СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
25 червня 2007 року | Справа № 2-13/18737-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
прокурора: Шабліна Є. І., посвідчення № 490 від 21.03.07 - Прокуратура міста Севастополя;
позивача: не з'явився - Кабінет Міністрів України;
позивача: не з'явився - Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим;
відповідача: Драпкіної С. М., довіреність б/н від 10.05.07; Здор С.Л., довіреність б/н від 10.05.07; Полєнової О. В., довіреність № 247 від 06.11.06 - Дитячий санаторій "Москва" Міністерства охорони здоров'я України;
відповідача: Тимофєєвої Н. Є., довіреність б/н від 07.05.07 - товариство з обмеженою відповідальністю "Кримкурортінвест";
3-ої особи: не з'явився - Міністерство охорони здоров'я України;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримкурортінвест" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 12.02.2007 у справі №2-13/18737-2006
за позовом заступника прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18, м.Ялта, 98600)
в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ 8, 01008); (Головному управлінню юстиції в Автономній Республіці Крим: вул. К.Лібкнехта,16, м. Сімферополь, 95006)
Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, м.Сімферополь, 95038)
до Дитячого санаторію "Москва" Міністерства охорони здоров'я України (вул. Радянська, 1, с.м.т. Сімеїз, м. Ялта, 98680)
товариства з обмеженою відповідальністю "Кримкурортінвест" (вул. 40 років Перемоги, 6, с. Родникове, Сімферопольський р-н, АР Крим, 97540); (вул. 40 років Перемоги, 76, с. Родникове, Сімферопольський р-н, АР Крим, 97540)
3-тя особа:
Міністерство охорони здоров'я України (вул. М. Грушевського, 7, м.Київ 21, 01021)
про визнання недійсним інвестиційного договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя А.І. Жукова) від 12.02.2007 у справі № 2-13/18737-2006 задоволено позов Заступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим до Дитячого санаторію "Москва" Міністерства охорони здоров'я України, товариства з обмеженою відповідальністю "Кримкурортінвест" про визнання недійсним інвестиційного договору. Визнано недійсним інвестиційний договір від 26.12.2003, укладений між Дитячим санаторієм „Москва" та товариством з обмеженою відповідальністю „Кримкурортінвест" з моменту укладення.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кримкурортінвест" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Судове засідання 02.04.2007 відкладено на 11.05.2007.
У зв’язку з відпусткою судді Гонтаря В.І. 11.05.2007 за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна судді Гонтаря В.І. на суддю Гоголя Ю.М.
Судове засідання 11.05.2007 відкладено на 25.06.2007.
Ухвалою першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко від 11.05.2007 продовжено строк розгляду апеляційної скарги на один місяць.
У судове засідання 25.06.2007 представники Кабінету Міністрів України, Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим та Міністерства охорони здоров'я України не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник Кабінету Міністрів України - Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим просило справу розглянути у відсутність представника.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
За клопотанням прокурора та представників відповідачів судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У листопаді 2006 року Заступник прокурора міста Ялта звернувся в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим до господарського суду з позовом до Санаторію "Москва", товариства з обмеженою відповідальністю "Кримкурортінвест", за участю третьої особи - Міністерства охорони здоров'я України, просив визнати інвестиційний договір від 26.12.2003, укладений між відповідачами, договором купівлі-продажу землі. Також просив визнати недійсним інвестиційний договір від 26.12.2003 з моменту укладення.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на частину 1 статті 215, статтю 235 Цивільного кодексу України.
Відповідач - Дитячий санаторій „Москва" Міністерства охорони здоров'я України підтримує позовні вимоги Заступника прокурора міста Ялта, вважає, що оскільки істотно змінились обставини, якими Дитячий санаторій „Москва" Міністерства охорони здоров'я України та товариство з обмеженою відповідальністю "Кримкурортінвест" керувались при укладенні інвестиційного договору від 26.12.2003 (а.с. 58).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримкурортінвест", заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним (а.с. 60-63).
Уточнивши позовні вимоги заявою від 09.02.2007, Заступник прокурора міста Ялта просить виключити з числа позивачів Кабінет Міністрів України, як помилково зазначений у позовній заяві (а.с. 72).
У судовому засіданні суду першої інстанції 31.01.2007 прокурор уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним інвестиційний договір від 26.12.2003 з моменту його укладення.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні умови дійсності угод та Закон України „Про інвестиційну діяльність”.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників відповідачів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, однак мотивувальна частина судового акту підлягає зміні.
Правовідносини сторін виникли з угоди, укладеної 26.12.2003.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Отже, оскільки договір укладено до набрання чинності Цивільним кодексом України, відповідність його законодавству має перевірятись з урахуванням діючих на момент його укладення норм.
Закон не вимагає від позивача обґрунтування своїх вимог певними нормами права, тоді як суд сам повинен застосувати відповідні норми до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 48 Цивільного кодексу Української РСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2003 між відповідачами було укладено інвестиційний договір, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю „Кримкурортінвест" (Інвестор) за рахунок власних та залучених коштів надає інвестиції для фінансування ремонтних та будівельних робіт, спрямованих на покращення матеріально-технічної бази Дитячого санаторію „Москва" Міністерства охорони здоров'я України (Замовника).
Згідно з пунктом 1.3 вищезазначеного договору сума інвестицій, спрямованих на виконання умов договору по фінансуванню ремонтних і будівельних робіт, що служать для поліпшення матеріально-технічної бази дитячого санаторію „Москва", склала 1500000,00 грн.
Пунктом 1.4 інвестиційного договору встановлено, що після узгодження з Міністерством охорони здоров'я України Замовник надає Інвестору письмову згоду на будівництво рекреаційного комплексу на земельній ділянці площею 1,7202 га.
Пунктами 2, 4 Додаткової угоди № 1 від 15.06.2004 до інвестиційного договору від 26.12.2003 сторони зменшили суму інвестицій до 970352,00 грн., а площу земельної ділянки для будівництва - до 1,1128 га.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, яка знаходиться у користуванні Дитячого санаторію „Москва" площею 5,4 га, була прийнята на баланс санаторію як основний засіб.
Пунктом 2.1.1 інвестиційного договору передбачено зобов’язання замовника сприяти відведенню земельної ділянки та забезпечити Інвестора всією документацією, необхідною для отримання ним у користування обумовленої ділянки, за рахунок останнього.
Однак, відповідно до статті 1 Закону України „ Про інвестиційну діяльність", інвестиціями є всі види майнових і інтелектуальних цінностей, які вкладають в підприємницьку і інші види діяльності, внаслідок чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.
Згідно частини 5 статті 7 Закону України „Про інвестиційну діяльність", інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами і результатами інвестицій.
Отже, у результаті виконання оспорюваного договору земельна ділянка, яка знаходиться на балансі Дитячого санаторію „Москва" та перебуває у державній власності, повинна бути передана відповідачеві.
Оскільки за умовами договору товариство з обмеженою відповідальністю „Кримкурортінвест" отримує гарантовану відмову Дитячого санаторію „Москва" Міністерства охорони здоров'я України від земельної ділянки на свою користь та стає її користувачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що договір від 26.12.2003, укладений між Дитячим санаторієм "Москва" та товариством з обмеженою відповідальністю "Кримкурортінвест", підлягає визнанню недійсним як такий, що суперечить нормам Закону України „Про інвестиційну діяльність".
За таких обставин з мотивувальної частини рішення слід виключити посилання на норми Цивільного кодексу України як застосовані помилково.
З підстав наведених вище, не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги, обґрунтовані нормами частини 4 статті 179, частини 1 статті 180 Господарського кодексу України, статтями 6, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, висновок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримкурортінвест" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2007 у справі №2-13/18737-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді