ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022  м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79  inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

31 травня 2019 року                                                    Справа № 9/5014/969/2012 (5/65/2011)

За скаргою приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області

на постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. від 19.03.2019 про відкриття виконавчого провадження № 58667668,

у справі за позовом дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 394.066.751,36 грн

орган виконання судових рішень – Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання Гулевич В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача:                    не прибув;

від відповідача:          Кєрімов Р.Р. – адвокат, довіреність від 14.01.2019 № 05/74;

від органу ДВС:          не прибув.          

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» (далі – відповідач, боржник, заявник) звернулося до суду зі скаргою (без дати та номеру) (надійшла до суду 02.05.2019, вх. № 428-17/19) на постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2019 (ВП № 58667668) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. (далі – державний виконавець, ВДВС, відділ ДВС) щодо виконання ухвали господарського суду Луганської області від 19.11.2015 у даній справі, якою затверджено мирову угоду між сторонами у справі.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.11.2015 у даній справі затверджено мирову угоду, укладену 16.09.2015 між сторонами у справі, згідно умов якої, боржник зобов`язався сплатити на користь стягувача грошові кошти в сумі 313.096.525,02 грн, (основний борг – 313.023.445,02 грн та витрати на судовий збір – 73080,00 грн) рівними частинами щомісячно впродовж 23 місяців по 13.045.688,54 грн, а в двадцять четвертому місяці – 13.045.688,60 грн, починаючи з місяця, що слідує за місяцем, в якому завершиться антитерористична операція, що проводиться у зв`язку з подіями в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Заявник у скарзі вказав, що за заявою стягувача державним виконавцем 19.03.2019 винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження за вищевказаною ухвалою господарського суду (ВП № 58667668).

Боржник у скарзі зазначив, що вказана постанова ВДВС винесена незаконно, порушує його права, так як подія, з якою пов`язаний початок сплати коштів боржником (завершення антитерористичної операції), не настала, відсутні докази її настання.  

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги:  

- відновити строк на подання скарги на постанову про відкриття виконавчого провадження № 58667668 від 19.03.2019;

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 58667668 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58667668 від 19.03.2019.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.05.2019 у даній справі поновлено боржнику строк для звернення із вказаною скаргою до суду, скаргу прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні.

          Стягувач відзивом на скаргу від 30.05.2019 № 31/04-1213 проти скарги заперечує посилаючись на її необґрунтованість, так як Указом Президента України від 30.04.2018 № 116 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», антитерористичну операцію завершено.

Відділ ДВС заперечення на скаргу не подав.

          Стягувач та державний виконавець в судове засідання не з`явились; останні були належним чином повідомлені судом про дату, час і місце розгляду скарги (ухвала від 28.05.2019 надіслана сторонам Укрпоштою та, у зв`язку з невеликою кількістю часу, на електронну адресу сторонам та ВДВС, стягувачу ще й телефонограмою, боржнику та відділу ДВС надіслати телефонограми не виявилося можливим у зв`язку з відсутністю зв`язку за номерами телефонів, які вказані у витязі з ЄДР (відповідні довідки залучені до матеріалів справи (т. 9, а.с 48-53).

          Відділ ДВС був повідомлений про розгляд вказаної скарги господарським судом 08 та 10 травня 2019 р. (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал суду) залучені до матеріалів справи (т. 8, а.с. 33-34).

          Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи та скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав:

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України визначено:

« 1. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.».

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 19.11.2015 у даній справі затверджено мирову угоду, укладену 16.09.2015 між сторонами у справі, згідно умов якої, боржник зобов`язався сплатити на користь стягувача грошові кошти в сумі 313.096.525,02 грн, (основний борг – 313.023.445,02 грн та витрати на судовий збір – 73080,00 грн) рівними частинами щомісячно впродовж 23 місяців по 13.045.688,54 грн, а в двадцять четвертому місяці – 13.045.688,60 грн, починаючи з місяця, що слідує за місяцем, в якому завершиться антитерористична операція, що проводиться у зв`язку з подіями в окремих районах Донецької та Луганської областей.

          Таким чином, мировою угодою, затвердженою ухвалою суду, встановлено відстрочку та розстрочку сплати грошових коштів.

Вказана ухвала господарського суду є виконавчим документом відповідно до вимог, встановлених статтями 3 та 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. від 19.03.2019 відкрито виконавче провадження (ВП № 58667668) з виконання ухвали господарського суду Луганської області від 19.11.2015 у даній справі, якою затверджено мирову угоду між сторонами у справі.

          Дослідженням вказаної постанови державного виконавця (завірена копія якої надана суду боржником, а також яка розміщена в автоматизованій системі виконавчого провадження за адресою: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) встановлено, що у цій постанові відсутні які-небудь посилання на підстави відкриття виконавчого провадження саме 19.03.2019 (тоді як виконавчий документ – ухвала суду набрала чинності 19.11.2015).  

          Як вбачається із тексту мирової угоди від 16.09.2015, який наведений у зазначеній ухвалі господарського суду, боржник повинен розпочати сплату грошових коштів стягувачу починаючи з місяця, що слідує за місяцем, в якому завершиться антитерористична операція, що проводиться у зв`язку з подіями в окремих районах Донецької та Луганської областей (що є відстрочкою).

          Із скарги боржника, відзиву стягувача на скаргу та Інформації про виконавче провадження (яка міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження за адресою: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) витікає, що стягувач звернувся до відділу ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження (дату звернення, з цих документів, встановити не виявилось можливим), а державний виконавець постановою від 19.03.2019 відкрив виконавче провадження.

          Обставини, наведені боржником та стягувачем у скарзі та відзиві, свідчать про те, що підставою відкриття виконавчого провадження стало завершення антитерористичної операції, що проводилася у зв`язку з подіями в окремих районах Донецької та Луганської областей, тобто завершення відстрочки.

При цьому, стягувач зазначив, що антитерористичну операцію завершено 30.04.2018 відповідно до Указу Президента України від 30.04.2018 № 116 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях».

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VІІ встановлено, що період проведення антитерористичної операції – час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року    № 405/2014    та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Указом Президента України від 30.04.2018 № 116 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» визначено наступне:

«Відповідно до статті 107 Конституції України    постановляю:

1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» (додається, для службового користування).

2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.».

Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» у вільному доступі та матеріалах справи відсутнє, тому, суд позбавлений можливості ознайомитись з текстом цього акту.

Преамбулою Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Пунктом 1 статті 11 вказаного Закону встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

          Таким чином, за логікою Закону та думкою стягувача Закон втратив чинність 01.11.2018.

Разом з тим, на офіційному сайті Верховної Ради України «Законодавство України» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18) вказано, що на дату розгляду скарги – 31.05.2019 вказаний Закон є чинним. Крім того, до нього Законом № 2473-VIII від 21.06.2018, який введенно в дію 07.02.2019, вносились зміни.

          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (в редакції Закону    № 1313-VII від 05.06.2014), антитерористична операція – комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Згідно з пп. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася.

          З урахуванням викладеного, суд приймає до уваги наступне:

- відсутність офіційного або іншого оприлюднення нормативного акту про завершення антитерористичної операції;

- відсутність в Указі Президента України від 30.04.2018 № 116 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» посилань на завершення антитерористичної операції;

- події в окремих районах Донецької та Луганської областей не свідчать про припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності (що є загальновідомим фактом);

- сторони у справі, укладаючи мирову угоду від 16.09.2015, та господарський суд затверджуючи її ухвалою від 19.11.2015, не знали та не могли знати про зміну у майбутньому найменування військової операції – «антитерористична операція» на інше, що не змінює головної мети – звільнення тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та відновлення на цих територіях конституційного ладу України.

          Таким чином, суд вважає, що відстрочка, встановлена вищевказаною мировою угодою та затверджена ухвалою суду, до теперішнього часу не закінчилася, і тому, державний виконавець повинен був не відкривати виконавче провадження, а повернути виконавчий документ – ухвалу суду від 19.11.2015 стягувачу на підставі пп. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, враховуючи, що доводи заявника скарги є правомірними, вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 58667668 та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 58667668 від 19.03.2019, підлягають задоволенню.

Доводи стягувача, якими він заперечує проти скарги (про те, що 30.04.2018 строк відстрочки закінчився), не приймаються судом до уваги за їх необґрунтованістю у зв`язку з вище наведеним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 233, 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу  України, суд

У Х В А Л И В:

1.          Скаргу приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» (м. Сєвєродонецьк Луганської області) (без дати та номеру) (надійшла до суду 02.05.2019, вх. № 428-17/19) на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. від 19.03.2019 по виконавчому провадженню ВП № 58667668, задовольнити повністю.

2.          Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренка Р.Г. щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 58667668.

3.          Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренка Р.Г. про відкриття виконавчого провадження (ВП № 58667668) від 19.03.2019.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

31 травня 2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено 04 червня 2019 р.

У відповідності до ст. 254 ГПК України ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному п. 17.5  Перехідних положень ГПК України.

          Відповідно до ст. 345 ГПК України, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

          Суддя                                                                                             В.В. Корнієнко