Україна

Харківський апеляційний господарський суд

 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    

"12" червня 2007 р.                                      Справа № АС-42/615-06 (н.р. 03/444-05)

 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О. , Сіверін В.І.

при секретарі  Умеренковій  Л.А.

 

за участю представників сторін:

позивача -   - Межирицький А.О. (дов.)

1-го відповідача - ОСОБА_2 (дов.) 

2-го відповідача    не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  позивача (вх. НОМЕР_1)на  постанову господарського суду Харківської області від  30.01.07 р. по справі №  АС-42/615-06 (н.р. 03/444-05)

 за позовом  Державної податкової інспекції у у Московському районі м. Харкова 

 до   Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Харків та

Приватного підприємства ПП "Енер-тек", м. Київ

про визнання угоди  недійсною

                                                          

 

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДПІ у Московському районі м. Харків, просить в порядку ст. 207 ГК України визнати недійсним договір купівлі-продажу соняшника НОМЕР_2 на загальну суму 803600,00 грн., а також просить стягнути з СПД ФО ОСОБА_1 в доход держави отриманий за угодою товар вартістю 803600,00 грн. та стягнути з ПП "Енер-тек" на користь СПД ФО ОСОБА_1 кошти в сумі 803600,00 грн.

          Постановою Господарського суду Харківської області від 30.01.07 р. по справі № АС-42/615-06(н.р. 03/444-05) (суддя Яризько В.О.) в задоволені позову відмовлено.

       Позивач, ДПІ у  Московскому районі м. Харкова, не погодився  з постановою господарського, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову від 30.01.07р. повністю та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Підставою для оскарження судового рішення суду першої інстанції є порушення судом норм  процесуального права, а  висновки суду не відповідають обставинам справи, що згідно п. п. 3, 4 ст. 202 КАС України є підставами для скасування судового рішення. 

1-й відповідач, СПД ФО ОСОБА_1  у відзиві  проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі   заперечує, оскільки  вважає, що позивачем не надано достатніх доказів, що підтверджують наявність правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 207 ГК України та наявність умислу як умови застосування ст. 208 ГК України.

2-й відповідач -ПП „Енер-тек", м. Київ відзив на  апеляційну скаргу не надав, представник відповідача в судове засідання не прибув. Поважні причини неявки не встановлені. Відповідач повідомлявся повістками з поштовими повідомленнями про час та місце розгляду справи за офіційним місцем знаходження згідно довідки органу реєстрації, які повернуті з відміткою пошти про те, що адресат за вказаною адресою не  зареєстрований.

Згідно ст. 35 КАС України. відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Правом участі у судовому засіданні не скористався.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що нез'явлення представника 2-го відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, тому, у відповідності до приписів п.4 ст.196 КАСУ колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова  проведена перевірка СПД ФО ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства.В результаті перевірки було встановлено, що 04.03.2004р. між СПД ФО ОСОБА_1 та ПП „Енер-тек" був укладений договір НОМЕР_2 купівлі-продажу соняшника.

На виконання умов договору, ПП „Енер-тек" продало, а СПД ФО ОСОБА_1 прийняла і оплатила готівкою соняшник на загальну суму 803600,00грн. ( в т.ч. ПДВ 133933,33грн.). Факт прийому-передачі соняшника згідно з договором підтверджується податковими накладними: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Розрахунок за придбаний соняшник 1-й відповідач здійснив готівкою за прибутковими касовими ордерами ІНФОРМАЦІЯ_2. Таким чином, судом встановлено, що спірний договір виконаний сторонами.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, ПП „Енер-тек" зареєстровано Шевченківською районною державною адміністрацію в м. Києві 22.09.2003р., про що зроблено запис 22.09.2003р. у журналі обліку реєстраційних справ за № 19678.

Як платник податку 2-й відповідач перебував на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з 01.10.2003р. та мав індивідуальний податковий номер 326713826594, зареєстрований платником податку на додану вартість та отримав свідоцтво № 39046220.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24.11.2004р. визнано недійсними установчі документи ПП „Енер-тек" від 03.09.2003р., свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ НОМЕР_3 з моменту внесення до державного реєстру.

Як зазначає позивач у апеляційній скарзі, оскільки статут 2-го відповідача визнано недійсним, то вся діяльність останнього з моменту його реєстрації є незаконною, а отже суперечить інтересам держави та суспільства.  Тому, ПП „Енер-тек" не мало права укладати та виконувати договір купівлі-продажу соняшника з СПД ФО ОСОБА_1, але договір укладено і виконано, податки, які повинні було сплатити ПП „Енер-тек" до бюджету при отриманні виручки від продажу соняшника не сплачені.

У зв'язку з ненадходженням до Державного бюджету сум податкового зобов'язання від продавця товару (робіт, послуг),  державі, на думку позивача,    спричиняються матеріальні збитки , тому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу соняшника НОМЕР_2 від 04.03.2004р. на підставі ст.ст. 207, 208 ГК України.

Колегія суддів не може погодитись з такими доводами позивача виходячи із наступного. 

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу   державної   влади   визнано   судом недійсним повністю або в

частині.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 Відповідачі виконали господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, що підтверджується договором купівлі-продажу соняшника НОМЕР_2 від 04.03.2004р., податковими накладними: ІНФОРМАЦІЯ_1, видатковими накладними ІНФОРМАЦІЯ_2., та прибутковими касовими ордерами ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як свідчать матеріали справи ( т. 1 а. с. 29)  Шевченківським районним судом м. Києва у цивільній справі, було встановлено, що ПП "Енер-тек" зареєстровано особою, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність. В зв'язку з чим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24.11.2004р. було вирішено  визнати недійсним установчі документи приватного підприємства "Енер-тек", від 03.09.2003р., свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ НОМЕР_4 з моменту внесення до державного реєстру.

Позивач посилається на те, що зобов'язання не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) та з метою приховати від оподаткування доходи отримані ним, що завдало шкоди інтересам суспільства і правам громадян, але належних доказів наявності мети, яка завідомо суперечить інтересам України і суспільства, не надав.

        Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24.11.2004р. не є доказом наявності умислу, оскільки не встановлено фактів, підтверджуючих наявність умислу посадових осіб ПП "Енер-тек" на здійснення конкретної угоди - договору купівлі-продажу НОМЕР_2 від 04.03.2004р. з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Факт визнання недійсними установчих (статутних) документів, документів про державну реєстрацію та свідоцтва платника ПДВ не може бути безумовним підтвердженням  умислу особи, що укладала угоди під час його діяльності, оскільки вказані факти можуть бути не пов'язані з умислом особи щодо конкретної угоди.

Твердження позивача про умисел 2-го відповідача ухилитись від сплати податків  мають ознаки злочинів, зокрема, ухилення від сплати податків. Такі злочини передбачають наявність в діях винних осіб умислу. Крім того,  умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

За таких обставин допустимим доказом на підтвердження наявності мети та умислу в діях осіб, що представляли відповідачів або одного з них, був би обвинувальний вирок суду.

Суд зазначає, що створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності - "фіктивне підприємництво" визначено у ст. 205 Кримінального кодексу України , факт фіктивного підприємництва може встановлюватись винятково у порядку кримінального судочинства.

Позивач пояснив, що рішенням суду встановлено, що підприємство „Енер-тек" зареєстровано на підставну особу, а фактично здійснював підприємницьку діяльність від імені підприємства Пушкарьов О.Г., а спірний договір від імені ПП „Енер-тек" підписаний директором Шевченко В.Н , однак  доказів відсутності повноважень у цієї особи на підписання  договору в момент його укладання ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано. 

Позивачем не надано доказів порушення кримінальних справ за фактом ухилення від сплати податків  у відношенні посадових осіб відповідачів, що свідчить про відсутність мети, яка суперечить інтересам держави та суспільства. Позивачем не доведено наявність умислу, який суперечить інтересам держави та суспільства по конкретній спірній угоді.

Крім того, в постанові Верховного суду України від 10.06.03р. №3-793кОЗ зазначено, що визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва платника ПДВ не є підставою для визнання вчинених з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність лише за наявності вини. Доказів наявності вини у діях відповідачів суду не надано.

Позивач посилається на Постанову Пленуму Вищого господарського суду України 25.07.2002 р. "Про заходи щодо забезпечення однакового й правильного застосування законодавства про податки", згідно якої до угод, які укладені з метою, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, належать угоди, спрямовані на приховування доходів від оподаткування, визначаючи оскаржувану угоду як саме таку. Але доказів спрямованості умислу сторін угоди на досягнення такої мети в момент укладення позивачем не надано.

Відповідно до ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно довідки НОМЕР_5 Головного управління статистики у м. Києві ПП "Енер-тек" станом на 14.11.2006р. значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України ( т. 2 а. с. 21).

За таких обставин  твердження позивача стосовно відсутності у 2-відповідача цивільної правоздатності та  дієздатності юридичної особи безпідставне, оскільки   не відповідає приписам Цивільного Кодексу України.

Також відсутній умисел у 1-відповідача, оскільки на нього не покладені обов'язки і не надано право перевіряти достовірність даних, вказаних продавцем у первинних документах, контролювати показники податкової звітності та з'ясовувати його наміри щодо сплати податків. Документи, надані при підписанні договору, були підписані і скріплені печаткою підприємства, що не могло викликати підозру стосовно повноважень особи, яка поставила свій підпис.         

З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем не доведено те, що на час укладання та виконання спірної угоди, ПП "Енер-тек" не мав юридичну правоздатність, а самі договори не відповідають вимогам цивільного законодавства.

Підприємство уклало договір, виконало його, що підтверджують вищенаведені документи.  Укладений між сторонами договір, як свідчать вищенаведені обставини,   виконаний згідно чинного законодавства України, а у сторін по договору не вбачається дій, які б порушували інтереси держави та суспільства

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції  правомірно  дійшов  висновку про відмову в позові в зв'язку з  відсутністю підстав для застосування ст. ст. 207-208 ГК України.

 Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед ст.ст.71,76,86 КАС України щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись п.1. ч.1 ст. 198,  ст.ст. 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

 

                                                                 Ухвалила

 

Апеляційну скаргу  позивача  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду  Харківської області від 30.01.2007 р. по справі № АС-42/615-06 (н.р. 03/444-05)  залишити без  змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Постанова складена в повному обсязі 15.06.2007 р.

 

         Головуючий суддя                                                                    Токар  М.В.    

 

                                 Судді                                                                     Івакіна В.О.

 

                                                                                                                Сіверін В.І.