Справа № 241/2482/18

Провадження № 2-а/241/12/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2019 року року смт. Мангуш

Першотравневий районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Чудопалової С.В.,

при секретарі Небиліченко Т.В.,

за участю представника позивача - адвоката Мироненка О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування постанови у справі про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення митних правил № 0295/50800/18, винесену заступником начальника Митниці ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Кравченком В . М.

В обґрунтування доводів позивач зазначає, що 10.09.2018 посадовими особами Митниці ДВС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відносно нього було складено протокол про порушення митних правил № 0252/50800/18 за ч. 2 ст. 470 МК України за фактом перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортного засобу Peugeot 307, д.н. НОМЕР_1 , за результатами розгляду якого винесена постанова № 0252/50800/18, згідно якої його визнано винним за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400 грн, яке було сплачено ним у повному обсязі. 21.11.2018 відповідачем повторно складено протокол про порушення ним митних правил № 0295/50800/18 та 12.12.2018 винесено постанову № 0295/50800/18, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 574115,37 грн. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню оскільки, він не був ознайомлений з положеннями МК України, що суттєво впливає на доказування умислу винної особи у вчиненні правопорушення; крім того матеріали провадження відносно нього не містять доказів того, що він усвідомлював протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачав їх шкідливі наслідки і бажав неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а тому в його діях відсутній умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а відповідно відсутній і склад такого порушення. Також зазначає, що автомобіль перебуває у несправному стані та його експлуатація неможлива, а тому технічна можливість вивезти автомобіль з митної території України неможлива, на підтвердження чого надав акт огляду технічного стану зазначеного автомобіля від 24.08.2018. Просив суд задовольнити його позовні вимоги повністю.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі , надали пояснення, аналогічні викладеним у позові та просили позов задовольнити .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що при здійсненні провадження у справі про ПМП №0295/50800/18 конституційні права громадянина ОСОБА_1 не порушено, протокол про порушення митних правил складено на законних підставах у відповідності до вимог 494 МК України, постанову про накладення адміністративного стягнення винесено обґрунтовано, відповідно до вимог ст.485, ст.ст.522-527 МК України, правові підстави її скасування відсутні, тому адміністративний позов адвоката Мироненко О.О. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. (а.с.46-54).

Заслухавши учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 10.09.2018 посадові особи Митниці ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя у відношенні громадянина України ОСОБА_1 склали протокол про порушення митних правил № 0252/50800/18 за ч. 2 ст. 470 МК України, за фактом перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортного засобу «РЕІЮЕОТ» модель «307» реєстраційний номер НОМЕР_2 , УШ УРЗЗСКНУВ82249642 та за даним фактом була винесена постанова в справі № 0252/50800/18, за якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн. Вказана сума за місцем проживання ОСОБА_1 була сплачена на користь держави в повній мірі, що підтверджується рішенням державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (а.с.12), що не спростовує відповідач.

Таким чином, за наслідками вчинення митного порушення ОСОБА_1 поніс відповідне покарання у вигляді штрафу та був притягнути до адміністративної відповідальності.

З метою з`ясування усіх обставин справи, громадянину ОСОБА_1 05.11.2018 та 13.11.2018 було направлено листи про прибуття до Митниці ДФС для надання пояснень,але на виклики останній не з`явився, про причин неявки не повідомив.

21.11.2019 Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у відношенні ОСОБА_1 (за його відсутності) складено протокол про порушення митних правил №0295/508000/18 за ст. 485 МК України, примірник протоколу та повідомлення із зазначенням дати та часу розгляду справи 26.11.2018 поштовим зв`язком направлено останньому, які він отримав 30.11.2018 (а.с. 77).

12.12.2018 заступником начальника Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 було прийнято постанову № 0295/50800/18, якою останнього визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України внаслідок перевищення встановленого ст. 95 МК України строку транзитного перевезення зазначеного автомобіля більше, ніж на 10 діб та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 574115,37 грн (а.с. 24-25).

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, посадові особи Митниці ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя, в порушення положень Конституції України, положень Митного кодексу України, умисно двічі притягнули ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за одне і теж саме порушення митних правил.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб «єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 494 МК України у разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

Як вбачається з копії витягу з інформаційної бази Митниці ДФС у формі таблиці, доданої до відзиву відповідачем, (а.с.59), у графі «примітка», відсутня інформація про роз`яснення, громадянину, який ввозить транспортний засіб на митну територію, положеннь ст.ст. 95, 470, 485 МК України, що свідчить про той факт, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з положеннями МК України, що суттєво впливає на доказування умислу винної особи у вчиненні правопорушення.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 ухилився від ознайомлення з процесуальними правами, оскільки жодного разу не з`являвся до митниці на виклики є безпідставними. Навпаки, досліджені в судовому засіданні докази, свідчать про те, що ОСОБА_1 ні 10.09.2018р., ні, в момент прибуття до митного органу для отримання копії постанови від 12.12.2018 уповноважена особа Митниці процесуальні права не роз`яснила, а надані до відзиву копії рекомендованих повідомлень (а.с.63,74) не містять підпису позивача, що свідчить про порушення права останнього на захист.

Диспозиція ст. 485 МК України передбачає заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

За особливостями складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК Украй суб`єктивна сторона характеризується наявністю прямого умислу винної особи, яі полягає в тім, що особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх настання. Крім цього суб`єктивна сторона складу правопорушення має обов`язковий елемент, який полягає наявності спеціальної мети протиправної діяльності.

Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом ч.1 ст.9 та ст.10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до положення ст.485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини.

Отже, на думку митниці, всі чотири ознаки (обєкт, обєктивна сторона, субєкт, субєктивна сторона) складу правопорушення , передбаченого ст.485 МК України наявні у діях ОСОБА_1

Так, в матеріалах провадження, за яким позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, відсутні докази того, що він усвідомлював протиправність своїх дій чи бездіяльності, передбачав їх шкідливі наслідки та бажав неправомірного звільнення від сплати митних платежів.

Перевищення ОСОБА_1 встановленого ст. 95 МК України строку транзитного перевезення зазначеного автомобіля більше, ніж на 10 діб, не може бути доказом того, що його дії були направлені на умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Навпаки, як вбачається з протоколу опитування до протоколу про порушення митних правил № 0252/50800/18, передбачених ч. 2 ст. 470 МК України. ОСОБА_1 повідомив працівнику Митниці ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що порушив положення, передбачені ст. 95 МК України у зв`язку з тим, що транспортний засіб особистого користування «РЕЬЮЕОТ» модель «307» реєстраційний номер НОМЕР_2 . УПчГ УРЗЗСКНУВ82249642 перебуває у дуже несправному стані, у зв`язку із чим неможлива його експлуатація, а отже відсутня об`єктивна технічна можливість вивезти з митної території України.(а.с.69-70)

Відповідно до ч.4 ст.3 МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 251 КУпАП- доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, розглядаючи справу про порушення митних правил ОСОБА_3 заступник начальника Митниці ДФС в Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м. Севастополя Кравченко В.М. , не мав доказів того, що ОСОБА_1 ввіз на митну територію транспортний засіб, саме з метою особистого користування та ухилення від сплати вказаних митних платежів у розмірі 191 371,79 грн. Не з`ясовані також й інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: ту обставину, що на теперішній час вказаний транспортний засіб перебуває у виключно несправному стані, який унеможливлює його будь-яку експлуатацію; також не враховані життєві обставини ОСОБА_1 , які вказують на його скрутне матеріальне становище, за умов статусу багатодітної сім`ї, перебування у ОСОБА_1 на утриманні трьох неповнолітніх дітей. (а.с.10-18).

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Отже крім наведеного, всупереч вимог ст. 283 КУпАП спірна постанова не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи, а лише посилання на положення податкового та митного законодавства.

Таким чином, законодавством встановлено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Дана норма кореспондується із нормамист. 62 Конституції, відповідно до ч.3 якої, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що є достатньо підстав вважати, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, відсутній, в тому числі відсутній прямий умисел ОСОБА_1 на ухилення від сплати митних платежів, який є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони складу вказаного правопорушення.

За наведених обставин, суд вважає, що умисел на ухилення від сплати митних платежів ОСОБА_1 є припущенням митного органу, яке не підтверджене належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, відсутність вини ОСОБА_1 виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, а тому, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено, що дії останнього були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Відповідно до ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з постанов, зокрема про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2,69-71,77, 158-163 КАС України, ст..495 МК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил - задовольнити .

Скасувати постанову Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про порушення митних правил № 0295/50800/18 від 12.12.2018, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. ст.485 МК України, і закрити справу про адміністративні правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.В. Чудопалова