Судове рішення #79464525
Єдиний державний реєстр судових рішень

 

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

04 червня 2019 року

м. Київ

справа № 452/1541/16-к

провадження № 51-8326ск18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати 

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

 

розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 червня 2018 року й ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 березня 2019 року щодо ОСОБА_5 

в межах кримінального провадження № 12016140000000087 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чарджоу Республіки Туркменістан, громадянина Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , такого, що не має судимості,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263,

ч. 2 ст. 146 КК.

 

Встановлені обставини

За вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 червня 2018 року:

ОСОБА_5 визнано винуватим і засуджено за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна, за ч. 1

ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Згідно ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання із покаранням у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці, призначеного вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 червня 2017 року за ч. 1 ст. 393 КК, ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років

3 місяці з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_5 зараховано строк попереднього ув`язнення з 16 січня 2016 року по 15 жовтня 2016 року та із 26 жовтня 2016 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Згідно з ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_5 зараховано строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишено попередній  тримання під вартою.

ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом часткового складання покарань визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_6 зараховано строк попереднього ув`язнення з 16 січня

2016 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Згідно з ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_6 зараховано строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишено попередній  тримання під вартою.

ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув`язнення з 16 січня 2016 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Згідно з ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 24 листопада 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено попередній  домашній арешт.

Вирішено питання щодо речових доказів і судових витрат.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06 березня 2019 року апеляційні скарги прокурора і представника потерпілих залишено без задоволення та частково задоволено апеляційні скарги обвинувачених і їх захисників.

Змінено вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 червня 2018 року в частині порядку зарахування строку відбуття покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №838-VІІІ) зараховано у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі: ОСОБА_5  з 21 червня 2017 року по 06 березня 2019 року включно;

ОСОБА_6  з 21 червня 2017 року по 06 березня 2019 року включно;

ОСОБА_7  з 21 червня 2017 року по 24 листопада 2017 року включно.

В решті вирок місцевого суду залишено без змін.

Суть питання

У касаційній скарзі захисник зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону через що просить скасувати рішення місцевого й апеляційного судів і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Мотиви Верховного Суду

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, усупереч наведеним положенням, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону (статей 94, 208 і частин 1, 10 ст. 290 КПК) захисник у касаційній скарзі не наводить обгрунтування незаконності рішень судів першої й апеляційної інстанцій з наведеної підстави, не посилається на конкретні норми кримінального процесуального закону, які, на його думку, не дотримано цими судами,

не вказує, у чому полягають такі порушення, як вони вплинули на законність та обгрунтованість постановленого судового рішення, і чому їх слід відносити до безумовних підстав для скасування касаційним судом вироку місцевого суду й ухвали суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК із огляду на положення

статей 370, 374, 404, ч. 2 ст. 412, 419 цього Кодексу у їх взаємозв`язку.

Висуваючи прохання про скасування вироку місцевого суду, захисник у касаційній скарзі не навів доводів на спростування висновків суду першої інстанції щодо допустимості усіх доказів, покладених в основу цього судового рішення із зазначенням того, які конкретно норми процесуального закону було порушено цим судом.

Касаційна скарга не містить обґрунтування незаконності ухвали апеляційного суду. У ній відсутні доводи щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі цього суду на спростування доводів апеляційних скарг обвинуваченого і його захисника, з посиланням на конкретні положення норм процесуального права. Натомість захисник лише наводить висновок апеляційного суду щодо відсутності порушень в порядку дослідження доказів місцевим судом,

з яким не погоджується. У той же час не зазначає чи заявлялися в апеляційному суді клопотання, в тому числі про дослідження доказів, які усупереч ч. 3

ст. 404 КПК цей суд безпідставно не задовольнив, а також, які конкретно доводи апеляційних скарг обвинуваченого і захисника в порушення ст. 419 цього Кодексу апеляційний суд не дослідив, не перевірив та не оцінив, внаслідок чого визнав їх необґрунтованими.

Враховуючи, що суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень

ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування і недотримання вимог ст. 427 цього Кодексу перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1

ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 червня 2018 року й ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 березня 2019 року ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків десять днів із дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

 

ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3 

 

  • Номер: 11-кп/783/627/17
  • Опис: кримінальне провадження щодо Хамраєва Г.В. Худика О.Р., Петрова Д.О. за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 , ч. 2 ст. 146 КК України
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 452/1541/16-к
  • Суд: Апеляційний суд Львівської області
  • Суддя: Матієк Тетяна Василівна
  • Результати справи: Винесено ухвалу про скасування ухвали (постанови)
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.05.2017
  • Дата етапу: 30.06.2017
  • Номер: 11-п/811/1200/20
  • Опис: подання по підсудності стосовно Хамраєва Г.В.,Худика О.Р. та ін.
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 452/1541/16-к
  • Суд: Львівський апеляційний суд
  • Суддя: Матієк Тетяна Василівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.10.2020
  • Дата етапу: 05.10.2020
  • Номер: 11-п/811/1245/20
  • Опис: подання про направлення до іншого суду к/п щодо Хамраєва Г.В., ХудикаО.Р. та Петрова Д.О.
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 452/1541/16-к
  • Суд: Львівський апеляційний суд
  • Суддя: Матієк Тетяна Василівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.12.2020
  • Дата етапу: 07.12.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація