Справа № 2-7762/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі: Ландяка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи на стороні відповідача – Служба громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, виселення з квартири шляхом зняття з реєстрації, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи на стороні відповідача – Служба громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області про усунення перешкод у користування квартирою шляхом знаття з реєстрації.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та подала заяву про зміну позовних вимог від 23.12.2009р., в якій, з посиланням на ст. 405 ЦК України просить суд визнати ОСОБА_2 особою, що втратила право на користування житловим приміщенням та виселити його з квартири по АДРЕСА_2 шляхом зняття його з реєстрації.
Суд приймає до розгляду заяву про зміну позовних вимог як таку, що подана у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідач, ознайомившись в судовому засіданні із поданою позивачем заявою заперечує її, посилаючись на те, що між ним та позивачем була усна домовленість про залишення реєстрації за адресою АДРЕСА_1, до моменту отримання іншої реєстрації.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін встановив наступне.
30 липня 1994 року між сторонами по справі був зареєстрований шлюб, який розірвано згідно свідоцтва від 23.04.2009р. серії 1-ИД №НОМЕР_1.
03 травня 2001 року позивач по справі згідно договору купівлі-продажу придбала квартиру по АДРЕСА_1 Згідно реєстраційного посвідчення від 17.05.2001р. за ОСОБА_1 зареєстровано квартиру АДРЕСА_1 на праві приватної власності.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач – ОСОБА_2 20.06.2001р. був прописаний за адресою АДРЕСА_1
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.05.2008р. по справі №2-3895/2008р., яке набрало законної сили визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка була придбана за особисті грошові кошти на підставі договору купівлі-продажу 03.05.2001р.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що квартира по АДРЕСА_1, є її особистою власністю, відповідач більше року не проживає в квартирі, шлюб між ними розірваний, в добровільному порядку не знімається із реєстраційного обліку, чим чинить її перешкоди, як власнику нерухомого майна.
У відповідності до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 386 ЦК України власник, який має можливість передбачити порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до частини 2 статті 405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В підтвердження відсутності відповідача у квартирі за адресою АДРЕСА_1, більше одного року позивачем долучені Акти від 29.09.2009р., 27.08.2009р., 25.05.2009р., 07.12.2009р., складені комісією в складі працівників ПП «Перспектива», ПП «Сонячний». Факт не проживання за вказаною адресою з 25.05.2008р. також не заперечується і самим відповідачем в судовому засіданні.
За таких обставин, суд, оцінивши зібрані по справі докази приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_2 особою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Будь-яких доказів в спростування позовних вимог під час розгляду справи не подано, а судом не здобуто.
Позовні вимоги в частині виселення ОСОБА_2 з квартири по АДРЕСА_1, шляхом зняття з реєстрації до задоволення не підлягають, оскільки нормами чинного законодавства не передбаченого такого способу захисту свого права як виселення особи з приміщення шляхом зняття її з реєстрації, яка, як встановлено в засіданні не займає і не проживає в приміщенні. В свою чергу, зняття з реєстраційного обліку громадянина є похідною процедурою від визнання судом цієї особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, яка здійснюється уповноваженими на те органами, яким є Служба громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 60, 88, 212, 214, 215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України та ст.ст. 386, 391, 405 Цивільного кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщення за адресою м. Тернопіль по АДРЕСА_1
3. В частині позовних вимог щодо виселення ОСОБА_2 з квартири по АДРЕСА_1, в м. Тернополі шляхом зняття з реєстрації – відмовити.
4. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4,25 грн. судового збору та 18,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Ю.Дзюбановський
Копія вірна
Суддя Ю.Дзюбановський