Номер справи137/1133/23

                                                                В И Р О К

               І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2024

Літинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в селищі Літин обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023020050000399 від 29.07.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Літин Літинського району Вінницької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України - раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Суть обвинувачення

04.07.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 92 солдата ОСОБА_4 який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено на посаду гранатометника військової частини НОМЕР_1 . зараховано до списків особового складу указаної військової частини та постановлено на усі види забезпечення.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, окрім іншого, передбачено, що кожен мас право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, згідно до ст.ст. 11. 16,49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки й додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, то за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).

Статтями 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, окрім іншого, що військова дисципліни досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотриманням Конституції та законів України, військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Відповідно до вимог п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», окрім іншого, поліція відповідно до покладених на неї завдані, здійснює контроль за дотриманням фізичними особами спеціальних правил і та порядку зберігання й використання боєприпасів.

Згідно до П. І додатку № І до постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992, окрім іншого, до видів майна, що не може перебувати у власності громадян належать боєприпаси.

Пунктом І Положення про дозвільну систему. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 віл 12.10.1992, передбачено, що дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку й використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття за функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій із метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Відповідно до вимог п. 2 Положення, окрім іншого передбачено, що до предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, належать, окрім іншого, вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна. охолощена, мисливська нарізна й гладкоствольна), бойові припаси до неї

Згідно до п. 9 Положення, окрім іншого, видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, облік, охорону, перевезення й використання предметів, матеріалів і речовин здійснюються на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну й гладкоствольну), бойові припаси до неї у порядку, визначеним) Міністерством внутрішніх справ.

Пунктом 2.1 Інструкції Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08 1998. (далі Інструкція) передбачено, окрім іншого, що здійснюючи дозвільну систему, органи поліції відповідно до законодавства України видають громадянам дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.

Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, в січні 2023 року в районі м. Бахмут Донецької області, точні час та місце під час досудового розслідування не встановлене, ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, підняв із землі знайдені ним бойові припаси, а саме оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, один кулеметний патрон калібру 12,7x108 мм., призначений для стрільби з кулеметів ДШК (Дегтярьова Шпагіна крупнокаліберний) та 60 (шістдесят) автоматних патронів калібру 5,45x39 мм.. зразку 1974 року, призначених для стрільби з автоматів та кулеметів конструкції Калашникова («АКМ-74, РПК-74»), тим самим їх придбав та почав зберігати з вказаного періоду по 29.07.2023 в салоні автомобіля «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_2 , що перебуває в його користуванні.

У подальшому, незаконно зберігаючи вказані бойові припаси в автомобілі «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_4 незаконно перевіз їх до Вінницької області, де продовжив незаконно зберігати.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне поводження з бойовими припасами, а саме носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

28.07.2023 приблизно о 21:00 год. солдат ОСОБА_7 , приїхав на скутері сіро-чорного кольору не встановленої марки та моделі на територію навчально-оздоровчого дитячого закладу «Казкова долина», що знаходиться за адресою: с. Городище Літинської територіальної громади Вінницького району Вінницької області та підійшовши до директора даного закладу ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки у суспільному житті і побуті, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокійний відпочинок громадян та дотримання правил поведінки в побуті, маючи на меті показати свою винятковість та розгнузданість самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи та людської гідності, порушуючи громадський порядок, на грунті невчасної оплати його праці ОСОБА_6 , став гучно виражатися нецензурною лайкою в бік останнього.

В ході сварки ОСОБА_4 перебуваючи на території вищевказаного дитячого закладу, з хуліганських мотивів, дістав із правої кишені шортів, в яких був одягнений, оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 промислового виготовлення військового призначення, яку він незаконно зберігав при собі, та вигукуючи нецензурні, образливі слова та погрози фізичною розправою, які реальними діями не супроводжувалися, висловив ОСОБА_6 погрозу застосування гранати Ф-1, тобто предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, шляхом її підриву, чим порушив право останнього та інших присутніх осіб на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість.

