КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/1391/18 Головуючий у І інстанції Тиханський О.Б.

Провадження №22-ц/824/7168/2019 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2019 рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Приходька К.П., Журби С.О.,

за участі секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Віллас» на рішення Обухівського районного суду Київської областівід 18 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Віллас» до ОСОБА_1 про усунення перешкод шляхом зобов`язання вчинити дії, утриматисьвід дій та усунення загрози майна юридичної особи,

УСТАНОВИВ:

у квітні 2018 року позивач ТОВ «Грін Віллас» звернувся до Обухівського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод шляхом у користуванні та розпорядженні майном товариства, шляхом зобов`язання знятися з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а також шляхом зобов`язання звільнити монтерський будинок за вказаною адресою.

В обґрунтування заявлених вимог вказували, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та приміщень, які знаходяться на вказаній земельній ділянці та мають адресу: АДРЕСА_1 у складі будівель позначених літерами А, Б, В, Г, Е, Ж, З, И, І, Ї, Й, К, Л, М, С. Вказані будівлі було набуто позивачем на підставі договору купівлі-продажу.

У одному з приміщень (монтерському будинку) за даною адресою проживає та зареєстрований відповідач, чим створює перешкоди позивачу у користуванні власністю.

На вимоги позивача щодо усунення порушень відповідач не реагує. Дане приміщення є нежитловим та не належить відповідачу.

В зв`язку з цим, позивач, посилаючись на положення ст. 391 ЦК України, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 лютого 2019 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Віллас» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, просить рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Грін Віллас», шляхом зобов`язання ОСОБА_1 звільнити монтерський будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та ухвалити нове рішення, яким усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Грін Віллас», шляхом зобов`язання ОСОБА_1 звільнити монтерський будинок за адресою: АДРЕСА_1 . В решті вимог залишити рішення без змін.

В доводах апеляційної скарги зазначають, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог повністю, суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо права проживання відповідача в приміщенні по АДРЕСА_3 . Однак, такий висновок вважає хибним, оскільки усі вимоги ТОВ «Грін Віллас» стосувались виключно незаконного перебування ОСОБА_1 у монтерському будинку за адресою по АДРЕСА_1 . Зазначають також про те, що позивачу незрозумілим є посилання суду на захист житлових прав ОСОБА_1 та посилання суду на норми житлового права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 вказує на безпідставність доводів позивача щодо порушення його прав власника у зв`язку з проживанням ОСОБА_1 у приміщенні №2. Зазначає, що ніколи не був зареєстрований та не проживає в буд. АДРЕСА_1 . Листом Козинської селищної ради №905 від 19.09.2017 року на ім`я позивача визначено, що у Козинської селищної ради не виявлено адресної картки на будинок АДРЕСА_1 . З інших матеріалів справи можна зробити висновок, що будинки №2 та № 2А - це різні об`єкти, і проживання відповідача в будинок № 2А не має жодного відношення до заявлених позивачем вимог.

ТОВ «Грін Віллас» свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направили. Про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутності представник позивача.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав доводи, викладені ним у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що спірні правовідносини сторін виникли саме з приводу права проживання відповідача ОСОБА_1 в приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, суд встановив,що відповідач як член сім`ї, відповідно до наданого ордеру, набув право на проживання в приміщенні по АДРЕСА_3 , ордер є чинним, ОСОБА_2 проживає в даному приміщенні постійно з 1975 року, не вчиняє дій визначених ст.166 ЖК України, а від так передбачених житловим законодавством підстав для покладення на нього обов`язку про звільнення ним займаного приміщення немає.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо відсутності законних підстав для задоволення заявленого позову, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині неправильності застосованого судом законодавства до правовідносин, які виникли між сторонами, а також невідповідності висновків суду встановленим по справі обставинам.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.02.2013 між ТДВ «Зв`язок» (продавець) та ТОВ «Грін Віллас» (покупець) було укладено договори купівлі-продажу нежитлових будівель та земельної ділянки загальною площею 2,4934 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 . Відповідно до умов вказаних договорів, До ТОВ «Грін Віллас» перейшло право власності на земельну ділянку та розташовані на ній нежитлові приміщення, зокрема А, Б, В, Г, Д, від Е до И - монтерські будинки №6,7,8,9, І, Ї, Й, К , Л, М, Н, О, П, С, №-№-1 огорожа. (а.с. 5-13)

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №18081736 від 21.02.2014, земельна ділянка площею 2,4934 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , та площею 0,2608 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ТОВ «Грін Віллас».(а.с. 14-16)

Відповідно до листа Козинської селищної ради №950 від 19.09.2017 на ім`я позивача, визначено, що у Козинської селищної ради не виявлено адресної картки на будинок в АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим підстав для проведення реєстраційних дій не має.

04.04.2018 позивачем на ім`я відповідача направлено письмову вимогу про звільнення приміщення, а саме знятись з реєстрації, виселитись, вивезти речі і майно, що знаходиться в будівлях за адресою: АДРЕСА_1 .

З довідки Козинської селищної ради № 768 від 25.07.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3 (колишні адреси АДРЕСА_4, АДРЕСА_7 ) (а.с. 63)

Право проживання ОСОБА_1 виникло на підставі ордеру №2986 від 04.04.1975 року, виданого його батьку - ОСОБА_4, у складі сім`ї, яка складається із 3 чол., на право зайняття окремої квартири-будинку АДРЕСА_6 , на підставі рішення 1975 №87. Склад сім`ї ОСОБА_3, ОСОБА_1.(а.с. 64)

Матеріали справи не містять даних, з яких можна зробити висновок про те, що буд. АДРЕСА_1 та буд. АДРЕСА_3 це одна і та сама будівля.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивачем не було надано суду жодного доказу, підтверджуючого порушення прав позивача шляхом створення відповідачем ОСОБА_1 перешкод у користуванні чи розпорядженні належним позивачу нерухомим майном, а саме: будинком АДРЕСА_1 , колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю.

Законність реєстрації та проживання відповідача ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_3 не являється предметом позову, а тому суд першої інстанції дав оцінку цим обставинам за відсутності для цього підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З огляду на вказане, апеляційний суд вважає правильним задовольнити частково апеляційну скаргу ТОВ «Грін Віллас» шляхом зміни рішення суду першої інстанції в частині мотивів для відмови в задоволенні позову, зазначивши, що підставою для такої відмови є недоведеність порушення відповідачем прав позивача, як власника нерухомого майна, зокрема будинку АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Віллас» задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської областівід 18 лютого 2019 року змінити в частині мотивування підстав для відмови у задоволенні позову.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 травня 2019 року.

Суддя-доповідач Д.О.Таргоній

Судді: С.О.Журба

К.П.Приходько