У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
|
Головуючого |
Вус С.М. |
|
суддів |
Присяжнюк Т.І., Філатова В.М. |
|
за участю прокурора |
Морозової С.Ю. |
|
|
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 червня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2005 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2
Дніпропетровської області,
раніше двічі судимого,
засуджено:
за ст. 289 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна;
за ст. 187 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 призначено покарання на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 грудня 2005 року вирок щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_4, вирок щодо якого в касаційному порядку не оскаржується.
ОСОБА_3 засуджено за те, що він 29 квітня 2003 року, близько 21 години 30 хвилин, за попередньою змовою з ОСОБА_4, проник до будинку АДРЕСА_1, де із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, вчинив розбійний напад на ОСОБА_5, під час якого спричинив їй легкі тілесні ушкодження та заволодів грошима у сумі 240 гривень.
Він же 12 квітня 2003 року, близько 2 години, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї будинку ІНФОРМАЦІЯ_3, незаконно заволодів належним ОСОБА_8 автомобілем ГАЗ-3110 вартістю 16936 гривень.
У касаційних скаргах:
захисник ОСОБА_1 просить судові рішення щодо ОСОБА_3 скасувати. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що досудове та судове слідство проведено неповно та однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що його підзахисний не вчиняв інкримінованих йому злочинів, а справа щодо нього сфальсифікована працівниками міліції. Також скаржиться на застосування до ОСОБА_3 недозволених методів введення слідства;
захисник ОСОБА_2 наводить аналогічні доводи та підстави для скасування постановлених щодо ОСОБА_3 судових рішень.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка просила касаційні скарги задовольнити частково, перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч. 3 ст. 289 КК України на ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання за цією статтею - 3 роки позбавлення волі і на підставі ст. 70 КК України призначити засудженому покарання на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, а твердження захисників щодо недоведеності винності вчинення засудженим інкримінованих йому злочинів є непереконливими.
Так, засуджений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав повністю. При цьому детально пояснив за яких обставин він разом з ОСОБА_3, проникнувши до будинку ОСОБА_5, вчинили на потерпілу розбійний напад.
Потерпіла ОСОБА_5 ствердила, що 29 квітня 2003 року у нічний час вона прокинулася від стороннього шуму і помітила у своєму будинку двох хлопців у масках. Дані особи напали на неї та заволоділи грошима. Згодом вона впізнала одного з цих хлопців по голосу, коли вона проходила поряд і це був ОСОБА_3. Крім того, потерпіла зазначила, що під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3, останній у подробицях розповідав та показував як саме він вчиняв злочин.
Свідок ОСОБА_6 також підтвердив, що під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3, останній добровільно і без будь-якого примусу розповідав та показував як саме він разом з іншим хлопцем вчинили на ОСОБА_5 розбійний напад.
Свідок ОСОБА_7 зазначив, що коли він під'їхав до свого будинку, то помів як від нього рухається автомобіль його матері. Він перегородив його дорогу. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_3, якого він і затримав.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що посилання захисників про неповноту та однобічність слідства є надуманими, оскільки судом вжиті всі передбачені законом заходи для виявлення обставин, що викривають так і тих, що виправдовують ОСОБА_3
При цьому, судом належним чином перевірялася версія засудженого щодо непричетності його до інкримінованих злочинів і обґрунтовано визнана безпідставною.
Кваліфікація дії ОСОБА_3 за ст. 187 ч. 3 КК України є правильною, а призначене покарання за цією статтею відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Разом з тим, у відповідності до ст. 5 КК України, колегія суддів вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч. 3 ст. 289 КК України на ч. 1 ст. 289 КК України по епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом, у зв'язку з новою редакцією ст. 289 КК України, оскільки реальних збитків злочином завдано не було і призначити йому покарання в межах санкції інкримінованої статті.
За таких обставин, вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_3 підлягають зміні.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 395-396 КПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Касаційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2005 року та апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 грудня 2005 року щодо ОСОБА_3 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч. 3 ст. 289 КК України на ч. 1 ст. 289 КК України та призначити засудженому покарання - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим призначити ОСОБА_3 покарання на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна.
Судді :