ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/17814/13-а

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

04 червня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Літвіна Н.М., перевіривши апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем 24 травня 2019 року подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 295 КАС України та п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 вказаної статті строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року прийняте в порядку письмового провадження.

19 березня 2019 року відповідачем була подана до суду апеляційна скарга, яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року повернута скаржнику у зв`язку з поданням апеляційної скарги до суду неуповноваженою особою (п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України).

24 травня 2019 року відповідачем повторно подана апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Клопотання мотивоване тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що в довіреності вказано, що зазначений представник уповноважений засвідчувати копії цієї довіреності та інших документів.

Перевіряючи обґрунтованість доводів клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження судом враховано, що саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили повернення апеляційної скарги.

Відповідно, у разі, якщо скаржник невідкладно після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги повторно звертається до суду із належним чином оформленою апеляційною скаргою, він має право на поновлення строку апеляційного оскарження.

Однак, повторно звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідачем не виконано вимоги п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України. Також скаржником не надано доказів отримання ним копії ухвали апеляційного суду від 16 квітня 2019 року.

Відповідно, скаржником не надано доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак, вказаних дій відповідачем не здійснено.

У відповідності до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового оскарження є постанова від 24 жовтня 2013 року № 479/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 11470 грн 00 коп.

Відповідно, поданий до суду адміністративний позов фактично містить вимоги майнового характеру.

Положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом, за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру передбачено сплату судового збору у розмірі - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» мінімальна заробітна плата з січня 2013 року становить 1147 грн 00 коп.

При цьому, судом враховано, що ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній станом на момент подання позивачем позову) передбачала, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

У зв`язку з чим позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 172 грн 05 коп.

Разом з тим пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання апеляційної скарги сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки, звертаючись до суду з вказаним позовом позивач, зобов`язаний був сплатити судовий збір у розмірі 1720 грн 05 коп. (1147 грн 00 коп. * 1,5), ставка судового збору, який зобов`язаний сплатити відповідач звертаючись із апеляційною скаргою становить - 2580 грн 75 коп.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

За таких обставин апеляційну скаргу відповідача слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати до суду: заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення обґрунтовану іншими доводами та документ, підтверджуючий сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 169, 295, 296, 298, 325, 328 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, - залишити без руху.

Встановити Державній архітектурно-будівельній інспекції України строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Н.М. Літвіна