УХВАЛА

05 червня 2019 року

Київ

справа №826/18635/13-а

адміністративне провадження №К/9901/13525/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №826/18635/13-а за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за участю Прокуратури міста Києва, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за участю Прокуратури міста Києва, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019, позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби 10.05.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2019 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено строк на усунення виявлених судом недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 23.05.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102927064658.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено платіжне доручення №1119 від 22.05.2019 на суму 3302,64грн., що свідчить про сплату судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом.

Одночасно, заявником направлено клопотання про зменшення розміру судового збору у даній справі або продовження строку на усунення недоліків щодо надання документа про доплату такого, враховуючи майновий стан сторони.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, на підтвердження доводів викладених у вказаній заяві, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Також, заявником не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №826/18635/13-а та отримання відповідного фінансування.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Це стосується і заявників, які маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак неналежне фінансування податкового органу не може слугувати підставою для продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що наведені заявником у клопотанні обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставою для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, або розстрочення такої сплати, або продовження строку на усунення недоліків щодо надання документа про сплату судового збору. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання відповідача про зменшення розміру судового збору у даній справі або продовження строку на усунення недоліків щодо надання документа про доплату такого задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про доплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби не виконано вимоги ухвали Верховного Суду щодо надання документа про сплату судового збору, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зменшення розміру судового збору або продовження строку на усунення недоліків у справі №826/18635/13-а.

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №826/18635/13-а за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за участю Прокуратури міста Києва, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду