ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/19194/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління акціонерного товариства «Ощадбанк» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркава» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління акціонерного товариства «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича щодо неналежного виконання виконавчого напису, вчиненого 09.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. на Договорі застави, зареєстрований в реєстрі за №2730, з метою погашення частини заборгованості ТОВ «Укркава» перед АТ «Ощадбанк», яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави, що належить ТОВ «Укркава» на праві власності та переданий останнім в заставу Банку у вигляді не здійснення опису майна, не здійснення передачі майна на примусову реалізацію майна по виконавчому провадженню №55644493;

- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича здійснити опис майна та передати його на примусову реалізацію.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 22.05.2018 року Банк звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області із заявою про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса від 09.11.2017 року №2730 про стягнення на предмет застави, що належить на праві власності ТОВ «Укркава», яким 24.05.2018 року відкрито виконавче провадження № 56479163 та постановою від 24.05.2018 року накладено арешт на майно боржника. За заявою ТОВ «Укркава» прийнято постанову від 31.05.2018 року, якою виконавче провадження №56479163 передано на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. від 17.09.2018 року виконавче провадження №56479163 прийнято до провадження. Оскільки з 17.09.2018 року державним виконавцем не вчинено жодної виконавчої дії, позивач вважає бездіяльність державного виконавця Назаровця А.Т. протиправною та просить суд зобов`язати здійснити опис майна ТОВ «Укркава» та передати його на примусову реалізацію.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича щодо неналежного виконання виконавчого напису, вчиненого 09.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. на Договорі застави, зареєстрований в реєстрі за №2730, з метою погашення частини заборгованості ТОВ "Укркава" перед АТ "Ощадбанк", яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави, що належить ТОВ "Укркава" на праві власності та переданий останнім в заставу Банку у вигляді не здійснення опису майна, не здійснення передачі майна на примусову реалізацію майна по виконавчому провадженню №56479163 (зведене виконавче провадження №56093328) протиправною. Зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича вчинити дії у межах зведеного виконавчого провадження №56093328 щодо внесення змін до складу виконавчої групи, здійснити опис та арешт майна боржника на виконавчим написом №2730, та передати його на примусову реалізацію. В іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі третя особа, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник стверджує, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не є належним відповідачем у справі.

Апелянт також, зазначає, що у суду були відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог.

Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. вчинено 09.11.2017 року виконавчий напис №2730 щодо звернення стягнення на предмет застави, що належить на праві власності ТОВ "Укркава" в рахунок задоволення вимог публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" щодо погашення заборгованості за Договором кредитної лінії від 28.12.2011 року №86 (далі також - виконавчий напис №2730).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем 24.05.2018 року відкрито виконавче провадження №56479163 з метою примусового виконання виконавчого напису №2730.

Водночас, 24.05.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем винесено постанову про арешт майна боржника, яке підлягає стягненню за виконавчим написом №2730.

Також, постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем від 24.05.2018 року звернуто стягнення на майно боржника, яке підлягає стягненню за виконавчим написом №2730.

31.05.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем отримано заяву боржника (ТОВ «Украва») про передачу виконавчого провадження №56479163 на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зв`язку з тим, що на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувають виконавчі провадження №55644493 та №55644595 щодо одного й того ж боржника, стягувачі та майно, що підлягає стягненню за виконавчими провадженнями є ідентичними.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича від 31.05.2018 року передано виконавче провадження №56479163 з примусового виконання виконавчого напису №2730 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича від 17.09.2018 року прийнято виконавче провадження №56479163 з примусового виконання виконавчого напису №2730.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича від 25.02.2019 року приєднано виконавче провадження №56479163 до зведеного виконавчого провадження №56093328, яке веде Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалюючи рішення у справі, суд попередньої інстанції не звернув уваги на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 р. № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2 червня 2016 р. № 1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 р. (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29 вересня 2016 р.) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1302/29432, органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13 грудня 2010 р. «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» зазначено, що в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби у зв`язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Таким чином, Відділ примусового виконання рішень, як структурний підрозділ Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, не є органом державної виконавчої служби в розумінні статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», а отже і тією особою, яка має відповідати за цим адміністративним позовом.

Приймаючи до уваги, що відповідно до частини 1 статті 48 КАС України заміна неналежної сторони можлива лише у суді першої інстанції, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2019 р. скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Г.В.Земляна

суддя В.П.Мельничук