ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2019 року м. Кропивницький

справа № 395/292/16-ц

провадження № 22-ц/4809/871/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А.М., Карпенка О.Л.

за участі секретаря - Діманової Н.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне підприємство «Агрофірма Перлина»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Агрофірма Перлина» на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2019 року у складі судді Орендовського В.А. і

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Агрофірма Перлина» та просила визнати недійсною додаткову угоду про зміни до договору № б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004, зареєстровану 21.12.2010, укладену між ОСОБА_2 та ПП «Агрофірма Перлина» 05.08.2009.

Позовна заява мотивована тим, що 16.11.2004 між матір`ю позивача ОСОБА_2 , яка була власником земельноїділянки НОМЕР_5 , площею 7,3512 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , на підставі Державного акта на право приватної власності серії НОМЕР_3 , що знаходиться на території Шпаківської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, та Приватним Підприємством «Агрофірма Перлина»» було укладено Договір оренди землі.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору він був укладений терміном на десять років, тобто до 16.11.2014.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.2013, серії НОМЕР_6, позивач отримала у спадщину вищезазначену земельну ділянку.

25.09.2014 відповідно до п. 2.2 Договору оренди землі від 16.11.2004, позивачем подано заяву (попередження) до відповідача про бажання припинити вказаний договір.

14.10.2014 через неотримання відповіді на заяву від 25.09.2014 позивачем повторно до відповідача подана вимога про припинення договору оренди землі та повернення земельної ділянки власнику.

Листом відповідача від 27.10.2014 №79 позивачу повідомлено, що 05.08.2009 між її покійною матір`ю ОСОБА_2 та ПП «Агрофірма Перлина» укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 26.11.2004, яка зареєстрована у відділі Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області 21.12.2010 за № 04.01.377.00119.

04.12.2014 ОСОБА_1 звернулася до відділу Держземагенства у Новомиргородському районі з заявою про надання копії Додаткової угоди від 05.08.2009.

Позивачу було надано засвідчену копію Додаткової угоди про зміни до Договору оренди земельної ділянки від 26.11.2004 № б/н.

У вказаній Додатковій угоді в графі «Орендодавець» після прізвища та ініціалів ОСОБА_2 , стоїть підпис вчинений не її матір`ю, а невідомою їй особою.

Доводи позивача підтверджуються висновком судово-почеркознавчої експертизи №809 від 07.05.2015, проведеної в кримінальному провадженню на підставі постанови слідчого від 20 квітня 2015 року, експертами ОНДІСЕ при МЮ України в Кіровоградській області, згідно якого підпис у спірному договорі виконаний не самою ОСОБА_2 , а іншою особою.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним Додаткову угоду про зміни до Договору оренди земельної ділянки № б/н від 26.11.2004, зареєстровану 21.12.2010, укладену між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Агрофірма Перлина» 05.08.2009.

Стягнуто з Приватного підприємства «Агрофірма Перлина» на користь ОСОБА_1 5936 грн судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що підпис від імені померлої ОСОБА_2 в додатковій угоді про внесенням змін до договору № б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004, зареєстрованої 21.12.2010, укладеної між ОСОБА_2 та ПП «Агрофірма Перлина» вчинений не ОСОБА_2 , а іншою особою, тобто всупереч волі останньої.

В апеляційній скарзі ПП «Агрофірма Перлина» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, суд першої інстанції неправильно встановив обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Суд в рішенні посилався на висновок експерта, згідно якого дійшов висновку, що підпис у графі «Орендодавець» після прізвища та ініціалів ОСОБА_2 в кожному із трьох примірників (оригіналів) Додаткової угоди виконаний не ОСОБА_2 а іншою особою.

Однак, висновок експерта не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.

Суд за заявою підприємства викликав у судове засідання експерта для надання пояснень по висновку експерта, але представник підприємства не міг забезпечити явку в судове засідання свого представника в зв`язку з чим просило суд відкласти призначене судове засідання 21.02.2019 на іншу дату.

Але суд прийняв рішення у справі 21.02.2019 і як вбачається зі змісту оспорюваного рішення суду експерт не надавав пояснень по складених ним висновків і ймовірно взагалі не був присутній в судовому засіданні.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Деркаченко Ю.О. заперечував проти доводів апеляційної скарги.

ПП «Агрофірма Перлина» свого представника в судове засідання апеляційного суду не направило, надало заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Заява про відкладення розгляду справи мотивована тим, що підприємство не може забезпечити явку свого представника в судове засідання, оскільки дія договору про надання юридичних послуг, укладеного підприємством з адвокатом, закінчилась і підприємство вживає заходи для укладення нового договору про надання юридичних послуг.

Підприємство не може забезпечити явку іншого представника у зв`язку з дією адвокатської монополії на представництво в судах, а сам керівник підприємства не зможе належним чином представляти інтереси підприємства, оскільки не володіє спеціальними знаннями в галузі права.

Відповідно до положень ч.1 ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Отже, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Заслухавши представника позивача ОСОБА_1 адвоката Деркаченка Ю.О., який заперечував проти відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи з огляду на таке.

ПП «Агрофірма Перлина» подало апеляційну скаргу на рішення суду ще 28 березня 2018 року, що підтверджується відміткою суду (т.3 а.с.77) і апеляційна скарга ухвалою суду від 09.04.2019 залишалася без руху з підстав не спати підприємством судового збору за подання апеляційної скарги (т.3 а.с.89).

Після спати судового збору ухвалою суду від 25.04.2019 провадження у справі відкрито (т.3 а.с.100) і копію ухвали направлено підприємству та його представнику (т.3 а.с.102,103).

З огляду на викладене, ПП «Агрофірма Перлина» мало достатній час, щоб укласти з адвокатом договір про надання юридичних послух, ще з дати подання до суду апеляційної скарги, тобто з 28.03.2018, або навіть з дати отримання рішення суду, яке підприємство отримало 01.03.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.3 а.с.72).

Не заслуговують уваги доводи заяви про закінчення дії договору про надання юридичних послуг з адвокатом, оскільки в матеріалах справи відсутній такий договір, а інтереси підприємства в суді першої інстанції на підставі довіреності, виданої ПП «Агрофірма Перлина» 12 вересня 2017 року, представляв ОСОБА_3 , який є адвокатом, що підтверджується копією Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю (т.3 а.с.28) і строк дії довіреності три роки, тобто до 12 вересня 2020 року (т.2 а.с.73).

Крім того, суд звертає увагу, що з позовом до суду ОСОБА_1 звернулася ще 10.03.2016, а тому представляти інтереси підприємства в суді апеляційної інстанції може і особа, яка не є адвокатом.

Оскільки ПП «Агрофірма Перлина» про дату, час і місце розгляду справи повідомлене належним чином, а наведені ним причини неявки представника в судове засідання суд визнає неповажними, тому суд вирішив розглянути справу без участі представника відповідача, що відповідає положенням ст.372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що покійною матір`ю позивача ОСОБА_2 , яка була власником земельної ділянки НОМЕР_5 , площею 7,3512 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , на підставі Державного акта на право приватної власності серії НОМЕР_3 , що знаходиться на території Шпаківської сільської ради, Новомиргородського району Кіровоградської області та Приватним підприємством «Агрофірма Перлина»» було укладено Договір оренди землі.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору він був укладений терміном на десять років, тобто до 16.11.2014 (т.1.а.с.11,17).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.2013, серії ВТЕ № 562396, позивач отримала у спадщину вищезазначену земельну ділянку (т.1 а.с.12-16).

25.09.2014, відповідно до п. 2.2 Договору оренди землі від 16.11.2004, позивачем було подано заяву (попередження) до відповідача про бажання припинити вказаний договір.

14.10.2014, через неотримання відповіді на її заяву від 25.09.2014, позивач повторно направив відповідачу попередження (вимога) про припинення договору оренди землі та повернення земельної ділянки власнику (т.1 а.с.24-25).

Листом відповідача від 27.10.2014 №79 позивачу повідомлено, що 05.08.2009 між її покійною матір`ю ОСОБА_2 та ПП «Агрофірма «Перлина» укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 26.11.2004, яка зареєстрована у відділі Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області 21.12.2010 за № 04.01.377.00119.

04.12.2014 ОСОБА_1 звернулася до відділу Держземагенства у Новомиргородському районі з заявою та отримала засвідчену копію Додаткової угоди про зміни до Договору оренди земельної ділянки від 26.11.2004 № б/н (т.1 а.с. 18-19).

Згідно висновку експерта (повторна експертиза) Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 4942 від 16.11.2018 - підпис у графі «Орендодавець» після прізвища та ініціалів ОСОБА_2 у в кожному з трьох примірників (оригіналів) Додаткової угоди про зміни до договору № б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004, який зареєстрованій 21.10.2010, укладеній між ОСОБА_2 та ПП «АФ «Перлина»» 05.08.2009 - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (т.3 а.с.2-4).

Крім того, органом досудового розслідування під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015120220000097 від 12.02.2015 була проведена судова-почеркознавча експертиза на підставі постанови слідчого від 20 квітня 2015 року, проведення якої було доручено експертам ОНДІСЕ при МЮ України в Кіровоградській області.

Згідно висновку експерта № 809 від 07.05.2015 підпис у спірному договорі виконаний не самою ОСОБА_2 , а іншою особою (т.1 а.с.21-23, т.2 а.с.48, 229-231).

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною виходячи з наступного.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Однією з засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України).

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (ст.14 Закону України «Про оренду землі»).

Письмова форма договору є виявом волі сторін на укладення договору та підтвердженням досягнутої домовленості щодо його умов.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

На укладений договір поширюється презумпція правомірності правочину, встановлена ст. 204 ЦК України, яка може бути оспорена в судовому порядку.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, закріплені у ст. 203 ЦК України. Зокрема, згідно приписами ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Згідно ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Матеріалами справи підтверджується, що між матір`ю позивача ОСОБА_2 , яка була власником земельної ділянки НОМЕР_5 , площею 7,3512 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , на підставі Державного акта на право приватної власності серії НОМЕР_3 , що знаходиться на території Шпаківської сільської ради, Новомиргородського району Кіровоградської області, та Приватним підприємством «Агрофірма Перлина» укладено Договір оренди землі.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору, він укладений терміном на десять років, тобто до 16.11.2014. (т.1.а.с.11,17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.2013, серії ВТЕ № 562396, позивач отримала у спадщину вищезазначену земельну ділянку (т.1 а.с.12-16).

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30 Закону України «Про оренду землі»).

У справі, яка переглядається, позивач оспорює дійсність укладеної між її матір`ю ОСОБА_2 та ПП «Агрофірма Перлина» додаткової угоди до договору оренди землі.

Позивач ОСОБА_1 зазначала, що цю додаткову угоду її мати не укладала і її текст не підписувала, інших осіб на вчинення такого правочину від її імені не уповноважувала.

Цивільне судочинство базується, зокрема, на принципі змагальності сторін відповідно до якого часники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 3 ст. 2, ст. 12, ст. 81 ЦПК України).

Водночас на суд покладається обов`язок оцінки доказів за правилами, передбаченими ст. 89 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до п. 1.1. розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу від 26 грудня 2012 року № 1950/5), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 05 квітня 2018 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 та призначено повторну судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлені такі питання:

- Ким виконаний підпис у графі «Орендодавець» після прізвища та ініціалів ОСОБА_2 у кожному з трьох примірників (оригіналів) Додаткової угоди про зміни до договору № б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004, зареєстрованій 21.10.2010, укладеній між ОСОБА_2 та ПП «АФ «Перлина»» 05.08.2009, - ОСОБА_2 чи іншою особою?

Проведення повторної експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.384,385 КК України.

Для порівняльного дослідження експерту надано:

- матеріали цивільної справи № 395/292/16-ц (провадження № 2/395/1/2018) у 2-х томах;

- три примірники оригіналу укладеної 05.08.2009 Додаткової угоди про зміни до договору № б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004, зареєстрованої 21 грудня 2010 за №04.10.377.00119, кожний з яких знаходиться на 1 арк.;

- вільні зразки підпису ОСОБА_2 : 2 примірники оригіналу заповіту ОСОБА_2 , складений та посвідчений секретарем Шпаківської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області 11 грудня 2009, зареєстровано в реєстрі № 14 на 01(одному) арк., кожний з яких знаходиться на 1 арк.; оригінал договору оренди землі від 16 листопада 2004 р., зареєстрований у Новомиргородському відділі Кіровоградської регіональної філії Центру Державного кадастру № 2708 26 листопада 2004 р. на 1 арк.; копії 1 3, 10 11 сторінок паспорта ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , виданого Новомиргородським РВ УМВС України в Кіровоградській області на 1 арк.; оригінал довіреності від 19.12.2006 на 1 арк.; оригінал доручення від 09.06.2005 на 1 арк.; оригінал доручення від 16.12.2002 на 1 арк.; оригінал форми № 1на видачу паспорту з фотокарткою ОСОБА_2 на 1 арк.; оригінал заповіту від 20.10.1993 на 1 арк.

- вільні зразки почерку ОСОБА_2 : конверт з рукописними записами 1 (одна) шт.;

3 (три) аркуші паперу в лінію з рукописними записами з однієї сторони; 1 (один) аркуш паперу в лінію з рукописними записами з двох сторін; телефонний записник.

Згідно висновку експерта № 4942 від 16.11.2018, складеного судовим експертом ОСОБА_4 , яка працює на посаді старшого судового експерта лабораторії почеркознавчих та технічного дослідження документів, має другий кваліфікаційний клас судового експерта з правом проведення почеркознавчих експертиз за спеціальністю 1.1 «Дослідження почерку та підписів», вищу юридичну освіту, спеціальність «Правознавство», кваліфікація «Юрист» та стаж експертної роботи з 2004 року (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта № 189, видане 02.04.2004 Львівським НДІ судових експертиз, термін дії до 02.04.2019), попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову від виконання покладених обов`язків без поважних причин (ст. ст. 384, 385 КК України):

- підписи від імені ОСОБА_2 розташовані у графі: « Орендодавець », після записів: « ОСОБА_2» та після запису: « ОСОБА_2 » на трьох примірниках додаткової угоди від 05.08.2009 про зміни до договору №б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004, зареєстрованої 21.12.2010 за № 04.10.377.00119, укладеної між ПП «Агрофірма «Перлина» та ОСОБА_2 , - виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Суд першої інстанції дав правильну оцінку висновку експерта з огляду на таке: при призначенні та проведенні експертизибуло додержано вимоги законодавства; обставин, які виключали участь експерта у справі не встановлено; експерт є компетентним; експертні дослідження здійснені в межах повноважень експерта; кількість і якість наданих об`єктів дослідження виявилася достатньою для надання категоричного висновку; експерт надав повну відповідь на поставлене питання; дослідницька частина висновку узгоджується з підсумковим висновком експертизи; висновок є обґрунтованими не суперечить іншим доказам у справі та фактичним даним.

Отже, на основі спеціальних знань та наданих судом об`єктів дослідження і матеріалів, експертом встановлено та надано категоричний негативний висновок, що підпис у оспорюваній додатковій угоді до договору оренди землі виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Суд першої інстанції надав правильну оцінку доказам, правильно і повно встановив обставини, що мають значення для справи.

Встановивши вказані обставини, суд дійшов правильного висновку про відсутність волевиявлення ОСОБА_2 на укладення з відповідачем оспорюваного правочину та зміну раніше визначених основним договором умов оренди, а тому суд обґрунтовано визнав оспорювану позивачем додаткову угоди недійсною з передбачених ч. 3 ст. 203, ст. 215 ЦПК України підстав.

Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про невідповідність висновку експерта вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 та закінчення судом розгляду справи без допиту експерта не заслуговують на увагу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агрофірма Перлина» залишити без задоволення, а рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2019 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 04.06.2019.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді А. М. Головань

О. Л. Карпенко