ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" червня 2007 р. Справа № 5/8-07
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Майданевич Л.О., довіреність від 05.07.2006 року,
від відповідача: Мельник Д.С., довіреність №3 від 04.01.2007 року,
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Адампільський хлібокомбінат", м. Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "01" лютого 2007 р. у справі № 5/8-07 (суддя Бенівський В.І.)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Адампільський хлібокомбінат",
м.Вінниця
до Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", м. Київ
про визнання іпотечного договору від 20.08.2005 р. недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.02.2007 р. усправі №5/8-07 відмовлено в позові Закритого акціонерного товариства "Адампільський хлібокомбінат", м.Вінниця до Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", м.Київ про визнання іпотечного договору від 20.08.2005 р. недійсним.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ЗАТ "Адампільський хлібокомбінат" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення місцевого господарського суду та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, наступне:
- судом першої інстанції безпідставно було відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про витребування доказів, які вказали б, хто обіймав посаду першого заступника голови правління АКБ "ТАС-Комерцбанк" та на підставі чого ним визначено новий строк виконання основного зобов'язання по кредитному договору №136-К/30 від 22.05.2003 р.;
- не з'ясувавши обставини щодо трудових відносин відповідача з Астапенком В.В. та Шляхетком Б.В. на час укладення додаткової угоди №4 від 27.07.2004 р., у суду не було законної підстави вважати правомірним застосування відповідачем (в особі Шляхетка Б.В.) статті 241 Цивільного кодексу України з серпня 2004 року;
- посилання місцевого господарського суду на належне представництво відповідача в особі Шляхетка Б.В. після укладення додаткової угоди №4 Остапенком В.В. на підставі довіреності від 09.03.2004 р. є безпідставним та необґрунтованим внаслідок скасування довіреності Шляхетка Б.В. від 09.03.2004 р. відповідачем при переведенні останнього на іншу роботу (посаду);
- господарським судом залишено без розгляду клопотання позивача про вихід суду за межі позовних вимог шляхом визнання недійсною додаткової угоди №4 до кредитного договору №136-К/30 від 22.05.2003 р.
В судовому засіданні представник особи, що подала апеляційну скаргу підтримав доводи скарги в повному обсязі та просить скаргу задовольнити, скасувавши рішення господарського суду Вінницької області.
Позивач виклав свої заперечення на апеляційну скаргу у письмовому вигляді (вх.№02-01/4544/07 від 12.06.2007 р.). Представник позивача в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
22 травня 2003 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (банк) та Закритим акціонерним товариством "Українська спілка підтримки асоційованого розвитку товаровиробників" (позичальник) укладено кредитний договір №136-К/30 (а.с.7-11), за яким банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі 2500000,00 грн. на строк з 26.05.2003р. до 26.11.2004р. та на умовах, передбачених у даному договорі, а позичальник зобов'язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити відсотки за користування кредитною лінією (23% річних) та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені даним договором (п.1.1.- п.1.4. договору).
Відповідно до п.5.1-5.1.3. вказаного договору, виконання зобов'язань за цим договором забезпечувалось, зокрема, договорами застави та договорами поручительства, предметом застави за яким є в т.ч. майно, що належить на праві власності ЗАТ "Адампільський хлібокомбінат" (а.с.8).
24 листопада 2003 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (банк) та Закритим акціонерним товариством "Українська спілка підтримки асоційованого розвитку товаровиробників" (позичальник) укладено кредитний договір №337-К/30 (а.с.15-19), за яким банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється у розмірі 5000000,00 грн. на строк з 25.11.2003р. до 25.08.2004 р. та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити відсотки за користування кредитною лінією (22% річних) та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені даним договором (п.1.1.- п.1.4. договору).
Виконання зобов'язань за даним договором забезпечувалось договором застави, предметом застави за яким є цілісний майновий комплекс, що належить на праві власності позичальнику, та договором застави, предметом якого є товари в обороті (зерно та борошно), що належить на праві власності позичальнику та ЗАТ"Адампільський хлібокомбінат", а також договорами поручительства, укладеними з позичальником та ЗАТ "Адампільський хлібокомбінат" (а.с.16-17).
27 липня 2004 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", в особі першого заступника голови правління Астапенко В.В., що діяв на підставі довіреності, посвідченої 18.09.2003 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстром №5795 та ЗАТ "Українська спілка підтримки асоційованого розвитку товаровиробників" укладено додаткові угоди №4 до кредитних договорів №136-К/30 від 22.05.2003 р. (а.с.13) та №337-К/30 від 24.11.2003 р. (а.с.21).
Зокрема, додатковою угодою №4 до кредитного договору №136-к/30 від 22.05.2003 р. внесено зміни до пунктів 1.3.,1.4.,4.1. договору та встановлено строк користування кредитною лінією з 26 травня 2003 року до 01 жовтня 2005 року, а також плату за користування кредитною лінією у розмірі 23% річних, а з 01.08.2004р. - 18% річних (а.с.13).
До договору №337-К/30 від 24.11.2003 р. відповідною додатковою угодою змінено п.1.2.,п.1.3. та п.1.4 договору, а саме: розмір кредитної лінії встановлено в розмірі 13924731,47 грн.; строк користування кредитною лінією - до 01 жовтня 2005 року та плату за користування кредитною лінією - 22% річних, а з 01.08.2004 р. - 18% річних.
Як вбачається з підпису на додаткових угодах №4 та додатках №3 та №4 до кредитних договорів - графіків погашення основного боргу (а.с.14, 22), фактично додаткові угоди №4 були підписані першим заступником голови правління АКБ "ТАС-Комерцбанк" Шляхетко Б.В.
20 серпня 2005 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-комерцбанк" (іпотекодержатель) та Закритим акціонерним товариством "Адампільський хлібокомбінат" (іпотекодавець) в особі директора Брицького Олександра Васильовича, який є майновим поручителем за виконання Закритим акціонерним товариством "Українська спілка підтримки асоційованого розвитку товаровиробників" (позичальник) зобов'язань, передбачених кредитними договорами, укладено іпотечний договір, за яким в забезпечення виконання основного зобов'язання, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: нежитлові будівлі, які знаходяться у м. Чернівці по вул. Каштановій, 110 (а.с.3-6).
02 січня 2007 року Закрите акціонерне товариство "Адампільський хлібокомбінат" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до АКБ "ТАС-комерцбанк" про визнання іпотечного договору від 20.08.2005р. недійсним, посилаючись, при цьому, на те, що на момент підписання даного договору іпотекодавцем - позивачем, йому не було відомо про те, що додаткові угоди №4 були укладені неуповноваженою на це особою. На думку позивача, та обставина, що додаткові угоди №4, якими погоджено строк виконання основного зобов'язання, укладені з порушенням вимог чинного законодавства, підтверджує те, що сторонами при укладенні іпотечного договору не було погоджено істотної умови договору іпотеки, а тому іпотечний договір слід визнати недійсним.
Слід зазначити, що статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:
по-перше, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
по-друге, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
по-третє, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
по-четверте, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
по-пя'те, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В статті 18 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:
1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;
2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;
3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані;
4) посилання на видачу заставної або її відсутність.
У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.
Як вбачається із спірного іпотечного договору, в ньому наведені всі передбачені п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про іпотеку" відомості про юридичних осіб іпотекодавця та іпотекодержателя.
В розділі 1 договору від 20.08.2005 р. сторони встановили зміст та розмір основного зобов'язання (2709900 грн. згідно з кредитним договором №136-К/30 від 22.05.2003 р. та додатковими угодами №1 від 01.08.2003 р., №2 від 13.11.2003 р., №3 від 30.06.2004 р., №4 від 27.07.2004 р., №5 від 03.12.2004 р., №6 від 05.01.2005 р., №7 від 27.01.2005 р., №8 від 29.03.2005 р.,№9 від 30.05.2005 р., №10 від 06.06.2005 р. та 12990000грн. згідно з кредитним договором №337-К/30 від 24.11.2003 р. та додатковими угодами №1 від 23.12.2003 р., №2 від 21.01.2004 р., №3 від 30.06.2004 р., №4 від 27.07.2005 р., №5 від 03.12.2004 р., №6 від 05.01.2005 р., №7 від 27.01.2005 р., №8 від 29.03.2005 р., №9 від 30.05.2005 р., №10 від 06.06.2005 р.), строки та порядок його виконання (до 01 жовтня 2005 року).
Опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації та його реєстраційні дані наведені сторонами в п.2.1., п.2.2., п.2.3. іпотечного договору.
В пункті 2.7. договору вказано, що заставна за цим договором не випускалась, але може бути видана.
Таким чином, викладені умови іпотечного договору від 20.08.2005 р. містять усі істотні умови, необхідні для цієї категорії договорів згідно вимог ст.18 Закону України "Про іпотеку".
Згідно ч.1 ст.229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
При цьому, істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст.230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування (ч.1 ст.230 ЦК України).
Вказані норми цивільного законодавства, що на них послалось ЗАТ "Адампільський хлібокомбінат" у позовній заяві (а.с.2) та поясненнях до позовної заяви (а.с.32) об'єднує те, що вони передбачають наслідки правочинів, укладених з так званими "вадами волі", тобто за умов, що вони перешкоджають вільному формуванню волі сторони, яка вчинила правочин, а отже зумовлюють невідповідність волі і волевиявлення. При цьому, помилкою є неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета або інших істотних умов правочину, яке вплинуло на її волевиявлення і за відсутності якої за обставинами справи можна вважати, що правочин не був би укладеним. Обман має місце тоді, коли одна сторона навмисне вводить в оману іншу сторону правочину стосовно природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням та/або коли сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або замовчує їхнє існування. Наявність жодної з перелічених обставин не була доведена позивачем під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, а тому визнання спірного іпотечного договору на підставі ст.229, ст.230 Цивільного кодексу України, є неможливим у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю такої вимоги.
Крім того, судовою колегією взято до уваги зазначене в п.3.4. спірного іпотечного договору, а саме, що представник іпотекодавця свідчить, що ознайомлений з умовами кредитних договорів та не має будь-яких заперечень щодо цих умов і погоджується з цими умовами. Іпотекодавець дає згоду на зміну іпотекодержателем умов кредитних договорів, у тому числі розміру кредиту, строку користування кредитом згідно умов кредитних договорів, процентів за користування кредитами, неустойки, встановлення інших санкцій за невиконання позичальником умов кредитних договорів.
Стосовно посилання ЗАТ "Адампільський хлібокомбінат" на положення п.2 ст.203 Цивільного кодексу України (особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності), слід зазначити, що обсяг повноважень Шляхетка Бориса Володимировича - особи, яка підписала додаткові угоди №4 від 27.07.2004 р. до кредитних договорів зі сторони АКБ "ТАС-комерцбанк", передбачений довіреністю від 09.03.2004 р., зареєстрованої в реєстрі за №1445 (а.с.65-66), дозволяв Шляхетку Б.В. підписувати документи, а також укладати і підписувати угоди, договори та пов'язані з ними документи, зокрема, на кредитування фізичних та юридичних осіб, фінансового лізингу та факторингу.
Окрім того, як передбачено ст.241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Укладення відповідачем після 27.07.2004р. інших додаткових угод до кредитних договорів, зокрема, додаткових угод №10 від 06.06.2005р. (а.с.61,63), якими встановлено дату погашення заборгованості ( до 1 жовтня 2005 року включно) та розмір кредитних ліній, свідчить про схвалення АКБ "ТАС-комерцбанк" укладення додаткових угод №4 від 27.07.2004 р.
Також, слід зазначити, що на час розгляду справи як судом першої інстанції, так і апеляційним господарським судом, кредитні договори №136-К/30 від 22.05.2003 р. та №337-К/30 від 24.11.2003 р. та жодна із додаткових угод до них не визнані у встановленому законодавством порядку недійсними.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не ґрунтується на чинному законодавстві, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 01.02.2007 р. у справі №5/8-07 слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 01 лютого 2007 року у справі №5/8-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Адампільський хлібокомбінат", м. Вінниця - без задоволення.
2. Справу №5/8-07 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - внаряд