Єдиний унікальний номер 243/6172/18 Номер провадження 22-ц/804/1435/19

Єдиний унікальний номер 243/6172/18 Головуючий у 1 інстанції Пронін С.Г.

Номер провадження 22-ц/804/1435/19 Доповідач Корчиста О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Новікової Г.В., Тимченко О.О.

за участю секретаря Ситнік Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу №243/6172/18 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2019 року, ухвалене в приміщенні суду в м. Слов`янськ Донецької області,

встановив:

У липні 2018 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно набутих коштів. В обґрунтування позову зазначало, що позивачем було проведено перевірку незаконного заволодіння 15 лютого 2015 року грошовими коштами АТ КБ «Приватбанк», за результатами якої було встановлено, що 15 лютого 2015 року шахрайськими діями невстановлених осіб було здійснено перепідключення терміналу самообслуговування TS100816, який розташований у м. Одеса , на заблокований термінал самообслуговування TS205952, розташований у м. Донецьк, з наступним поповненням карток та рахунків мобільних телефонів фізичних осіб проте без фактичного внесення грошових коштів до терміналу банку. Було виявлено поповнення шахрайським шляхом на суму 215 500 гривень банківської картки № НОМЕР_1 , держателем якої згідно відомостей АТ КБ «Приватбанк» є ОСОБА_2 , що значиться у комплексах банку померлою особою, та переведення відповідачем ОСОБА_1 , у незаконному володінні якого дана банківська картка перебувала, цієї грошової суми з картки у готівку. У зв`язку із цим позивачем на ім`я відповідача було відкрито рахунок дебіторської заборгованості на суму спричиненої банку шкоди у розмірі 215 500 гривень, яка до цього часу за ним обліковується. Посилаючись на те, що оскільки до теперішнього часу ОСОБА_1 безпідставно набуті ним грошові кошти банку не повернув, просило стягнути на їх користь з ОСОБА_1 безпідставно набуті ним грошові кошти у сумі 215 420 гривень, пеню в розмірі 108 997 гривень та понесені судові витрати.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2019 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції надано невірну оцінку поданим ними письмовим доказам у вигляді висновку Напрямку «Служба безпеки» банку, а також, судом не враховано, що відповідач ОСОБА_1 у своєму відзиві на позовну заяву не зазначав, що він не писав пояснень та не визнавав своєї участі у спричиненні неправомірних дій, які призвели до спричинення матеріальної шкоди.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

В судове засідання апеляційного суду представник позивача АТ КБ «Приватбанк» не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Подав заяву з проханням розглянути справу без його участі, апеляційну скаргу просив задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 . просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк» підлягає залишенню без задоволення за таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу із висновку за результатами «Службової перевірки щодо відпрацювання проблемного активу позичальника ОСОБА_2 » № ZAKL-2017/1-6866128 від 01 червня 2017 року, службою безпеки позивача було встановлено, що 15 лютого 2015 року шахрайськими діями невстановлених осіб внаслідок перепідключення працюючого терміналу самообслуговування TS100816, який розташований у м. Одеса, на заблокований термінал самообслуговування TS205952, розташований у м. Донецьк, було поповнено без фактичного внесення грошових коштів до терміналу банку банківську картку № НОМЕР_1 , належну померлому 25 листопада 2014 року ОСОБА_2 , на суму 215 500 грн., яку в подальшому перевів у готівку відповідач ОСОБА_1 , у незаконному володінні якого дана банківська картка перебувала.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» суд першої інстанції надав оцінку поданим сторонами письмовим доказам та виходив з того, що позивачу на виконання вимог ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України необхідно довести, що саме відповідач і є тією особою, яка набула грошові кошти банку без достатньої правової підстави, оскільки нормою статті 1212 ЦПК України визначено, що майно, набуте або збережене без достатньої правової підстави за рахунок іншої особи, зобов`язана повернути цій особі саме та особа, яка таке майно набула або зберегла, а не будь-яка особа взагалі. Також суд виходив з того, що наданий позивачем витяг з висновку за результатами «Службової перевірки щодо відпрацювання проблемного активу позичальника ОСОБА_2 » № ZAKL-2017/1-6866128 від 01 червня 2017 року не є допустимим доказом на підтвердження вчинення відповідачем ОСОБА_1 шахрайських дій щодо заволодіння ним грошовими коштами позивача АТ КБ «Приватбанк» в розумінні ст.78 ЦПК України не є належним доказом.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов із дотриманням норм матеріального та процесуального закону.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, доведенню підлягають обставини, які свідчать про набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

На підтвердження набуття відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів АТ КБ «Приватбанк» надав виписку з 01 січня 2010 року по 19 вересня 2017 року по картрахунку НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 . (а.с.5)

Також позивачем надано витяг з висновку службової перевірки щодо відпрацювання проблемного активу позичальника ОСОБА_2 , зі змісту якого вбачається, що було вирішено питання про відкриття дебіторського рахунку на ім`я ОСОБА_1 та перенесення суми заборгованості з рахунку № НОМЕР_2 в сумі 215 500 гривень на знову відкритий рахунок дебіторської заборгованості 2809* ОСОБА_1 та ксерокопію пояснень від імені ОСОБА_1 (а.с.7-9, 13-14)

Будь-яких доказів на підтвердження доводів позивача про зняття ОСОБА_1 грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_2 у вказаній позивачем сумі, АТ КБ «Приватбанк» не надано.

Зазначене свідчить, що позивач не надав доказів отримання ОСОБА_1 грошових коштів усупереч вимогам чинного законодавства.

Виходячи з викладеного, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність безспірних доказів на підтвердження доводів позовної заяви про отримання відповідачем грошових коштів.

На підставі вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За своєю формою рішення суду відповідає вимогам ст. 265 ЦПК України.

Згідно ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Виходячи з вказаної норми закону, до компетенції суду апеляційної інстанції не входять повноваження щодо переоцінки доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням встановленого порядку.

За вказаних обставин доводи позивача про неправильну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для задоволення позовних вимог, у дослідженні яких судом першої інстанції було неправомірно відмовлено або їх неподання було зумовлено поважними причинами, позивачем не надано.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновку суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, крім того, вони по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 367 ЦПК України не належить до повноважень суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.І. Корчиста

Судді: Г.В. Новікова

О.О. Тимченко

Повний текст постанови складений 03 червня 2019 року.

Головуючий О.І. Корчиста