Справа № 2-а-85/10р.

ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        10 лютого 2010 року, Світловодський міськрайонний суд  Кіровоградської області в складі:      

           головуючого судді: Регеша В.О.                                        

           при секретарі: Фадєєвій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Світловодська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ в Київській області  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 110830 складеної 13.11.2009 року посилаючись на неправомірність дій відповідача та незаконність накладення на нього штрафу.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, уточнивши при цьому, що 13.11.2009 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за те , що перевищив швидкість руху на 41 км/год., тобто рухався зі швидкістю 101 км/год.. Швидкість руху вимірювалась приладом «Беркут» №0603159 .

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 13.11.2009 року ОСОБА_1 себе винним в даному правопорушенні не визнав та пояснив, що рухався зі швидкістю 70 км/год. Запитавши інспектора на чому ґрунтується його докази ОСОБА_1 було показано табло радара на якому була цифра 101 км/год. але з вказаних даних не вбачалось, що саме вказана швидкість була зафіксована з автомобіля, яким керував він.. Більше ніяких незаперечних документальних та відео доказів не тільки його провини , але і самого факту здійснення ним правопорушення інспектор йому не надав, та і не міг надати, оскільки ОСОБА_1 не порушував ПДР.

Прилад вимірювання швидкості руху автомобіля не видав жодного підтвердження того факту , що була обміряна швидкість руху саме автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а не інших автомобілів які рухалися з ним в попутному та в протилежному напрямку.  На прохання ОСОБА_1  надати йому дані підтверджуючі придатність даного приладу для фіксування швидкості руху автомобілів, тобто чи пройшов він сертифікацію, з якого по який час він повинен використовуватись, а також даних, що саме даним працівником ДАІ він може бути використаний , ОСОБА_1 не надали.

В порушення вимог ст.. ст.. 254,285,289 КУпАП , а саме в присутності ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався, копії протоколу йому ніхто не надав, участі при розгляді адміністративної справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності він не приймав, оскаржувана постанова не була направлена йому протягом трьох днів з дня її винесення , в зв’язку з чим ним було пропущено строк на її оскарження.

Просив суд визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань чи заперечень на позов не надав, що дає суду підстави для розгляду справи за наявними у справі доказами.

Виходячи з викладеного та дослідивши всі інші матеріали справи суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, оскільки прилад вимірювання швидкості руху автомобіля не видав жодного підтвердження того факту, що була обміряна швидкість руху саме автомобіля під керуванням ОСОБА_1, а не інших автомобілів які рухалися з ним в попутному та протилежному напрямку , а також в справі відсутні заперечні документи та відео докази, а отже в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Відповідач мав можливість довести протилежне в судовому засіданні, але до суду не з’явився та не надав жодних доказів чи заперечень.

 Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що протиправність діяння з боку відповідача підтверджується лише протоколом складеним відповідачем, зміст якого спростовується поясненнями позивача, суд вважає недостатнім вказаного доказу для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В постанові, що оскаржується, не зазначено доказів, на підставі яких було прийнято рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

    Отже постанова відповідача  АІ № 110830 від 13.11.2009 року є неправомірною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 7, 122, 248, 268, 278-280, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 18, 19, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії відповідача щодо винесення постанови АІ №   110830 від 13.11.2009   року по справі про адміністративне правопорушення незаконними.

Скасувати постанову відповідача АІ №   110830 від 13.11.2009   року по справі про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_1   до адміністративної відповідальності та застосування адміністративного стягнення у вигляді  штрафу в розмірі 275,00 гривень, як незаконну, а справу закрити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України  - з дня складання в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду                                                                          ОСОБА_2