ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 33/807/268/19 Головуючий в 1-й інстанції - Пивоварова Ю.О.

Єдиний унікальний №331/792/19 Доповідач в 2-й інстанції - Фомін В.А.

Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Фомін В.А., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2019 року стосовно нього,

в с т а н о в и в:

постановою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2019 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,20 гривень.

Як зазначено в постанові, 09 лютого 2019 року о 16.15 годин у м. Запоріжжі по пр. Соборному біля будинку № 144, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110247 державний номер НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, медичний огляд проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на незаконність постанови, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що він не керував транспортним засобом, а лише стояв поруч з власним автомобілем. Погодився пройти обстеження у лікаря-нарколога, оскільки був впевнений що результати експертизи будуть негативними, ніяких наркотичних засобів він не вживає, займається спортом та вживає лише спортивне харчування. У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надала пояснення з цього приводу, однак суд їх оцінив критично, про що зазначив у своєму рішенні.

Вважає, що працівники поліції, не маючи на те жодних законних підстав, склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, примусили його проходити обстеження, за результатами чого суд прийняв рішення, яке не підкріплено належними доказами, які б підтверджують його вину у скоєнні адміністративного правопорушення. Звертаю увагу суду на те, що в порушення норм чинного законодавства та не маючи на те жодних підстав, інспектор поліції одразу почав наполягати на проведенні огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Будь-яких ознак алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння в його діях не вбачалось.

Також вказує на незаконні дії працівників поліції, оскільки йому не було повідомлено, які саме ознаки наркотичного сп`яніння у нього були виявлені, натомість інспектор поліції почав наполягати на проведенні огляду в закладі охорони здоров`я, не маючи на те жодних підстав.

Враховуючи викладене, просить скасувати постанову районного суду, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним.

Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що 09.02.2019 року він відпочивав зі своїми знайомими у кафе « Сер Ланселот », його автомобіль стояв припаркований на проїзній частині. Потім він вийшов із кафе та пішов проводжати своїх друзів, підійшов до власного автомобіля забрати речі, коли до нього підійшли колишні працівники Беркуту та стали із ним розмовляти. Після чого викликали працівників патрульної поліції, які приїхали та стали звинувачувати його у керуванні автомобілем у стані наркотичного сп`яніння. Він погодився пройти обстеження у лікаря-нарколога, результат виявився позитивним. Наполягав на тому, що він не керував транспортним засобом та не мав намір сідати за кермо потім. Вважав, що працівники поліції безпідставно примусили його проходити обстеження, оскільки причин для його зупинки не було, він не був водієм на той момент.

Разом з цим, доводи, заявлені ОСОБА_1 на свій захист спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №316912 від 09 лютого 2019 року, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, його копію отримав, йому роз`ясненні права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, і ст.268 КУпАП, що засвідчив своїм особистим підписом (а.с.1); направленням на огляд ОСОБА_1 до КУ «ЗОНД» ЗОР (а.с.3), а також висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 в КУ «ЗОНД» №620 від 09 лютого 2019 року, в якому зазначено результат проведеного огляду, що останній перебуває у стані наркотичного сп`яніння (а.с.4); рапортами працівників поліції ОСОБА_5. та ОСОБА_6 ; відеозаписом, який міститься на доданому до матеріалів справи оптичному носії DVD-R, на якому зафіксовані обставини події від 09.02.2019 року.

Свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5. в судовому засіданні пояснили, що 09.02.2019 року вони у складі екіпажу патрульних поліцейських патрулювали територію Жовтневого району м. Запоріжжя та отримали виклик від працівників спецпідрозділу про те, що останні зупинили водія із ознаками наркотичного сп`яніння. Вони прийняли виклик та приїхали у район Лахті, де побачили водія ОСОБА_1 , який стояв поруч із власним автомобілем у супроводі працівників спецпідрозділу. Пересвідчившись у тому, що водій має ознаки наркотичного сп`яніння, вони запропонували йому пройти обстеження у медичному закладі, на що той погодився. Після обстеження стан наркотичного сп`яніння підтвердився, тому вони склали у відношенні водія адміністративний протокол по ст.130 КУпАП. Безпосередньо вони не бачили факт керування ОСОБА_1 автомобілем, але допитали працівників спецпідрозділу, які зазначили, що водій рухався, а вони його зупинили, а також передивились запис відеореєстратора, де був зафіксований момент руху та зупинки автомобіля ЗАЗ, з дверей водія вийшов саме ОСОБА_1

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки у судовому засіданні суд дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені показання патрульних поліцейських узгоджуються з відеозаписом вказаних подій, відповідно до якого працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що він погодився та пройшов огляд у встановленому законом порядку, результат огляду позитивний.

Також суд першої інстанції вмотивував свої висновки щодо встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом перед зупинкою його працівників спецпідрозділу.

Апеляційний суд погоджується з тим, що матеріалами справи, в тому числі наявним відеозаписом підтверджується факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , відповідно до якого під час зупинки автомобіля за кермом був ОСОБА_1 , і окрім останього в автомобілі нікого не було.

Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень допущених при їх складанні не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення серії БД №316912 від 09 лютого 2019 року відносно ОСОБА_1 , містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.

Крім того, зауважень при складанні протоколу від ОСОБА_1 не надійшло, не надходило від останнього будь-яких зауважень і під час огляду.

Посилання апелянта на порушення поліцейськими порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння спростовуються наданими матеріалами, відповідно до яких в направленні на огляд водія до КУ «ЗОНД» ЗОР працівниками поліції зазначені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці ока, порушення мови та координації рухів. А огляд особи на стан саме наркотичного сп`яніння, відповідно до Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року, проводиться в закладах охорони здоров`я, а не на місці зупинки.

Також є безпідставними доводи щодо незаконності дій працівників поліції під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки дій працівників поліції. Які явно виходять за межі їх повноважень, при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_3 , суд не приймає до уваги, оскільки вона разом з ОСОБА_1 була в кафе та є зацікавленою особою, а в матеріалах справи достатньо доказів, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, порушення, на які звертав увагу ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, є суто формальними, які не можуть слугувати підставою для скасування правильного по суті рішення.

Отже, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є допустимими, достовірними, належними і достатніми для висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу порушника, який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, та наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2019 року, якою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - без змін.

Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.А. Фомін

Дата документу Справа № 331/792/19