Справа № 368/469/19

Рішення 2/368/367/19

Іменем України

"28" травня 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

за участю секретаря судового засідання Назаренко А.І.

з участю позивача ОСОБА_1

та відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в спрощеному позовному провадженню за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на її користь на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 2 000 гривень щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття та на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 2 000 гривень щомісячно починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення сином повноліття, обґрунтовуючи позов наступним.

06 жовтня 2007 року вона уклала шлюб з відповідачем, який був зареєстрований Балико-Щучинською сільською радою Кагарлицького району Київської області, актовий запис 07.

Від спільного шлюбу у них народилося двоє дітей, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 син ОСОБА_4 , які на даний час проживають разом з нею і знаходяться повністю на її утриманні.

Спільне життя з відповідачем не склалося і за рішенням Кагарлицького районного суду від 16 березня 2017 року шлюб між ними було розірвано.

Він її з дітьми залишив і проживає на даний час від них окремо. Коштів на прожиття їм з дітьми не надає і вони майже повністю на даний час знаходяться на її утриманні.

Вона на даний час роботи не має, підробляється неофіційно періодичними заробітками так як в селі достойної роботи не має, і її заробітків не хватає на повне утримання дітей, а вже на своє утримання та сплату за комунальні послуги вона не каже.

А тому вона вимушена за захистом своїх прав та прав своєї дітей звертатися до суду з даним позовом, оскільки відповідач належним чином своїх дітей не утримує, не допомагає їй коштами, тому вона вимушена подавати позов до суду про стягнення з нього коштів на утримання їхніх дітей за рішенням суду.

Її матеріальний та фінансовий стан не дозволяє в повному обсязі забезпечити дітей усім необхідним.

Іншим особам на сьогодні, відповідач аліменти не платить. Відповідач працює не офіційно водієм у ПП «КИЇВ ХЛІБ» і має добрі заробітки більше 15 000 гривень щомісячно. Заробіток має регулярний і має можливість сплачувати аліменти, однак ухиляється від своїх батьківських обов`язків.

У зв`язку з вище викладеним, вона вимушена за захистом своїх прав та прав дітей звертатися з даним позовом до суду та просити суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки, ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 по 2 000 гривень на кожного щомісячно починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дітьми повноліття, так як згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батько зобов`язаний утримувати своїх дітей.

В цю суму вона врахувала і додаткові кошти на утримання дитини.

Питання з приводу сплати коштів відповідачем їй на утримання дітей, нею в позасудовому порядку вирішити не вдалось.

В зв`язку з подачею даного позову до суду нею понесені витрати в сумі-700 гривень. Інших судових витрат нею не передбачаються.

Відповідач просить суд позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково та стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 1100,00 гривень щомісячно з часу звернення до суду з даним позовом та до досягнення донькою повноліття та на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 1100,00 гривень щомісячно з часу звернення до суду з даним позовом та до досягнення сином повноліття, мотивуючи наступним. Він розуміє свій обов`язок сплачувати аліменти та не має наміру від нього ухилятися, але сплата аліментів у розмірі по 2000,00 (дві тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину є для нього непосильною, оскільки він працює водієм автомобіля по розвозці хліба, отримує мінімальну заробітну плату, що підтверджується довідкою, яка додається. Прожиткові мінімуми на 2019 рік для різних категорій населення встановлюються в Україні Законом "Про Державний бюджет на 2019 рік" за поданням Міністерства фінансів. Прожитковий мінімум для дитини віком від 6 років до 18 років на 2019 рік в Україні встановлений в наступних розмірах: з 01 січня 2019 по 30 червня - 2027,00 грн.; з 01 липня по 30 листопада - 2118,00 грн.; з 01 грудня - 2218,00 грн. На той час, коли він з позивачкою проживав разом, його середня місячна заробітна плата складала 4250 гривень. Невдоволення позивачки розміром його заробітної плати і стало причиною розірвання їхнього шлюбу в 2017 році. Позивачка забрала дітей та почала проживати окремо від нього. Прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а саме: для їхніх доньки та сина, які підпадають під вікову категорію дітей від 6 до 18 років, на даний час складає 2,027 гривень. При стягненні із нього аліментів у розмірі 2000,00 гривень щомісячно на кожну дитину він практично самостійно буде забезпечувати доньку та сина прожитковим мінімумом, що суперечить наведеному вище, а саме, передбаченому статтею 180 Сімейного кодексу України, обов`язку обох батьків утримувати свою дитину. В своїй позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що він неофіційно працює водієм в ПП «Київ Хліб», має заробітки більше 15 000,00 гривень щомісячно та ухиляєтьсь від батьківських обов`язків по сплаті аліментів на утримання дітей. Такі твердження ОСОБА_1 нічим не підтверджені, є надуманими та вводять суд в оману. Він дійсно працює водієм та дійсно здійснює перевезення хліба. Але він працює офіційно, перебуває у трудових стосунках фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 , з якою у нього укладена трудова угода та яка надає транспорті послуги ПП «Київ Хліб» по перевезенню хліба. Отже, у нього укладена трудова угода з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 і він не працює неофіційно водієм ПП «Київ Хліб», як це стверджує позивачка. Дана обставина підтверджується трудовим договором, копія додається. Його заробітна плата в місяць складає далеко не 15 000,00 гривень, як це стверджує позивачка, а є мінімальною. Дана обставина підтверджується довідкою про заробітну плату, яка додається. В своїй позовній заяві позивачка стверджує, що він не має іншої родини, не має на утриманні інших осіб, зокрема батьків, чи осіб, які потребують обов`язкового утримання з його боку. Таке твердження позивачки також є неправдивим та вводить суд в оману. Він є зареєстрованим та проживає в селі Липовий ріг Миронівського району Київської області разом із мамою, яка є пенсіонеркою. Дана обставина підтверджується довідкою виконкому Ржищівської міської ради Київської області, копія якої додається. Будучи пенсіонерко, його мама отримує мінімальну пенсію, розмір якої складає 1497 гривень. Дана обставина підтверджується довідкою пенсійного фонду, копія якої додається. Оскільки його мама є пенсіонеркою та отримує мінімальну пенсію, то він надає їй посильну матеріальну допомогу на купівлю ліків, на лікування в лікувальних закладах в умовах стаціонару, сплачує комунальні платежі, купує продукти харчування. Враховуючи вищевикладене, вважає, що доцільним буде стягнення із нього на користь їхніх спільних із позивачкою доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 аліментів у розмірі по 1100,00 гривень щомісячно на кожну дитину з відповідною індексацією.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що між сторонами 06 жовтня 2007 року зареєстровано шлюб, про що Балико-Щучинською сільською радою Кагарлицького району Київської області 06.10.2007 року внесено відповідний актовий запис № 07.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішенням Кагарлицького районного суду від 16.03.2017 року шлюб між сторонами було розірвано.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно зі статтею 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини першої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років установлено: з 1 січня 2019 р. - 2 027 гривень, з 1 липня 2019 р. - 2 118 гривень, з 1 грудня - 2 218 гривень, а прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень.

Між сторонами існує спір щодо розміру аліментів на утримання дітей

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, а саме, що він є здоровою, працездатною особою.

Відповідач не відноситься до категорії непрацездатних осіб, оскільки працює у Фізичної особи підприємця ОСОБА_9 , що підтверджується трудовим договором, дія якого до 31.12.2019 р., на обліку в службі зайнятості, як безробітний, не перебуває. Відповідач не позбавлений обов`язку утримувати неповнолітніх дітей.

Що стосується твердження відповідача про утримання інших осіб, а саме: матері - ОСОБА_10 , так як вона є особою пенсійного віку, то вказане твердження не можливо взяти до уваги та жодними належними доказами не підтверджені, оскільки ОСОБА_10 має і інших дітей, які мають можливість також приймати участь у допомозі матері.

Щодо проведення оплати за комунальні послуги відповідачем за житло, де він зареєстрований, то суд їх взяти до уваги не може, так як доказів належних та допустимих відповідачем не надано. Копія пенсійного посвідчення його матері та довідка про місце реєстрації та складу сім`ї не доводять таких витрат ОСОБА_11 , про які він зазначає.

Що стосується твердження відповідача щодо того, що він є зареєстрованим в АДРЕСА_1 , то судом приймається вказане твердження до уваги, але не приймається до уваги те, що він там же і проживає, оскільки під час судового розгляду відповідачем було вказано іншу адресу проживання, а саме: в м . Києві , де він орендує квартиру.

Що стосується твердження позивача про те, що відповідач ухиляється від надання коштів на утримання їхніх дітей, то суд не може взяти до уваги, оскільки як позивач, так і відповідач повідомили, що відповідач надавав позивачу кошти в сумі 2000,00 гр., але їх недостатньо для гармонійного розвитку дітей.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача на утримання дітей у твердій грошовій сумі.

Але щодо самих сум, то суд вважає, що на утримання дочки ОСОБА_3 з відповідача слід визначити аліменти в розмірі 1500,00 грн., а на утримання сина в розмірі 1100,00 грн., тому в іншій частині позивачу суд відмовляє.

Аліменти саме у такому розмірі будуть достатніми для забезпечення мінімальних потреб дітей та не ставлять у скрутне становище платника аліментів.

При цьому сторони не позбавлені можливості згодом, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів (частина 1 статті 192 СК України).

Стаття 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до положень ст. 430 ЦПК України суд допускає рішення до негайного виконання в межах суми аліментів за один місяць.

Що стосується судових витрат, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати по справі.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.

З наведеної норми процесуального закону вбачається, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, на такого учасника справи покладається обов`язок компенсувати судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору лише у розмірі 50 відсотків, адже інші 50 відсотків компенсуються позивачеві за рахунок державного бюджету.

Враховуючи викладене, слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 384 грн. 20 коп., а також повернути позивачу 50 відсотків, тобто 384 грн. 20 коп. сплаченого судового збору з державного бюджету.

На підставі вищевикладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 180, 182, 184, 192 СК України ст.ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1100 (одну тисячу сто) грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 19 квітня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одну тисячу п`ятсот) грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 19 квітня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03.06.2019 р.

Суддя І.І. Шевченко