ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/13148/21

Провадження № 22-ц/4820/18/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Цугель А. О.,

з участю: відповідачки ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 березня 2023 року (суддя Козак О. В., повне судове рішення складено 17.03.2023) у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Кредобанк», про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частину майна.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У травні 2021 року ОСОБА_4 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що з вересня 2020 року по 23 березня 2021 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 , були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, які притаманні чоловіку та дружині. ОСОБА_7 виховував її дітей від першого шлюбу. 27.10.2020 відчужила належний їй автомобіль марки «Nissan Murano», отримані кошти у розмірі 13000 доларів США внесла на купівлю спільно з чоловіком автомобіля марки «Toyota LC Prado 150» 28.10.2020. Крім того, разом отримали кредит у розмірі 10308096 грн під заставу придбаного транспортного засобу. Після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина. До складу спадкового майна входить автомобіль марки «Toyota LC Prado 150». Спадкоємець померлого заперечує той факт, що автомобіль є їх з ОСОБА_7 спільною сумісною власністю.

Тому позивачка просила встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу з вересня 2020 року по 23 березня 2021 року; визнати автомобіль марки «Toyota LC Prado 150» реєстраційний номер НОМЕР_1 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 спільною сумісною власністю та визнати за нею право власності на частину автомобіля.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 березня 2023 року в позові відмовлено.

ОСОБА_4 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Вважає, що суд поверхнево дослідив надані нею докази, не взяв до уваги показання свідків. Суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_7 був митрополитом Хмельницького та Кам`янця-Подільського Православної Церкви та офіційного шлюбу не вимагав. Не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у зв`язку з її перебуванням у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком, оскільки рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі № 686/16397/21 про розірвання шлюбу з ОСОБА_8 встановлено, що вони припинили подружні відносини у січні 2020 року. Вважає, що суд необґрунтовано взяв до уваги заяву ОСОБА_7 , в якій останній зазначив, що не перебуває у фактичних сімейних відносинах і транспортний засіб марки «Toyota LC Prado 150» належить йому на праві особистої приватної власності, оскільки так була оформлена заява.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер відповідач ОСОБА_9 .

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 30.01.2024 залучено до участі у справі правонаступників ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_10 , та ОСОБА_1 .

У засіданні апеляційного суду відповідачка ОСОБА_1 та представники відповідачів заперечили проти апеляційної скарги.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_4 причини неявки суду не повідомила.

Представник АТ «Кредобанк» подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивачки ОСОБА_11 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його терміновим від`їздом у невідкладних справах до міста Кам`янець-Подільський та значним погіршенням стану здоров`я. Доказів на підтвердження поважності причин неявки не надав.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, якими представник позивачки мотивує необхідність відкладення розгляду справи, поважні причини неявки в судове засідання відсутні.

Колегія суддів вважає за можливе слухати справу за відсутності позивачки і її представника та виходить з того, що вимогами цивільного процесуального законодавства визначені строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції - 60 днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а клопотання подано поза межами цього строку, наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення судового рішення, не відкладаючи розгляду справи, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасника справи або його представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 .

Після його смерті відкрилась спадщина, спадковим майном, з приводу якого виник спір, є автомобіль марки «Tоyota LC Prado 150» реєстраційний номер НОМЕР_1 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 .

Зазначений автомобіль був придбаний ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу автомобіля ( в кредит) від 28.10.2020, укладеного з ТОВ «Гранд Мотор».

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. вказаного договору ціна автомобіля складає 1297620 грн. За автомобіль, що поставляється відповідно до умов цього договору, покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату вартості автомобіля за власні кошти на користь продавця 259524 грн, протягом 3 банківських днів з дати підписання цього договору, решту вартості товару, що становить 1038096 грн, покупець має сплатити за рахунок коштів, наданих йому банківською установою (АТ «Кредобанк»), в рамках цільового кредитування протягом одного дня з дати одержання кредиту від банку, але не більше 5 робочих днів з дати здійснення попередньої оплати.

Кредитний договір № 34348/2020 між АТ «Кредобанк» і ОСОБА_7 був укладений 02.11.2020. За умовами цього договору банк видає позичальнику кредит у сумі 1038096 грн на строк до 01.11.2027 для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки «Tоyota» 2020 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , укладеного між позичальником і ТОВ «Гранд Мотор».

В анкеті-заяві № 34348/2020 на отримання кредиту під заставу транспортного засобу від 30.10.2020 ОСОБА_7 вказав, що він неодружений.

У нотаріально посвідченій заяві від 02.11.2020 ОСОБА_7 зазначив, що він на момент набуття у власність транспортного засобу марка «Tоyota», кузов № НОМЕР_3 випуску, що буде йому належати на підставі договору № ГМ-GM-3792 купівлі-продажу автомобіля (в кредит), що укладений 28.10.2020, в зареєстрованому шлюбі та у фактичних сімейних відносинах він ні з ким не перебував та на даний час не перебуває, вказаний транспортний засіб належить йому на праві особистої приватної власності та не є спільною сумісною власністю, особи, які б могли поставити питання про визнання за ними права власності на вказаний транспортний засіб (чи його частку), в тому числі і відповідно до статей 65, 74 та 97 Сімейного кодексу України, відсутні. Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим відділом ЗАГСу Київського райвиконкому міста Сімферополь Автономної Республіки Крим 05.12.1996, ОСОБА_7 розлучений.

За інформацією АТ «Кредобанк» після смерті позичальника ОСОБА_4 здійснювала погашення заборгованості з картки ОСОБА_7 , призначення платежу: оплата за договором № 34348/202, а саме: 02.04.2021 - 18450 грн; 05.05.2021 – 18600 грн; 04.06.2021 – 18500 грн; 23.06.2021 – 18500 грн; 28.07.2021 – 18500 грн; 03.08.2021 - 51807,08 грн, однак не зазначено фактичного платника.

Автомобіль марки «Tоyota LC Prado 150» був зареєстрований на ім`я ОСОБА_7 03.11.2020.

Спадкоємець померлого заперечує право позивачки на частину транспортного засобу.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмову в позові суд першої інстанції мотивував недоведеністю позовних вимог.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Частиною 2 статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

За змістом наведеної вище норми, правовими наслідками встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу є встановлення належності їм майна на праві спільної сумісної власності на підставі статті 74 СК України.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно.

Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, має навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Доказування є юридичним обов`язком сторін.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Згідно з частинами 1 і 2 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при застосуванні статті 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Отже, стаття 74 СК України підлягає застосуванню за наявності двох умов: відсутність іншого шлюбу та усталені відносини, що притаманні подружжю.

ОСОБА_12 з 24.03.2004 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.08.2021 шлюб розірвано.

Позивачка не надала суду належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження того, що між нею та ОСОБА_7 у період з вересня 2020 року по 23 березня 2021 року склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Достовірно не підтвердили вказані обставини і допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Факт спільного проживання однією сім`єю позивачки і ОСОБА_7 спростовується показаннями свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_19 .

Правильним є висновок суду першої інстанції про те, що лист лікаря ОСОБА_20  від 25.05.2021 про догляд  ОСОБА_4  за хворим  ОСОБА_7 у медичному закладі достовірно не доводить факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, оскільки не містить інформації про усталені відносини, що притаманні подружжю.

Не надала ОСОБА_4 також належних і допустимих доказів на підтвердження того, що кошти від продажу 27.10.2020 належного їй автомобіля марки «Nissan Murano» у сумі 100000 грн були використані на придбання спірного автомобіля марки «Тоyota LC Prado 150» 2020 року випуску.

У зв`язку з недоведеністю вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, внесення коштів у придбання автомобіля, не підлягають задоволенню й позовні вимоги про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частину майна.

З урахуванням встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачкою порушення її прав.

Посилання в апеляційній скарзі на неналежну оцінку доказів не може бути прийнято до уваги.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Безпідставними є твердження позивачки про недотримання вимог щодо вмотивованості судового рішення.

Рішення суду першої інстанції містить достатні мотиви, на яких воно ґрунтується, а тому, на думку колегії суддів, є вмотивованим.

З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновок не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 березня 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта