Справа № 2-2677/07

РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2007 р. м. Білгород – Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого - одноособово судді Ступакова І.Г.

при секретарі Калініної О.С.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною і визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачок про визнання угоди купівлі - продажу дійсною і визнання права власності на 4/9 частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , в якому просить задовольнити її позовні вимоги, вказуючи, що 20.01.2007 року уклали умовну угоду купівлі - продажу у вигляді розписки, за якою виконали усі істотні умови договору, які зобов`язались оформити належним чином, оформив договір купівлі - продажу нотаріально, однак відповідачки в зв`язку з тяжким матеріальним становищем постійно відмовляється від нотаріального оформлення договору купівлі - продажу, що стало для позивачки перешкодою в оформленні належних їй майнових прав, які вона на даний час має намір реалізувати, в зв`язку з чим звертається до суду з зазначеним позовом.

Позивачка в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Відповідачки в попередньому судовому засіданні з позовом погодились, заперечень проти позову не мають.

Виходячи з наведеного, що відповідачки повністю визнали позов, що не суперечить закону, не порушує права, свобод чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У попередньому судовому засіданні встановлено, що 20 січня 2007 року позивачка власноруч написала розписку про купівлю нею у відповідачок належні їм по 2/9 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , за які відповідачки отримала домовлену за спільною згодою гроші, про що власноруч розписалась у розписці (а.с. 26). Тобто між сторонами фактично відбулась угода купівлі - продажу, згідно якої відповідачки продали, а позивачка прийняла спірне майно.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплати за нього певну грошову суму.

Внаслідок того, що договір був укладений з порушенням встановленої ст.ст. 209, 657 ЦК України для нього форми, а саме: не був нотаріально засвідчений, через відмову, однією із сторін за договором, а саме відповідачів, даний факт став перешкодою, позивачці в оформленні її майнових прав та підставою для визнання укладеної угоди (договору) недійсним.        

У відповідності зі ст. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися про всі істотні умови договору, що підтверджуються письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Спірні 4/9 частин житлового будинку належали відповідачкам, по 2/9 частини кожній, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.10.1987 року за № 2-1150 (а.с. 15).

Після написання розписки (умовного укладення договору купівлі - продажу) позивачкою була повністю прийняті у своє володіння та розпорядження 4/9 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 . Факт прийняття, володіння та розпорядження придбаним майном являється складовою права власності, на яке позивачка має право, як суб`єкт права приватної власності відповідно до ст. ст. 317, 318, 325 ЦК України.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майно, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності до ст. 41 Конституції України, кожен громадянин має право розпоряджатися своєю власністю.

Враховуючи вищевикладене, а також, що сторонами були виконані усі істотні умови угоди в добровільному порядку по справжній волі, що не заперечується сторонами та підтверджено в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсною угоду купівлі- продажу, укладену 20.01.2007 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , визнавши за останньою право власності на 4/9 частини житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 14, 41 Конституції України, ст. ст. 209, 220 ч. 2, 317, 318, 325, 334, 361, 362, 638, 655, 657 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 130, 174, 209, 213, 214- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною і визнання права власності про визнання угоди купівлі-продажу дійсною і визнання права власності - задовольнити.        

Визнати угоду купівлі-продажу, укладену 20.01.2007 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , згідно якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 купила належні їм по 2/9 частини житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 - дійсною.        

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/9 частини житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20- днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.        

Суддя: