, що спірний обсяг робіт було виконано саме позивачем. Крім того суд зазначає, що згідно з положеннями статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення вартості підрядних робіт на суму 229 483,38 грн. не знайшли свого підтвердження у встановлених судом обставинах, а отже не підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення 38 901,93 грн. гарантійних утримань суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Тобто об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Відтак порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Так, предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

При цьому зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Характерними ознаками виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України врегульовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами першою та другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Слід відзначити, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до положень частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Суд відзначає, що в силу пункту 24.1 контракту субпідряду він є розірваним, оскільки, враховуючи встановлені господарським судом обставини у справі, основний контракт розірвано. Аналогічну правову позицію зазначено у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 918/100/18.

Відтак беручи до уваги викладене вище, а також те, що з моменту розірвання контракту субпідряду у відповідача відсутні підстави для утримання неповерненої частини гарантійних утримань, адже, правова підстава для їх утримання відпала, суд приходить висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути  38 901,93 грн. суми гарантійних утримань.

Відповідно до приписів статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки суду

На думку суду, встановлені обставини справи дають змоги дійти висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження вимог про стягнення вартості підрядних робіт на суму 229 483,38 грн. Позивач не навів суду переконливих аргументів на підтвердження своєї позиції щодо зазначених вимог. Натомість суд погоджується з аргументами відповідача щодо безпідставності вимог в цій частині.

Разом з тим, у зв`язку з розірванням договору субпідряду, у відповідача відсутні підстави для залишення у себе неповерненої частини гарантійних утримань в сумі 38 901,93 грн. Відтак позов в частині вимог про стягнення вказаних коштів підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судові витрати в сумі 4 030,00 грн. судового збору за розгляд спору підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 584,14 грн. судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а судовий збір в сумі  3 445,86 грн. слід лишити за позивачем.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." (вул. Соборна, 446, м. Рівне, 33024, ідентифікаційний код 26603641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" (вул. Кільцева,5, м. Чернігів, 14007, ідентифікаційний код 35884094) 38 901,93 грн. гарантійних платежів та 584,14 грн. судового збору.

3. В задоволенні позову в частині вимог про стягнення 229 483,38 грн. заборгованості      з виконаних робіт відмовити.

4. Судові витрати в сумі 3 445,86 грн. залишити за позивачем.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" (вул. Кільцева,5, м. Чернігів, 14007, ідентифікаційний код 35884094).

Відповідач: Акціонерне товариство Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." (вул. Соборна, 446, м. Рівне, 33024, ідентифікаційний код 26603641).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено  06 червня 2019 року.

                   Суддя                                                   Качур А.М.