Після чого ОСОБА_4 , побачивши, що за його діями спостерігають сторонні особи, усвідомлюючи, що вищевказана граната є бойовим припасом і придатна для здійснення вибуху, не реагуючи на зауваження ОСОБА_6 щодо припинення таких неправомірних дій, безпричинно з хуліганських мотивів, з особливою зухвалістю, почав демонстративно перекладати гранату з однієї руки в іншу, при цьому тримаючи палець на запобіжному кільці, яке в свою чергу служить для втримання спускового важеля на трубці ударного механізму, давши зрозуміти оточуючим про можливість її застосування. Після чого ОСОБА_4 припинив свої протиправні дії та поїхав з території навчально-оздоровчого дитячого закладу «Казкова долина». Внаслідок вказаних хуліганський дій ОСОБА_4 було порушено нормальну роботу дитячого закладу, а також спокій осіб, які перебували на його території.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, тобто хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Судовий розгляд

Прокурор ОСОБА_3 у судових дебатах виступив з промовою, якою зазначає, що обвинувачений мав обов`язок служити українському народові, боронити свою батьківщину, її суверенітет та територіальну цілісність, якому було доручено носити звання "солдат". На жаль, ОСОБА_4 неправильно зрозумів завдання військової служби, і його дії призвели до підриву довіри до військовослужбовців Збройних Сил України, вплинули на міцність військової дисципліни і устої справедливості в Збройних Силах. Вважає, що зібрані й досліджені у судовому засіданні докази повністю підтвердили вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України. Просив призначити покарання, яке відповідає тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, в межах, встановлених кримінальним законом. Одночасно, просив суд врахувати, що вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, і врахувати відсутність обставин, що пом`якшують покарання.

Просив суд призначити ОСОБА_4 покарання:

-за ч.1 ст. 263 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

-за ч.4 ст. 296 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим просив призначити остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Також просив вирішити питання про речові докази та судові витрати.

Потерпілий ОСОБА_8 у судових дебатах повідомив, що не думав, що буде настільки довгою процедурою і затягнеться далеко. Зазначає, що щодо тих подій він особисто сильно не боявся, однак була зброя і вона могла нашкодити іншим людям, а не тільки йому, тому він переймався за інших людей. Ніяких вимог не озвучив, поклався на розсуд суду.

У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_4 заявив, що не мав наміру зривати гранату, та якби він того хотів, то зірвав би. Його намір полягав лише в тому, щоб прилякати ОСОБА_6 .

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 у судових дебатах звернув увагу на ту обставину, що обвинувачений був мобілізований, був задіяний у бойових діях, приймав участь на передових позиціях, отримав вибухову травму внаслідок чого має психічне захворювання, пов`язане із травмою (на думку захисника). Що стосується зберігання боєприпасів, то граната знаходилась в одязі, яку обвинувачений вирішив використати налякавши директора установи, аби забрати кошти. Водночас крім гранати був знайдений кулеметний патрон та були знайдені ще боєприпаси. Проте дійсно ці боєприпаси були вилучені з автомобілю який належить підрозділу в якому служив обвинувачений, він використовувався при бойових діях. В багажнику автомобіля був безлад, відтак просив виключити з обвинувачення решту боєприпасів за виключенням гранати. Щодо хуліганства наголосив на тому, що об`єктом захисту є громадський порядок, тому із посиланням на практику Верховного Суду вважає, що дії його підзахисного не можуть бути кваліфіковані як хуліганські, адже ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були знайомі, вони перебували у неприязних стосунках, і до вчинення вказаних дій підштовхнула поведінка самого потерпілого. Тому вважає, що ОСОБА_4 не мав мотиву виявляти неповагу до суспільства і він пояснив, що він хотів забрати кошти, які йому не оплатили. Відтак вважає, що в діях ОСОБА_4 наявний склад правопорушення передбаченого ст. 355 КК України – примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань. Оскільки це кримінальне правопорушення менш тяжке, то просив суд, відповідно до вимог КПК України, змінити кваліфікацію, адже це полегшує стан обвинуваченого. Вважає, що існують обставини, які пом`якшують покарання, зокрема: ОСОБА_4 характеризується позитивно, не ухилявся від надання пояснень, пояснив все як було, не намагався уникнути відповідальності, крім того має психічне захворювання, отже рахує, що під час розгляду справи ОСОБА_4 з`являвся та демонстрував правомірну поведінку. Відтак просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років і 6 місяців позбавлення волі. Щодо хуліганства – визнати таким, що не знайшли свого підтвердження, та кваліфікувати дії ОСОБА_4 за ст. 355 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Вважає, що такий строк буде достатнім.

Добавив репліку, згідно якої просив звернути увагу на те, що хуліганство є не тільки порушення, а і метою з якої діяв обвинувачений. У даному випадку метою було саме те, щоб отримати кошти, а не порушення громадського порядку.

Прокурор ОСОБА_3 після виступу захисника обвинуваченого дав репліку про те, що визнання вини в ОСОБА_4 відсутнє, обставини, які пом`якшують покарання також відсутні. При допиті було одне, а потім обвинуваченим говорилось інше. Ніяких змін кваліфікацій бути не може, навіть якщо ОСОБА_4 був знайомий з потерпілим, його хуліганські дії були спрямовані, не на потерпілого, а саме на порушення громадського порядку, а сама територія дитячого табору є громадським місцем. В тому громадському місці перебували інші особи, зокрема які були допитані в якості свідків. Також вважає, що тут не було примушування до виконання зобов`язань, адже розрахунки за роботу потерпілим здійснювались в суботу, а подія сталась у п`ятницю. Вважає, що інше покарання не зможе забезпечити виправлення обвинуваченого. Зацитував фрагмент із висновку експерта, де ОСОБА_4 зазначає, що «про скоєне не шкодує, йому вже байдуже, як і кого вбивати». Вважає, що в даному випадку доречне обрання обвинуваченому покарання саме у виді позбавлення волі.

Досліджені докази

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив суду, що 29.07.2023 року відбувалася подія на території дитячого закладу, де кожен був зайнятий своєю роботою. Він спостерігав, як приїхав мопед, і події почали розвиватися дуже швидко. Описуючи події, свідок зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 виглядав як людина, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_4 швидко зліз зі скутера, висловивши загрози та вживаючи ненормативну лексику, підійшов до ОСОБА_6 .. ОСОБА_9 був свідком того, як ОСОБА_4 перед тим телефонував, вимагаючи гроші, та висловив погрози у зв`язку із розрахунками за виконану роботу. Обвинувачений приїхав з предметом, схожим на гранату, та вимагав кошти, ігноруючи наслідки. Свідок підтвердив, що ОСОБА_6 спробував заспокоїти ОСОБА_4 та врятувати ситуацію. Щодо "предмета, схожого на гранату", свідок не знає, куди він подівся. Він також зауважив, що відчував насторогу від цих подій, оскільки усвідомлював реальність та серйозність ситуації через підвищені тони та погрози.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомив, що був присутній в якості понятого під час огляду автомобіля, під наглядом саперів, яких запросили перед проведенням огляду. Під час цього огляду було виявлено гранату та рибальські снасті у багажнику авто. Під час проведення огляду також здійснювалася відеозйомка подій. Крім того, було виявлено магазини до автомата, які були змотані скотчем, та один крупнокаліберний патрон. Після цього поліцейські упакували знайдені предмети (гранати та патрони) в пакети, на яких ОСОБА_10 розписався, а також розписався у протоколі.

Потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_11 працював над проведенням ремонту у приміщенні бані на території закладу, керівником якого є сам потерпілий. Протягом тижня ОСОБА_6 не перебував у закладі у зв`язку з особистими обставинами, але з`явився у п`ятницю 28.07.2023. Після зустрічі з ОСОБА_11 , який передав ОСОБА_8 виконану роботу, об 11:00 годині ОСОБА_12 був помічений у нетверезому стані. Також ОСОБА_12 висловив бажання отримати оплату, на що ОСОБА_6 повідомив, що розрахується наступного дня. Ближче до 21:00 вечора, на територію табору з`явився ОСОБА_4 і тримав у руці предмет, схожий на гранату, вимагаючи вирішення фінансових питань, погрожуючи, що йому все байдуже та навіть він готовий підірвати усіх. ОСОБА_6 та інші спробували заспокоїти ОСОБА_4 , пояснивши, що тільки що отримав кошторис та не встиг ще його переглянути, і що він розрахується наступного дня. Після цього ОСОБА_4 заспокоївся і відійшов. У руці ОСОБА_4 тримав предмет, схожий на гранату. ОСОБА_6 , який має досвід військової служби, підтвердив, що вказана граната справжня бойова граната, оцінивши ситуацію через спостереження за діями ОСОБА_4 , який тримав гранату у лівій руці та перекладав її декілька разів, а правою тримав на запобіжному кільці.

Під час судових дебатів сказав репліку про те, що кошти за виконану роботу виплачувались у суботу, а події зазначені в обвинувальному акті відбувалися у п`ятницю увечері.

У ході судового засідання 29.11.2023 обвинувачений ОСОБА_4 дав покази про те, що гранату він взяв у місті Бахмут, Донецької області, з тіла мертвого окупанта, коли того дорізав. Йому відомо, що граната це боєприпас, який може зірватися. При цьому він стверджує, що не пам`ятав про гранату, коли повертався додому. Відомо, що обвинувачений розпізнав гранату як боєприпас і признав, що не пам`ятає, що саме робив. Він визнає, що можливо використовував гранату, але не має впевненості, чи це було нормою лякати людей бойовою гранатою. Вважає, що військові мають підвищене почуття справедливості, і саме тому він приїхав з гранатою, до потерпілого ОСОБА_6 , аби прилякати того у звязку із затримкою розрахунку за виконану роботу. На завершення на запитання головуючого повідомив, що він визнає обставини зазначені в обвинувальному акті та ОСОБА_4 розуміє свою вину. Підтвердив, що гранату та набої він привіз з м. Бахмут орієнтовно в березні місяці 2023 року, на власному автомобілі марки «Ауді». Зазначає, що забув, що вони були в автомобілі. Гранату знайшов в автомобілі тоді, коли прибирав. Автомобіль він придбав за свої кошти для цілей підрозділу.

У судовому засіданні 04.03.2024 при повторному допиті обвинуваченого на запитання захисника дав покази про те, що не пам`ятає звідки взялась граната, ціллю його дій було пригрозити за змусити ОСОБА_8 заплатити за виконану роботу.

Витягом з ЄРДР від 29.07.2023 (а.с. 100 том 1) зазначається про те, що 29.07.2023 надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_4 прийшов до нього 28.07.2023 та погрожував йому предметом ззовні схожим на гранату, даний громадянин зі слів заявника є військовим. Визначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення ч.1 ст. 263 КК України.

Згодом 28.08.2023 в ході розслідування вищевказаного кримінального провадження внесено відомості по факту кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, оскільки виявлено, що предмет, яким ОСОБА_4 погрожував ОСОБА_6 відноситься до бойового припасу і є оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення військового призначення та повідомив ОСОБА_6 , що даний предмет є осколковою ручною гранатою Ф-1 і що він її застосує шляхом підриву (а.с. 102-103 том 1).

Заявою від 29.07.2023 ОСОБА_4 надав дозвіл на проведення огляду його транспортного засобу Audi A6, д.н.з. НОМЕР_2 , який розташований по вул. Підлісна, 12, с. Городище Вінницького району Вінницької області (а.с. 113 том 1).

Протоколом огляді місця події та ілюстративною таблицею до нього вбачається, що на території профілактичного закладу «Казкова долина», що у с. Городище Вінницького району Вінницької області за 250 метрів від адміністративної будівлі було оглянуто автомобіль «Ауді» чорного кольору без номерних знаків. В ході огляду автомобіля в багажному відділі було знайдено предмет ззовні схожий на корпус гранати типу «Ф-1» темно-зеленого кольору та предмет ззовні схожий на підривач до неї, а також в багажнику було виявлено два магазини до автомата АК-74 та набої до нього в кількості 60 штук та один великокаліберний патрон до кулемету невстановленого типу (а.с. 114-128 том 1).

Згідно висновку експерта за № СЕ-19/102-23/13726-ВТХ від 09.08.2023 (а.с. 150-159 том 1) надані на дослідження предмети:

- металевий предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору з ребристою поверхнею із маркувальними позначеннями «107 33-75 Т» є корпусом оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 промислового виготовлення військового призначення;

- металевий предмет циліндричної форми із зигзагоподібною пластиною з маркувальними позначеннями «67-82 УЗРГМ-2 УЗЧП» і «386-88-82» є підривачем «уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2» промислового виготовлення військового призначення.

- Металевий предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору з ребристою поверхнею із маркувальними позначеннями «107 33-75 Т» в конструктивному поєднанні з металевим предметом циліндричної форми із зигзагоподібною пластиною з маркувальними позначеннями «67 -82 УЗРГМ-2 УЗЧП» і «386-88-82» - відноситься до бойового припасу і є оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1 промислового виготовлення військового призначення.

Відповідно до висновку експерта за № СЕ-19/1102-23/13727-ВТХ від 04.08.2023 (а.с. 163-174) наданий на дослідження полімерний предмет складної форми із вигнутою пластиною з маркувальними позначеннями «УДЗ 334-12-89» є підривачем (запалом) УДЗ нового зразка промислового виготовлення військового призначення. Полімерний предмет складної форми із вигнутою пластиною з маркувальними позначеннями «УДЗ 334-12-89» - не відноситься до бойового припасу.

Відповідно до висновку експерта за № СУ 19 /102-23/13725-БЛ від 03.08.2023 (а.с. 181-186 том 1):

-30 патронів, які були упаковані до спецпакету «Національна поліція»№ WAR 1168405, являються бойовими припасами до стрілецької нарізної вогнепальної зброї – автоматними патронами калібру 5,45х39 мм, зразку 1974 року. Дані патрони придатні для стрільби та мають достатню вражаючу здатність, виготовлені на заводі в м. Амурськ у 2016 році.

-30 патронів, які були упаковані до спецпакету «Національна поліція»№ WAR 1168404, являються бойовими припасами до стрілецької нарізної вогнепальної зброї – автоматними патронами калібру 5,45х39 мм, зразку 1974 року. Дані патрони придатні для стрільби та мають достатню вражаючу здатність, виготовлені на заводі в м. Луганськ у 1989 році.

-один патрон який був упакований до спецпакету «національна поліції України» № WAR 1168406 являється бойовим припасом до нарізної крупнокаліберної вогнепальної зброї – кулеметним патроном калібру 12,7х108 мм.. Даний патрон придатний для стрільби, виготовлений на заводі в м. Новосибірськ у 1989 році.

Згідно дослідженого у судовому засіданні відеозапису за назвою «ch05_20230728210200» котрий знаходиться на оптичному DVD-диску, зазначається відеозапис із камери спостереження з дитячого табору «Казкова долина», що знаходиться в с. Городище Вінницького району Вінницької області (а.с. 188 том 1) та ним підтверджуються події зазначені в обвинувальному акті. Зокрема на 00:20 хв відеозапису ОСОБА_4 дістав із правою кишені шортів, в яких був одягнутий (що виявилось згодом) оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 промислового виготовлення. Також на відео зафіксовано, як ОСОБА_4 демонстративного перекладає гранату з однією руки в іншу, при цьому тримаючи палець на запобіжному кільці, давши оточуючим можливість зрозуміти про можливість її застосування. Також із відео можна побачити, що останній вигукує певні слова, які за своєю суттю можуть цілком вважатись, нецензурними, образливими, або погрозами. Хоча на відеозаписі відсутнє аудіо, але це можна встановити із жестів, дистанції до потерпілого і решти чинників.

На 00:37 хв. відеозапису вбачається, що ОСОБА_4 тримає гранату у лівій руці, а правою тримає палець на запобіжному кільці. Також із відео вбачається, що окрім потерпілого ОСОБА_6 при цих подіях присутні також інші особи.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 29.09.2023 (а.с. 200 том 1) ОСОБА_4 відтворив на території дитячого табору подію, яка трапилась близько 21 год 00 хв 28.07.2023, зокрема про те, як ОСОБА_4 приїхав на скутері до ОСОБА_6 , ображав його нецензурною лайкою, чим спровокував конфлікт, після чого із правої кишені шортів дістав гранату, почав її демонструвати, перекладати з однієї руки в іншу, даючи присутнім зрозуміти про можливість її застосування.

30.11.2023 за клопотання захисту у справі було призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 (а.с. 239-240 том 1).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта за № 50 від 25.01.2024 (а.с. 24-29 том 2) в період часу, до якого відносять інкриміновані ОСОБА_4 діяння, останній виявляв психічний розлад у виді розладу особистості, пов`язаного з органічним ураженням головного мозку (F07.0). В період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, ОСОБА_4 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує. Рекомендовано спостереження та лікування лікарем-психіатром на загальних підставах.

Також у описові частині експерт цитує покази обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до яких потерпілий заборгував ОСОБА_4 кошти, і тому підекспертний вирішив прийти їх вимагати уже зі зброєю. Мав при собі гранату, погрожував її підірвати. Про скоєне не шкодує (далі пряма мова): «Мені вже байдуже кого і як вбивати» (а.с. 28 том 2).

Оцінка та висновки суду

Щодо показів даних обвинуваченим 04.03.2024 у судовому засіданні про те, що він не знає звідки взялася граната суд ставить, їх під сумнів, адже вони суперечать показам озвучених обвинуваченим у судовому засіданні 29.11.2023.

Твердження захисника-адвоката ОСОБА_5 про те, що обвинувачений ОСОБА_4 не знав, що в його багажнику знаходяться боєприпаси, оскільки даним автомобілем користувався для цілей підрозділу, суд сприймає як спосіб захисту. Згідно матеріалів справи, автомобіль Audi A6, д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 (а.с. 113 том 1), про що також ОСОБА_4 особисто зазначив під час своїх показів. Також необгрунтованою є позиція захисту, що обвинувачений не знав про наявність боєприпасів у своєму автомобілі, оскільки він стверджував, що виявив їх після прибирання автомобіля. Варто врахувати ту обставину, що в березні 2023 року ОСОБА_4 прибув додому з м. Бахмут. Праворушення скоєно у кінці липня 2023 року. Тобто в період березень-липень 2023 року ОСОБА_4 користувався автомобілем, а відтак обгрунтовано спростовуються твердження про раптову знахідку. Також захистом не зазначалось, що ОСОБА_4 не користувався вказаним автомобілем.

Окрім того, характеризуючою ознакою обвинуваченого можна вважати те, що після своєї раптової знахідки (як з його слів) обвинувачений не вжив заходів для убезпечення себе та інших, не здав боєприпаси добровільно, а навпаки зберіг для використання в майбутньому.

Суд не погоджується із посиланням захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 на Постанову ВСУ № 5-17кс12 від 04.10.2012, якою наводиться роз`яснення, щодо того які дії не можуть вважатись хуліганськими. Зокрема посилається на такі ознаки: обвинувачений і потерпілий між собою були знайомі; до злочинного посягання перебували в особистих неприязних стосунках; поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень стала поведінка самого потерпілого.

Власне із показів, досліджених доказів та встановлених обставин підтверджується, що обвинувачений та потерпілий були дійсно знайомі, проте не вбачається, що вони перебували в особистих неприязних стосунках, скоріше неприязнь виражалась тільки в односторонньому порядку зі сторони ОСОБА_4 .. До того ж у засіданні спростовано те, що поштовхом до дій стала поведінка самого потерпілого. Потерпілий повідомив, що розрахунок проводився у суботу, а обвинувачений висловив претензію передчасно.

Окрім того дії ОСОБА_6 , які захист вважає неправомірними, і ніби потерпілий сам спровокував обвинуваченого, не спростовує правопорушення, оскільки із показів у судовому засіданні та оглянутого відеоматеріалу встановлено, що події відбувались на території дитячого табору, до того ж в присутності інших осіб, зокрема дружини потерпілого (на відеозаписі фарбувала човен) та свідка ОСОБА_9 ..

Також варто звернути увагу, що захисником при переліку ознак в судовому засіданні не озвучено ще одну ознаку, яка міститься у вказаній постанові:” зі змісту протиправних дій кожного із засуджених простежується бажання завдати шкоди власне здоров`ю потерпілих через особисту неприязнь до них”.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, полягає у носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі чи збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо) (абз. 2 п. 11 ППВСУ “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами“, №3 від 26.04.2002). В даному випадку бойові припаси транспортувалися ОСОБА_4 як в одязі, так і транспортом.

Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці (абз. 1 п. 11 зазначеної ППВСУ). В даному випадку бойові припаси зберігались у автомобілі належному ОСОБА_4 тривалий час.

Незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати дії, пов`язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо (п. 12 зазначеної ППВСУ). У вказаній ситуації придбав боєприпаси у січні 2023 року (підняв із землі в м. Бахмут) та зберігав до 29.07.2023.

Кримінальне правопорушення є закінченим, якщо виготовлений предмет може бути використаний як зброя, боєприпаси, вибухові речовини або вибуховий пристрій незалежно від незавершеності тих чи інших частин або оздоблювальних (оброблювальних) робіт.

Поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями, передбачене ст. 263 КК, тягне за собою кримінальну відповідальність лише у випадках, коли воно здійснюється без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконним. Винний не має ні дійсного, ні уявного права на їх здійснення. Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передачу та збут зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв видається певними державними органами, передбаченими законом. Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт та збут зброї, бойових припасів та вибухових речовин надається органами МВС, які здійснюють дозвільну систему. Очевидно, що ОСОБА_4 не проходить та не проходив військову службу на території Вінницького (Літинського) району Вінницької області, та відповідним начальником йому не надано дозвіл на носіння та зберігання боєприпасів. До того ж територія, Вінницького (Літинського) району Вінницької області не належить до території активних бойових дій. Протилежного захистом не доведено.

Із суб`єктивної сторони ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені тільки з прямим умислом.

Суб`єкт кримінального правопорушення - загальний.

Заслухавши покази обвинуваченого, потерпілого, свідків дослідивши надані докази суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України, за ознаками незаконного поводження з бойовими припасами, а саме носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

З об`єктивної сторони хуліганство є суспільно небезпечною дією, що грубо порушує громадський порядок. Такими закон визнає тільки дії, які спричинили істотну шкоду особистим чи суспільним інтересам і відрізнялися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Зміст грубості порушення громадського порядку слід визначати з урахуванням характеру хуліганських дій, їх наслідків, місця і тривалості їх вчинення, кількості потерпілих, їх віку, стану здоров`я, суттєвості порушення їх інтересів або інтересів підприємств, установ, організацій. Аналіз цих обставин потрібен і для з`ясування наявності особливої зухвалості або виняткового цинізму, що є основними і обов`язковими показниками грубого порушення громадського порядку.

Особлива зухвалість - це грубе порушення громадського порядку, поєднане із завданням потерпілій особі побоїв чи іншим насильством, що спричинило тілесні ушкодження, чи знущанням над потерпілим, знищенням або пошкодженням майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації, руху транспорту тощо. Таким чином в діях ОСОБА_4 вбачається особлива зухвалість, що порушило нормальну роботу дитячого закладу та спокій громадян.

Закінченим кримінальне правопорушення визнається з моменту вчинення дії, що грубо порушує громадський порядок.

Суб`єктивна сторона хуліганства характеризується прямим умислом і мотивами явної неповаги до суспільства. Винний усвідомлює, що своїми діями грубо порушує громадський порядок, виражаючи тим самим явну неповагу до суспільства, і бажає цього. Хоча захист стверджує, що ОСОБА_4 намагався отримати кошти за виконану роботу, втім він вимагав повернення коштів на території дитячого закладу, в присутності не тільки потерпілого, а і інших осіб. До того ж захист не вказав про те, чи звертався обвинувачений із вимогою про повернення коштів, та якою була відповідь, якщо таке звернення дійсно було.

Суб`єктом хуліганства є особи, які досягли чотирнадцятирічного віку.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК України), слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян (п. 9 ППВСУ “Про судову практику у справах про хуліганство” №10 від 22.12.2006). Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 та потерпілий ОСОБА_6 повідомили, що в них реально склалось враження про те, що предмет схожий на гранату може бути застосований. Із дослідженого відеозапису, також вбачається, що ОСОБА_4 тримав гранату за кільце, хотів налякати ОСОБА_6 , тобто існувала реальна загроза для життя та здоров`я громадян. А висновком експерта встановлено, що це був бойовий припас - оборонна осколкова ручна граната.

Заслухавши покази обвинуваченого, потерпілого, свідків дослідивши надані докази суд вважає, доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за ч.4 ст. 296 КК України, за ознаками хуліганства - грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Із обвинувачення ОСОБА_4 слід виключити такі ознаки, як: перебування в стані алкогольного сп`яніння, на час вчинення кримінального правопорушення та помсту, як мету вчинення хуліганських дій, оскільки вказані обставини, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не доведені належними та допустимими доказами.

Щодо призначення покарання

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Судом враховано, що ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий (а.с. 215 том 1) на обліку в лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває (17.03.2023 звертався з приводу порушення адаптації F 43.2 та був направлений на лікування (а.с. 212,213 том 1), за місцем проживання компрометуючі матеріали не надходили (а.с. 211 том 1). Під час судового засідання жалю з приводу скоєного не висловлював, не розкаювався у вчиненому.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого – судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого – судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді, складеної відповідно до ст. 314-1 КПК України, орган пробації вважає, що беручи до увагу інформації, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи, без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Ризик шкоди життю та здоров`ю оцінюється як середній. ОСОБА_4 іноді не може передбачити наслідки своїх дій. Протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126, ст. 121-1 , ч.1 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП (а.с. 81-82 том 1).

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, особи винного та враховуючи досудову доповідь відносно останнього, беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і запобігання вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на реальний строк.

Інші процесуальні рішення

Цивільні позови по справі не заявлялися.

Арешт накладений 01.08.2023 слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області на тимчасово вилучене майно яке було вилучене в ході огляду автомобіля марки «Ауді А6» чорного кольору, належного ОСОБА_4 , слід скасувати.

Питання про речові докази та судові витрати суд вирішує відповідно до ст. 100 та ст. 124 КПК України.

Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, суд не вбачає оскільки обвинувачений належним чином виконував свої процесуальні обов`язки під час судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 50,63, 65-67, 70, 263, 296 КК України, ст.ст. 100, 337, 368, 373-374, 615 КПК України, ППВСУ “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами“, №3 від 26.04.2002, ППВСУ “Про судову практику у справах про хуліганство” №10 від 22.12.2006, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

-за ч. 4 ст. 296 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання на виконання вироку.

Скасувати арешт, накладений 01.08.2023 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області на тимчасово вилучене майно, а саме на металевий предмет зеленого кольору, який за своїми зовнішніми ознаками схожий на ручну гранату типу «Ф-1» разом з підривачем (запалом), металевий предмет, який за своїми зовнішніми ознаками схожий на підривач (запал) типу «УЗРГМ» до ручної гранати, 60 (шістдесят) патронів калібру 5.45 мм. та один патрон калібру 12.7 мм., які були вилучені в ході огляду автомобіля марки «Ауді А6» чорного кольору (на момент проведення огляду автомобіль знаходився без державних номерних знаків), належного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю АДРЕСА_1 .

Речові докази:

-50 (п`ятдесят) патронів, 11 (одинадцять) гільз на 1(одна) куля зі спецпакетом “Експерта служба МВС України” № 3814814;

-два магазини до автомату типу “АК-74”, які знаходяться у спецпакеті НПУ № SUD 3100810;

-спеціальний пакет експертної служби МВС України № 5452974. із металевим предметом еліпсоїдної форми зеленого кольору з ребристою поверхнею із маркувальними позначеннями «107 33-75Т» (об`єкт дослідження №1 до висновку експерта від 03.08.2023 № СЕ-19/102-23/13726-ВТХ) та спеціальний пакет експертної служби МВС України № 5452975 із металевим предметом циліндричної форми із зигзагоподібною пластиною з маркувальними позначеннями «67-82 УЗРГМ-2 УЗПЧ» і «386-88-82« (об`єкт дослідження № 2 до висновку експерта від 03.08.2023 №- СЕ-19/102-23/13726-ВТХ);

-спеціальний пакет експертної служби МВС України № 5452976 із полімерним предметом складної форми із вигнутою пластиною з маркувальними позначеннями «УДЗ 334-12-89» (об`єкт дослідження до висновку експерта під 01.08.2023 № СЕ-19/102-23/13727-ВТХ) -

які зберігаються у ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, знищити після набрання вироком законної сили.

Стягнути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жителя АДРЕСА_1 паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 20.08.2014 Літинським РС УДМС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь держави Україна у відшкодування витрат за проведення в кримінальному провадженні:

-судової вибухотехнічної експертизи № СЕ-19/102-23/13726-ВТХ від 03.08.2023 – 3 824,00 грн.;

-судової вибухотехнічної експертизи № СЕ-19/102-23/13727-ВТХ від 04.08.2023 – 1 912,00 грн.;

-судової експертизи зброї № СЕ-19/102-23/13725-БЛ від 03.08.2023 – 956,00 грн.;

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, суд в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням (надсиланням) учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.

Суддя: ОСОБА_1