ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

У Х В А Л А

04 березня 2024 р.                     м. Чернівці                             справа № 600/565/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді                       Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до  31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 )  про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:         

Адвокат Кавєрін С.М. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить:

- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по 25.05.2021 включно;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 25.05.2021 у розмірі 4387,11грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

У поданому 27.02.2024р. клопотанні представник відповідача просить суд залишити позов без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що враховуючи те, що позивач звільнений 25.05.2021р. у даній справі мав застосовуватись 3-х місячний строк звернення до суду по стягненню індексації, визначений ч.2 ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній з 19.07.2022р.) і підлягав він застосуванню починаючи з 01.07.2023р. (після завершення карантину) і закінчуватись 30.09.2023р. Натомість, позивач звернувся до суду лише 06.02.2024р.

Надаючи оцінку доводам відповідача та вирішуючи подану клопотання, суд виходить з наступного.

Предметом спору в даній справі є оскарження дій відповідача щодо не нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по  28.02.2018р., а також бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 25.05.2021р.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Так, строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівнику заробітної плати при звільненні закріплено ст.233 КЗпП України.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

Таким чином, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №383 Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим, з липня 2023 року положення ч.2 ст.233 КЗпП України, зокрема і в частині визначення строку звернення до суду, діють без жодних обмежень.

Однак, з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.11.2023 у справі №160/5468/23 про поширення дії частини 233 КЗпП України (у редакції, яка діє з 19.07.2022) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності, суд враховує, що станом на момент виникнення спірних правовідносин вказана норма діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду позивачем не пропущений.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.         

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення/підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

          Суддя                                                                                                      В.О. Кушнір