УХВАЛА

03 червня 2019 року

Київ

справа №560/3825/18

касаційне провадження №К/9901/14885/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (суддя-доповідач), Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М., розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі № 560/3825/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-експрес" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 04.02.2018, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, позовні вимоги задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України за № 12886/41138032/2 від 18.06.2018; зобов`язав Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 21.05.2018, подану ТОВ "Нафта-експрес".

Державна фіскальна служба України подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд першої інстанції ухвалою від 03.12.2018 призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суди попередніх інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що платником податків було надано всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної, відсутність яких зумовила прийняття Комісією регіонального рівня рішення про відмову у реєстрації податкової накладеної. Крім того, причина відмови в задоволенні скарги - "відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/ чи можливість надання послуг, виконання робіт", є неконкретизованою, і свідчить про формальний розгляд скарги позивача, що протиправно.

Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційні скарзі таких застережень не міститься.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2019, необґрунтованою.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись пунктом 5 частиною першою, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна