Справа № 1-253/10

                                                                    ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого-судді Сизової Л.А., при секретарі Лахман Т.В., з участю прокурора Гардецького О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1, раніше не судимий в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1, 21.11.2009 року приблизно о 18 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, з корисливих спонукань, з метою відкритого викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 5 вул. Вірменська в м. Києві підбіг до гр-ки ОСОБА_2, яка знаходилася за вище вказаною адресою, правою рукою ОСОБА_1 схопив належний ОСОБА_2 мобільний телефон, а саме «Самсунг-Х-140», який вона тримала в правій руці та розмовляла по вказаному мобільному телефоні. Відкрито викравши належний ОСОБА_2 мобільний телефон «Самсунг-Х-140» вартістю 8 99 ( вісімсот дев'яносто дев7 ять ) гривень, з чіп - картою мобільного оператора «Лайф», вартістю 25 ( двадцять п'ять ) гривень, на рахунку якого знаходилося 35 грн., а всього завдавши матеріальної шкоди гр. ОСОБА_2 на загальну суму 959 грн.. Після чого ОСОБА_1 з викраденим з місця скоєння злочину зник, та розпорядився викраденим на свій розсуд.

Будучи допитаним в судовому засіданні, в якості підсудного, ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 21.11.2009 року приблизно о 14 год. він знаходився біля пивного бару поблизу універсаму «Дарниця», де пив пиво, там же він познайомився з хлопцем на ім’я Олег, з яким вжили горілку та пиво. Біля 18 год. він зібрався їхати додому і Олег пішов з ним, щоб провести його на автобусну зупинку. Проходячи по вул. Вірменська, він побачив дівчину, яка ішла і розмовляла по телефону, тоді він вирішив викрасти у неї мобільний телефон. Підбіг до неї та вихопив з її рук мобільний телефон і побіг між будинками. Наступного дня він вийняв з телефону сім-карту та викинув її, а телефон залишив собі для користування. 25.11.2009 року він був затриманий працівниками міліції. Злочин скоїв, оскільки знаходився в тяжкому матеріальному становищі.

Інші докази відповідно до ст. 299 КПК України не досліджувалися.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз’яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведеною повністю і кваліфікує його дії за ст. 186 ч. 1 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, його особу, що вину визнав повністю, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, і вважає необхідним обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що  пом’якшують покарання, суд враховує: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що  обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1, суд враховує вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи пом’якшуючи обставини та особу підсудного, суд вважає за можливе застосувати до підсудного ОСОБА_1 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з іспитовим терміном.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

                                                                             ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком на один рік шість місяців.

На підставі ст. 76 КК України, зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, не змінювати місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції та періодично з’являтися в інспекцію на реєстрацію.

Запобіжний захід ОСОБА_1 підписку про невиїзд з постійного місця проживання – залишити без змін.

Речовий доказ: мобільний телефон «Самсунг-Х-140» залишити у потерпілої ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва з моменту проголошення.

СУДДЯ: