ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року Справа № 902/1722/14

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання - Вавринчук А.І.

за участю представників сторін:

ПАТ "Південьзахідшляхбуд" - Коломієць М.О. (договір про надання юридичних послуг №15/18 від 11.05.2018)

ТзОВ "Лідер Будсервіс" - Білан Л.М. (договір про надання юридичних послуг № 25-10/2018 від 25.10.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика Віталія Валентиновича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.01.2019 року по справі №902/1722/14 (суддя Лабунська Т.І.)

за заявою ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика Віталія Валентиновича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Будсервіс"

про визнання недійсним договору (мирової угоди) від 03.06.2015 року

в межах справи №902/1722/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Сєвєродонецького "Об`єднання склопластик"

до Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.01.2019 року по справі №902/1722/14, зокрема, в задоволені позову арбітражного керуючого (ліквідатора) ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика Віталія Валентиновича до ТОВ "Лідер Будсервіс" про визнання недійсним договору (мирової угоди) від 03.06.2015 року відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ліквідатор ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василик В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.01.2019 року по справі №902/1722/14 та прийняти нове судове рішення, яким заяву ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика Віталія Валентиновича задоволити, визнати недійсною укладену 03.06.2015 року та затверджену ухвалою господарського суду Вінницької області від 18.06.2015 року по справі №902/1730/13 мирову угоду між ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та ТзОВ "Лідер Будсервіс".

Апелянт зазначає, що господарським судом Вінницької області взагалі не було взято до уваги наданий арбітражним керуючим письмовий доказ - витяг зі звіту про незалежну оцінку майна, що належали ПАТ '' Південьзахідшляхбуд від 18.06.2018 р., згідно якого мінімальна оціночна ринкова вартість всіх відчужених боржником транспортних засобів становила щонайменше 58 587 600,00 грн. за цінами станом на 18.06.2015 р.

Також, апелянт посилається на те, що наданий арбітражним керуючим витяг зі звіту про незалежну оцінку майна є визначальним для застосування ст. 20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора якщо боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

На думку апелянта, судом першої інстанції в порушення ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неправильно визначено період, що передував першому порушенню провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права.

11.03.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Будсервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 р. у справі №902/1722/14 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.04.2019 року.

25.03.2019 року від арбітражного керуючого Василика В.В. надійшло клопотання про витребування від Приватного підприємства "Габ`яно" оригіналу звіту від 02.02.2015 р. про вартість виробничого обладнання ПАТ "Південьзахідшляхбуд" у кількості 25 інвентарних одиниць та колісних транспортних засобів у кількості 48 інвентарних одиниць боржника від 02.02.2015 р.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 року №01-04/149 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І. та відповідно до статті 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 19, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №902/1722/14.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від від 01.04.2019 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 р. у справі №902/1722/14 року колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І.Ю. прийнято до провадження апеляційну скаргу ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика Віталія Валентиновича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.01.2019 року по справі №902/1722/14.

Розглянувши клопотання арбітражного керуючого Василика В.В. про витребування від Приватного підприємства "Габ`яно" оригіналу звіту від 02.02.2015 р. про вартість виробничого обладнання ПАТ "Південьзахідшляхбуд" колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки арбітражним керуючим не надано доказів неможливості подання вище зазначеного клопотання до суду першої інстанції.

Окрім того, Приватне підприємство "Габ`яно" не є стороною у справі №902/1722/14.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1722/14 у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 р. у справі №902/1722/14 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.05.2019 року.

07.05.2019 року від представника ТзОВ "Лідер Будсервіс" надійшло клопотання про закриття провадження у справі №902/1722/14.

В обгрунтування клопотання ТзОВ "Лідер Будсервіс" посилається на те, що 02 квітня 2019 року Господарський суд Запорізької у справі про банкрутство ТзОВ "Лідер Будсервіс" № 908/1033/18 виніс ухвалу про затвердження звіту Ліквідатора ТзОВ "Лідер Будсервіс", ліквідацію Банкрута - ТзОВ "Лідер Будсервіс" закриття провадження у справі №908/1033/18.

Копія вказаної ухвали була надіслана Господарським судом Запорізької до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Головному Територіальному управлінню юстиції у Запорізькій області.

10 квітня 2019 р. вчинено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТзОВ "Лідер Будсервіс" за номером 11031170033044340.

ТзОВ "Лідер Будсервіс" є відповідачем у справі №902/1722/14, що розглядається в порядку апеляційного провадження Північно-Західним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою Ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика В.В. на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 16.01.2019 р. по справі №902/1722/14.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо припинено юридичну особу, що була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Ухвала від 02.04.2019 року у справі про банкрутство №908/1033/18 ТзОВ "Лідер Будсервіс" набрала законної сили з дня її винесення - 02.0.2019 року.

Кінцевим етапом в процедурі ліквідації підприємства є внесення державним реєстратором до Реєстру даних про проведення реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації станом на 07 травня 2019 року.

У Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться стан суб`єкта ТзОВ "Лідер Будсервіс" припинено.

Ухвала від 02.04.2019 р у справі про банкрутство ТзОВ "Лідер Будсервіс" є чинною.

07.05.2019 року від ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика Віталія Валентиновича надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №902/1722/14.

В обгрунтування клопотання апелянт посилається на те, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2019 р. по судовій справі №908/1033/18 товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Будсервіс" ліквідовано та провадження по справі припинено.

Зазначає, що ліквідатором ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василиком В. В. в межах справи №908/1033/18 подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.04.2019 р. по судовій справі №908/1033/18.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.04.2019р. у справі № 908/1033/18.

Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 13.06.2019 р. Згідно ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Апелянт просить, розгляд апеляційної скарги ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика В. В. на ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.01.2019 р. слід зупинити до розгляду апеляційної скарги ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.04.2019 р. у справі №908/1033/18, оскільки вирішення питання щодо закриття провадження в даній справі за поданим позовом ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика В. В . до ТзОВ "Лідер Будсервіс" залежить від наслідків розгляду в Центральному апеляційному господарському суді апеляційної скарги ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.04.2019 р. у справі № 908/1033/18, якою ліквідовано відповідача ТОВ "Лідер Будсервіс".

07.05.2019 року від ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика Віталія Валентиновича надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, у зв`язку з тим, що він не в змозі прибути в судове засідання 07.05.2019 року через участь в судовому засіданні в Центральному апеляційному господарському суді по іншій судовій справі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 року, серед іншого, розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.05.2019 р.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 року №01-04/312 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Юрчука М.І. та відповідно до статті 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №902/1722/14.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від від 22.05.2019 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 року, колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. прийнято до провадження апеляційну скаргу ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика Віталія Валентиновича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.01.2019 року по справі №902/1722/14.

В судове засідання 23.05.2019 року з`явилися представники позивача та відповідача.

Розглянувши клопотання ТзОВ "Лідер Будсервіс" про закриття провадження у справі №902/1722/14 та клопотання ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика Віталія Валентиновича про зупинення провадження у справі №902/1722/14, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо припинено юридичну особу, що була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Колегією суддів встановлено, що станом на 20.07.2018 року - дату подання ліквідатором ПАТ "Південьзахідшляхбуд" позову про визнання мирової угоди від 03.06.2015 року недійсною у справі №902/1722/14, ТзОВ "Лідер Будсервіс" (69037, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 45 Б, ідентифікаційний код 38639124) перебував у стані припинення, що підтверджується витягом з Єдиного державного ререєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 64 а.с. 18 - 19).

А тому, колегія суддів не вбачає підстав для зупинення та закриття провадження у справі №902/1722/14.

Окрім того, вирішення спору по справі №908/1033/18 не є перешкодою для встановлення господарським судом відповідно до ст. 43 ГПК України обставин у справі №9021722/14 щодо визнання мирової угоди недійсною.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник ТзОВ "Лідер будсервіс" заперечив доводи апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, неодноразово заслухавши в судових засіданнях представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1722/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Сєвєродонецького "Об`єднання склопластик" до Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури..

24.07.2018 року до господарського суду Вінницької області надійшла заява №02-14/159 від 20.07.2018 року арбітражного керуючого (ліквідатора) ПАТ "Південьзахідшляхбуд" до ТОВ "Лідер Будсервіс" про визнання недійсним договору (мирової угоди) від 03.06.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана мирова угода від 03.06.2015 року між ТОВ "Лідер Будсервіс" та ПАТ "Південьзахідшляхбуд" яка затверджена ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.06.2015 року підлягає визнанню в судовому порядку недійсною, так як укладена після порушення провадження у справі №902/1722/14 про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд", що прямо суперечить приписам ст. 20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Окрім того, в обгрунтування заявлених позовних вимог ліквідатор ПАТ "Південьзахідшляхбуд" посилається на те, що недійсність мирової угоди від 03.06.2015 року, укладеної між відповідачем та позивачем підтверджується, з-поміж іншого й тим, що за її умовами здійснено відчуження транспортних засобів за цінами нижчими від ринкових. Зокрема, належні боржнику транспортні засоби були відчужені за ціною 8 875 500,00 грн., тоді як витягом зі звіту про незалежну оцінку майна, що належало ПАТ "Південьзахідшляхбуд" від 18.06.2018 року, мінімальна оціночна ринкова вартість всіх відчужених боржником транспортних засобів становила щонайменше 58 587 600,00 грн. за цінами станом на 18.06.2015 року.

Таким чином, на думку ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" вищевикладені обставини є підставою для визнання оспорюваної мирової угоди недійсною.

Ухвалою суду від 25.07.2018 року відкрито провадження з розгляду вищезазначеної заяви у межах справи №902/1722/14 про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та визначено, що остання підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши позовні вимоги суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на необгрунтованість заявлених позовних вимог та юридичну неспроможність, доданих до них доказів підтвердити правомірність підстав для визнання мирової угоди недійсною.

Колегія суддів не погоджується висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.03.2018 року по справі №902/1722/14 арбітражного керуючого Василика Віталія Валентиновича призначено ліквідатором ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

В ході здійснення ліквідаційних заходів, арбітражним керуючим Василиком В.В. було встановлено, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.06.2015 року по справі №902/1731/13 було затверджено мирову угоду укладену між ТОВ "Лідер Будсервіс" та ПАТ "Південьзахідшляхбуд", якою боржником було передано у власність ТОВ "Лідер Будсервіс" належні йому транспортні засоби в кількості 40 одиниць оціночною вартістю 8 875 500 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/1731/13 за позовом ПАТ "ВТБ Банк" в особі Відділення "Київська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" до ПАТ "Південьзахідшляхбуд" про звернення стягнення на предмет застави.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.06.2014 року вказаний позов задоволено в повному обсязі. В рахунок погашення заборгованості боржника перед кредитором за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 від 25.03.2008, укладеного між ПАТ "ВТБ Банк" та ПАТ "Південьзахідшляхбуд" в сумі 3 146 728,14 грн. звернуто стягнення на предмети застави (транспортні засоби марки - MERCEDES) за договорами застави (зі змінами та доповненнями) від 22.04.2008 №100.2.3-01/106з-08; від 25.04.2008 №100.2.3-01/118з-08; від 12.05.2008 №100.2.3-01/123з-08; від 29.05.2008 №100.2.3-01/152з-08.

27.06.2014 року на виконання рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.2014 року у справі №902/1731/13 видано відповідні накази.

21.07.2014 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на підставі наказу господарського суду Вінницької області від 27.06.2014 року відкрито виконавче провадження №44098874 з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.06.2014 року у справі № 902/1731/13.

18.06.2015 року ухвалою господарського суду Вінницької області у справі №902/1731/13 (суддя Мельник П.А.) затверджено мирову угоду від 03.06.2015 року, укладену між ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та ТОВ "Лідер Будсервіс" на стадії виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.06.2014 року.

Відповідно до ухвали господарського суду Вінницької області від 18.06.2015 року по справі №902/1731/13 про затвердження мирової угоди від 03.06.2015 року, укладеної між ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та ТОВ "Лідер Будсервіс", 22.12.2014 року між ПАТ "ВТБ Банк" (первісний кредитор/первісний обтяжувач) та ТОВ "Лідер Будсервіс" (новий кредитор/новий обтяжувач) від імені та в інтересах якого за договором комісії від 18.12.2014 року діяв ПАТ "МіжнароднийІнвестиційний Банк" укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення від 22.12.2014 року, згідно якого ТОВ "Лідер Будсервіс" отримано право вимоги до ПАТ "Південьзахідшляхбуд" за наступними договорами та в наступних обсягах: кредитний договір №100.2.3-01/74к-08 від 25.03.2008 року з додатковими договорами до нього, що укладені між ПАТ "ВТБ Банк" та ПАТ "Південьзахідшляхбуд" в частині основного боргу у розмірі 81 139 163,35 грн.; кредитний договір №100.2.3-01/20ІК-08 від 21.07.2008 року з додатковими договорами до нього, що укладені між ПАТ "ВТБ Банк" та ПАТ "Південьзахідшляхбуд" в повному обсязі із розміром заборгованості 7 000 000 грн. - за основним боргом; 2 266 705,55 грн. за відсотками; договори застави (зі змінами та доповненнями) від 22.04.2008 року №100.2.3-01/106з-08; від 25.04.2008 №100.2.3-01/118з-08; від 12.05.2008 №100.2.3-01/123з-08; від 29.05.2008 №100.2.3-01/152з-08; від 21.07.2008 №100.2.3-01/204з-08; від 21.07.2008 №100.2.3-01/206з-08.

На підставі договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення від 22.12.2014 року, право вимоги за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 від 25.03.2008 р., укладеного між ПАТ "ВТБ Банк" та ПАТ "Південьзахідшляхбуд" в сумі 3 146 728,14 грн. та за договорами застави (забезпечення) згідно, яких видано виконавчий документ перейшло від ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Лідер Будсервіс".

23.12.2014 року внесено дані про зміну обтяжувача до Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна, про що здійснено відповідні записи.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Лідер Будсервіс" виступив також обтяжувачем по відношенню до ПАТ "Південьзахідшляхбуд" на предмети застави, на які було звернено стягнення згідно з рішенням господарського суду Вінницької області від 11.06.2014 року у справі за № 902/1731/13.

В мировій угоді від 03.06.2015 року, затвердженій ухвалою суду від 18.06.2015 року сторони погодили, що в рахунок погашення заборгованості боржника перед стягувачем за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 від 25.03.2008 р., що забезпечене заставою рухомого майна за договорами застави (зі змінами та доповненнями) від 22.04.2008 №100.2.3-01/106з-08, від 25.04.2008 №100.2.3-01/118з-08, від 12.05.2008 №100.2.3-01/123з-08; від 29.05.2008 №100.2.3-01/152з-08, стягнення за якими задоволено рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.06.2014 року у справі за №902/1731/13 та з врахуванням договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення від 22.12.2014 року боржник - ПАТ "Південьзахідшляхбуд" передає у власність стягувачу (обтяжувачу) - ТОВ "Лідер Будсервіс" наступне майно, а саме транспортні засоби марки - MERCEDES, оціночна вартість яких згідно висновку про вартість майна від 02.02.2015 року, виконаного незалежним оцінювачем ПП "Габ`яно" становить 8 875 500,00 (вісім мільйонів вісімсот сімдесят п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) грн..

Місцевий суд зазначив, що із змісту затвердженої мирової угоди вбачається, що стягувач (обтяжувач) - ТОВ "Лідер Будсервіс" визнається власником даного майна, яке повинно бути передано в натурі боржником стягувачу протягом 2 (двох) робочих днів від дня укладення цієї мирової угоди та затвердження її судом в місці погодженому сторонами.

Водночас, в мировій угоді ТОВ "Лідер Будсервіс" та ПАТ "Південьзахідшляхбуд" зазначили про те, що відповідно до умов цієї мирової угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь-яких зустрічних претензій, не мають і не матимуть ніяких інших вимог, включно вимог про відшкодування збитків, сплати штрафних санкцій, тощо, стосовно предмету позову по справі № 902/1731/13.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.07.2016 року по справі №902/1722/14 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Південьзахідшляхбуд", в тому числі вимога ПАТ "ВТБ Банк" на суму 57 410 049,55 грн., -четверта черга задоволення, 14 320 484,22 грн., штрафних санкцій - шоста черга задоволення та вимоги ТОВ "Лідер Будсервіс" на суму 7 074 372,24 грн. четверта черга задоволення вимог та вимоги на суму 1 456 196,66 грн., що забезпечені заставою та погашаються позачергово.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011 провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч. 4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно положень ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

Відповідно положень ч. 9 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (редакція, яка була чинна станом на дату прийняття оскаржуваних рішень), справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

З огляду на сферу регулювання Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" загалом і за змістом зазначеної раніше норми статті 20, вона є спеціальною по відношенню до загальних, установлених Цивільним кодексом України підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Згідно з частиною другою статті 4 Цивільного кодексу України, основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Відповідно до положень частини третьої статті 104 Цивільного кодексу України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Таким чином і з огляду на положення статей 4, 104, 110-112 Цивільного кодексу України, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є частиною цивільного законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон, також норм Цивільного кодексу України зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Отже, Цивільний кодекс України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку, при цьому, визнання такого правочину недійсним відбувається судом, по-перше, за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, а по-друге, якщо в результаті судового розгляду такого звернення буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину.

Колегія суддів зазначає, що статтею 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано питання визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника.

Зокрема, норми даної статті передбачають, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов`язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 2 п. 16 листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов`язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Наведене стосується, зокрема виконання зобов`язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо.

Майнові дії боржника - це вид юридичних дій, як-то вчинки, що здійснені боржником або від імені боржника і мають матеріальний вираз у формі доку менту будь-якого правочину (угоди, договору), розпорядчого документу, акту, пов`язаного з волевиявленням боржника як суб`єкта правовідносин на відчуження майнових активів боржника або відмову від них.

Спростування майнових дій виступає як заперечення, відхилення, оспорення фактичних даних чи обставин, що визначають правомірність май нових дій боржника, та може мати форму визнання недійсними (незаконними, нечинними) дій боржника, які вчинені щодо розпорядження його майном на підставі рішень власника або його органів управління (керівника боржника, власника боржника, загальних зборів боржника тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема:

- приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

- аналізує фінансове становище банкрута;

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

- пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

- має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

- заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

- подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню;

- продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

- повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

- веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 98 Закону про банкрутство надає арбітражному керуючому для здійснення своїх повноважень певний обсяг прав та встановлює перелік обов`язків, зокрема, обов`язок неухильно дотримуватися вимог законодавства, здійснювати заходи щодо захисту майна боржника, вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний, зокрема: діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство; додержуватися вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв).

Колегією суддів встановлено, що ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та ТОВ "Лідер Будсервіс" уклали мирову угоду від 03.06.2015 року про відчуження транспортних засобів в кількості 40 одиниць після порушення ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.12.2014 року провадження у справі №902/1722/14 про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

З відомостей розміщених на веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.12.2014 року, з-поміж іншого, порушено провадження про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" у справі №902/1722/14, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року залишено без змін ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.12.2014 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2015 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року та ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.12.2014 року у справі №902/1722/14 скасовано, а справу №902/1722/14 передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області на стадію підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду Вінницької області 01.07.2015 року під час нового розгляду справи на стадії підготовчого засідання порушено провадження у справі про банкрутство у справі №902/1722/14.

Отже, провадження у справі №902/1722/14 не припинялось, оскільки Вищий господарський суд України постановою від 28.05.2015 року у справі №902/1722/14 лише повернув справу на стадію підготовчого засідання на новий розгляд, не припиняючи провадження у ній.

А тому, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого суду про те, що справу №902/1722/14 про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" порушено 01.07.2015 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на 29.12.2014 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Таким чином, з моменту постановлення ухвали господарського суду Вінницької області про порушення провадження у справі про банкрутство від 29.12.2014 року у справі №902/1722/14, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі не припинялася, оскільки в силу ч. 7 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Тобто, мирова угода 03.06.2015 року була укладена після порушення ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.12.2014 року провадження у справі №902/1722/14 про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

Тому, укладання в даний період правочинів (договорів) або вчинення майнових дій боржником за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тягне за собою спростування майнових дій та визнання таких правочинів недійсними.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що оспорювана мирова угода від 03.06.2015 року, укладена між ТОВ "Лідер Будсервіс" та ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та затверджена ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.06.2015 року у справі №902/1731/13 в установленому законом порядку, а також що ухвала господарського суду Вінницької області від 18.06.2015 року у справі №902/1731/13 є чинною та не скасована судами вищих інстанцій, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов`язаних з банкрутством суб`єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого якщо боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст 10, ч. 1 ст. 20, ЗУ "Про відновлення платоспроможності майна або визнання його банкрутом" визначено, що будь-які правочини боржника повинні визнаватись недійсними лише в межах справи про банкрутство і мирова угода укладена 18.06.2015 року боржником з ТОВ "Лідер Будсервіс" не є винятком.

Той факт, що мирова угода затверджена ухвалою господарського суду Вінниицької області від 18.06.2015 року по справі №902/1731/13 не позбавляє її ознак правочину та не може бути підставою, яка б скасовувала або унеможливлювала застосування до неї ст. 20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності майна або визнання його банкрутом", оскільки вказана стаття не містить таких винятків.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що затвердження мирової угоди від 03.06.2015 року укладеної між ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та ТОВ "Лідер Будсервіс" мало вирішуватися виключно в межах справи №902/1722/14 про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

Окрім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції формально розглянув позов про визнання мирової угоди укладеної між ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та ТОВ "Лідер Будсервіс" недійсною, оскільки в даному випадку є очевидним факт навмисного позбавлення активів боржника у справі про банкрутство з метою зменшення його ліквідаційної маси.

Так, із долученого до матеріалів справи витягу із звіту про незалежну оцінку майна колісних транспортних засобів в кількості 40 одиниць, що належали ПАТ "Південьзахідшляхбуд" від 18.06.2018 року вбачається, що мінімальна оціночна вартість всіх відчужених боржником транспортних засобів становила щонаменше 58 587 600 грн., однак за умовами мирової угоди належні боржнику транспортні засоби були відчужені за ціною 8 875 500 грн., тобто ціною, яка є значно нижчою від ринкової станом на 18.06.2015 року.

Однак, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали вище зазначеним обставинам оцінки не надав.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при розгляді справ про банкрутство, крім принципу змагальності сторін суди повинні керуватися і принципом об`єктивної істини, який вимагає перевірки відповідності стверджень або заперечень сторін їх дійсній наявності чи відсутності стосовно існуючих об`єктивно речей, фактів, ідей (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №910/9741/13, від 15.01.2019 у справі №Б24/081-12, від 26.03.2019 у справі №910/1739/18, від 09.04.2019 у справі №923/333/16 з розгляду касаційної скарги ліквідатора ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.).

Таким чином, зважаючи на те, що мирова угода від 03.06.2015 року, була укладена між ТОВ "Лідер Будсервіс" та ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та затверджена ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.06.2015 року у справі №902/1731/13 після порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд", а також враховуючи, що внаслідок укладання такої мирової угоди відбулось відчуження майна боржника за ціною значно нижчою від ринкової, колегія суддів дійшла висновку, що є достатні правові підстави для визнання недійсною мирової угоди від 03.06.2015 року,угоди укладеної 03.06.2015 року та затвердженої ухвалою господарського суду Вінницької області від 18.06.2015 року по справі №902/1731/13 між Публічним акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд" та ТОВ "Лідер Будсервіс".

Враховуючи правомірність заявлених ліквідатором ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василиком В.В вимог, колегія суддів вважає необґрунтованими заперечення ТОВ "Лідер Будсервіс" викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо безпідставності заявленого позову.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Статею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 „Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи викладене вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом не повно та не об`єктивно з`ясовано обставини справи, не надано належну оцінку долученим до матеріалів справи доказам.

А тому, апеляційна скарга ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика Віталія Валентиновича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.01.2019 року по справі №902/1722/14 підлягає задоволенню, а пункт 1 ухвали господарського суду Вінницької області від 16.01.2019 року по справі №902/1722/14 - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика Віталія Валентиновича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.01.2019 року по справі №902/1722/14 задоволити.

2. Пункт 1 ухвали господарського суду Вінницької області від 16.01.2019 року по справі №902/1722/14 скасувати.

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким заяву ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика Віталія Валентиновича від 20.07.2018 року №02-14/159 про визнання недійсною мирової угоди укладеної 03.06.2015 року та затвердженої ухвалою господарського суду Вінницької області від 18.06.2015 року по справі №902/1731/13 між Публічним акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Будсервіс" задоволити.

Визнати недійсною мирову угоду укладену 03.06.2015 року та затверджену ухвалою господарського суду Вінницької області від 18.06.2015 року по справі №902/1731/13 між Публічним акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд" (21036, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця 40-річчя Перемоги, будинок 27, ідентифікаційний код 03449841) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Будсервіс" (69037, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 45 Б, ідентифікаційний код 38639124).

3. Справу №902/1722/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "29" травня 2019 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Савченко Г.І.