Ухвала

Іменем України

21 травня 2019 року

м. Київ

справа № 1607/692/2012

провадження № 61-8595 ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської областіу складі судді Дем`янченка С. М. від 15 січня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А., від 10 квітня 2019 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (далі - ТОВ «ФК «Поліс») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк») його правонаступником ТОВ «ФК «Поліс» у виконавчому провадженні № 39403174 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 2 355 840,65 грн, посилаючись на те, що придбав у банку вказане право вимоги. Крім того, у зв`язку із втратою виконавчих листів просив видати їх дублікати.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року, заяву ТОВ «ФК «Поліс» задоволено. Внесено зміни до виконавчих листів, а саме: замінено стягувача з ПАТ «ВТБ Банк» на ТОВ «ФК «Поліс» у виконавчому провадженні № 39403174 за виконавчими листами № 1607/692/2012, виданими Зіньківським районним судом Полтавської області. Видано ТОВ «ФК «Поліс» дублікати виконавчих листів Зіньківського районного суду Полтавської області у цій справі, а саме щодо боржника ОСОБА_3 та ОСОБА_1

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було повно та всебічно досліджено докази у справі, не витребувано належних, достовірних та допустимих доказів, які були підставою для видачі дублікатів виконавчих листівта безпідставно поновлено строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Щодо заміни сторони виконавчого провадження.

Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до положень частини першої статті 442 ЦПК України та частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд за заявою виконавця або заінтересованої сторони замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до положень частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно із статтею 514 ЦК України цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено законом.

Замінюючи стягувача у виконавчому провадженні на ТОВ «ФК «Поліс», суди попередніх інстанцій, встановивши, що до ТОВ «ФК «Поліс» перейшло право вимоги, що виникло з укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Поліс» договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами від 18 листопада 2015 року, вірно виходили з того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, що є підставою, передбаченою частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», длязаміни сторони виконавчого провадження.

Дані висновки відповідають правовій позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, застосування судами статті 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК Українита частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» є правильним і не викликає розумних сумнівів.

Щодо видачі дубліката виконавчих листів.

Згідно із пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Встановивши, що втрата виконавчих документів відбулася при пересилці, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для видачі дублікатів виконавчих листів.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів про те, що виконавчі документи не були передані ТОВ «ФК «Поліс» при передачі права вимоги за кредитними договорами, що позбавляє можливості останнього пред`явити їх до виконання. Із наведених вище міркувань, суд визнає касаційну скаргу необгрунтованою.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, зі змісту касаційної скарги та доданих матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.

Щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Ухвала суду першої інстанції в частині щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, яка віднесена до категорії ухвал, вказаних у пункті 24 частини першої статті 353 ЦПК України, після її перегляду в апеляційному порядку, не входить до переліку ухвал, які є предметом оскарження у касаційному порядку.

Постанова апеляційного суду в цій частині, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали, не може бути предметом перегляду у касаційному порядку.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

№ 61-10084 сво18 від 04 липня 2018 року.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, що не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 рокута постанову Полтавського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта